Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
zadoya.doc
Скачиваний:
76
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
834.56 Кб
Скачать

7.2. Максимізація прибутку у короткотерміновому періоді

Оскільки у короткотерміновому періоді капітал залишається незмінним, то пристосування обсягів виробництва фірми до рин­кових умов для максимізації прибутку чи (а таке теж буває до­сить часто) мінімізації збитків досягається маневруванням змінни­ми витратами.

добудова моделі поведінки виробника вимагає з'ясування механізму пошуку відповіді на такі три питання:

Варто чи не варто виробляти продукт?

Якщо варто, то скільки?

Які прибутки чи збитки принесе це виробництво? У мікроекономіці існує два підходи до пошуку відповідей та прийняття рішень: на підставі співставлення валового доходу та сукупних витрат чи граничного доходу та граничних витрат. Зупинимося на кожному з них окремо.

Фірмі варто виробити певний обсяг продукції, якщо це приносить їй економічний прибуток, або ж якщо збитки будуть меншими, ніж у випадку припинення виробництва. Економічний прибуток фірма отримуватиме у тому разі, якщо валовий доход ви­явиться більшим, ніж сукупні витрати. Отже, якщо різниця між валовим доходом та сукупними витратами фірми при якомусь обсязі виробництва має позитивне значення, фірмі краще вироб­ляти, ніж припинити виробництво. У цьому випадку вона буде вирішувати завдання максимізації прибутку.

Складніша справа, якщо за будь-яких обсягів виробництва сукупні витрати перевищують валовий доход. За цих умов треба шукати таке рішення, яке мінімізує збитки. Якщо фірма припинить виробництво, то її збитки будуть дорівнювати постійним вит­ратам. Тому за умови загальної збитковості виробництва, варто виробляти якийсь обсяг продукції, якщо загальні збитки фірми будуть меншими, ніж постійні витрати. Не важко переконатися, що такий результат буде тоді, коли валовий доход перевищує змінні витрати:

ТС - ТR < FС, (7.3)

(FС + VС) - ТR < FС, (7.4)

VС < ТR. (7.5)

Таким чином, узагальнено відповідь на перше питання буде такою: фірмі доцільно здійснювати виробництво у короткотермі­новому періоді за умови, що вона отримує економічний прибуток, або якщо п збитки менші, ніж постійні витрати. При цьому слід мати на увазі, що збиткове виробництво можна розглядати лише як тимчасове явище, як передих, що його бере фірма для прий­няття кардинальних рішень, спрямованих на усунення постійних витрат та припинення виробництва взагалі або зниження витрат та отримання прибутку.

Маючи на увазі загальний принцип поведінки виробника, досить легко відповісти і на друге питання: у короткотерміновому періоді фірмі слід виробляти такий обсяг продукції, при якому вона максшлізує свої прибутки чи мінімізує збитки.

Для відповіді на третє питання необхідним є співставлення валового доходу та сукупних витрат при обраному обсязі вироб­ництва: економічний прибуток чи збиток фірми буде дорівнювати різниці між валовим доходом та сукупними витратами.

Проаналізуємо дані, які наведено у табл. 7.1, та зробимо вис­новки відносно бажаних обсягів виробництва та їх результатів.

Якщо на ринку склалася ціна 147 грн. за один стілець (а ми продовжуємо розглядати приклад з попередньої теми), то у цьому випадку валовий доход (ТК1) при виробництві 5—7 стільців даватиме економічний прибуток (ЕР1). Тому фірмі слід розпочинати виробництво Максимальний прибуток фірма отримає, якщо зупиниться на виробництві шести стільців. Він буде дорівнювати 36 грн.

Таблиця 7.1