12.4. Підприємницький доход та економічний прибуток

Підприємницький доход або прибуток - це доход, який при­носить реалізація підприємницьких здібностей. Він складається з нормального та економічного прибутку. Нормальний прибуток - це мінімальний доход або плата, що необхідна для утримання підприємця у якійсь певній галузі виробництва. Як уже говорило­ся раніше, за своєю суттю нормальний прибуток слід віднести до внутрішніх, прихованих витрат. Економічний прибуток - це за­лишок загального доходу після вирахування усіх витрат.

В умовах конкурентної моделі ринку при статичній економіці економічний прибуток завжди дорівнює нулю. Статична економі­ка - це така економічна система, яка не піддається змінам, де усі показники витрат та дані про пропозицію ресурсів, з одного боку, і дані про попит та доход, з іншого - є постійними. За цих умов майбутнє піддається досить чіткому прогнозуванню. Якщо на яко­мусь етапі виникає економічний прибуток, то через відомий ме­ханізм перетікання капіталу він ліквідується.

Існування економічного прибутку можливе за умови динамі­чних змін економіки з властивою їм невизначеністю. У динамічній економіці усі умови формування попиту та пропозиції невизначені. Тому підприємець бере на себе ризик, пов'язаний з витрата­ми та відсутністю гарантій отримати не тільки прибуток, але й витрачені кошти. Економічний прибуток розглядається економі­стами як винагорода за прийняття ризику.

Слід розрізняти два види ризику: ризик, що піддається стра­хуванню, та такий, від якого застрахуватися неможливо. Кожен з нас постійно ризикує: чи то виходячи з дому в ожеледицю, чи здійснюючи поїздку автомобілем у складних міських умовах, чи навіть подорожуючи у літаку тощо. Однак ризик, пов'язаний з пожежами, крадіжками, нещасними випадками - усе це ризик, що піддається страхуванню. Страхові компанії підраховують ймовірність того чи іншого страхового випадку та пропонують клієнтам відповідні умови страхування.

Ризики, що не піддаються страхуванню - це ризики, пов'я­зані з неконтрольованими та не передбачуваними змінами у по­питі (доходах) та пропонуванні (витратах), з якими стикається фірма. Економічні прибутки та збитки можна асоціювати з ризи­ками, які виникають через циклічні та структурні зрушення в економіці.

Іншою умовою отримання економічного прибутку може бути монопольна влада. Вона пов'язана з можливістю монополіста об­межити виробництво продукції та здійснити вплив на ціну про­дукту на свою користь. Про це йшла мова у попередньому розділі при розгляді ринків чистої монополії, монополістичної конкуренції та олігополії.

Економічний прибуток, отриманий як винагорода за прий­няття ризикованого рішення, та додатковий доход як результат монопольного положення суттєво відрізняються один від одного. Взяти на себе ризик в умовах динамічної та невизначеної еконо­мічної кон'юнктури - це соціальне необхідна функція підприєм­ництва. Тому отримання цього виду економічного прибутку со­ціальне виправдане.

Соціальна необхідність монопольного прибутку дуже сумнів­на. Оскільки його отримання супроводжується, як правило, ско­роченням обсягів виробництва та підвищенням цін проти мінімаль­но можливих за даної технології, то суспільство розглядає цей прибуток як своєрідний податок, що ним монополія обкладає своїх покупців.

Отримання прибутку - кінцева мета підприємницької діяль­ності. Якраз очікування прибутку спонукає підприємця до пошу­ку найкращих варіантів використання ресурсів. Тому головна фун­кція прибутку - стимулювання нововведень, пошук шляхів удос­коналення технології. Разом з тим прибуток виконує функцію розподілу ресурсів між галузями виробництва. Поява економічно­го прибутку у тій чи іншій галузі свідчить про недостатній рівень залучення ресурсів і спонукає підприємців спрямовувати ресурси на збільшення пропозиції у цих галузях. Навпаки, збитковість галузі свідчить про перенасиченість ресурсів та стимулює їх відтік з неї. Однак реалізація цих функцій прибутку може стримуватися в умовах недосконалої конкуренції.