13.2. Діаграма Еджворта

У наведеному вище прикладі ми продемонстрували взаємо­зв'язок між чотирма ринками. Насправді ситуація ще складніша. Однак для розуміння основних принципів досягнення загальної рівноваги достатньо буде двовимірного аналізу.

Припустимо, що в економічній системі використовується лише два фактори виробництва (праця та капітал). Протягом одного дня для виробничих цілей може бути використано 40 000 люди­но-годин праці та 20 000 машино-годин капіталу. Сукупний обсяг послуг факторів виробництва, доступний за певний проміжок часу, називається ресурсним обмеженням економіки. Після того, як увесь цей обсяг ресурсів включено у виробничий процес, пропо­зиція буде абсолютно нееластичною.

Якщо виробництво обмежене лише двома продуктами (X та У), то можна стверджувати, що, чим більше виробляється одного з них, тим менші можливості суспільства по виробництву іншого. Тут ми маємо справу з ресурсними обмеженнями, які для двопродуктової моделі матимуть такий вигляд:

L = L_x + L_y (13.1)

K = K_x + K_y (13.2)

Зручним інструментом для аналізу виробництва та розпо­ділу ресурсів в економіці з фіксованою пропозицією праці і капі­талу служить діаграма Еджворта. Вона є прямокутником, сто­рони якого представляють обсяги ресурсів, що їх має у своєму розпорядженні суспільство для виробництва двох товарів. Кожна точка на діаграмі Еджворта відповідає певному варіанту розпо­ділу наявної кількості ресурсів для виробництва товарів X та У (рис. 13.2). На діаграмі від точки О у відповідні сторони відкла­даються затрати праці та капіталу на виробництво товару X, а від точки О₁ - на виробництво товару У. Наприклад, у точці А на виробництво товару X буде здійснено такі затрати: L_x = 28 000, К_х = 10 000, а на виробництво товару У відповідно - L_y = 12 000, К_y = 10 000.

Щоб визначити обсяги випуску товарів X та У при такому розподілі ресурсів, необхідно провести через точку А відповідні ізокванти. Для нашого прикладу обсяг виробництва товару X ста­новитиме 600 одиниць, а товару У - 300 одиниць.

Таким чином, кожна точка на діаграмі Еджворта відповідає певним значенням шести змінних: L_x, L_y, K_x, K_y, Q_x, Q_y .

13.3. Ефективність виробництва

Чи можна вважати виробництво товарів X та У у точці А ефективним? Відповідь на це питання можна отримати, аналізую­чи діаграму Еджворта.

Ефективність виробництва досягається тоді, коли неможливо перебудувати використання наявних ресурсів таким чином, щоб збільшити випуск одного з товарів без зменшення випуску будь-якого іншого. З цієї точки зору використання ресурсів у точці А неефективне. Адже залишаючись на ізокванті Q_x та пересуваю­чись вліво, ми переходимо до інших точок, які відповідають більшим обсягам виробництва товару У.

Неважко дійти висновку, що тільки ті комбінації ресурсів, які відповідають точкам дотику двох сімейств ізоквант, є ефективни­ми варіантами їх розподілу (рис. 13.3).

У точках дотику кути нахилу ізоквант співпадають. Тоді можна стверджувати, що ефективність буде досягатися при рівності гра­ничних норм технологічного заміщення ресурсів при виробництві обох товарів:

Через усі точки дотику ізоквант можна провести криву, яка називається кривою ефективності використання ресурсів в еко­номічній системі. Вона показує усі ті комбінації ресурсів, у яких вони використовуються ефективно.

Від кривої ефективності виробництва легко перейти до кри­вої виробничих можливостей. Вона показує, який максимальний обсяг деякого товару можна виробити при заданих обсягах випус­ку інших благ, ресурсних обмеженнях та існуючій технології. Адже кожна точка кривої ефективності показує не тільки співвідношен­ня ресурсів, але й максимально можливий обсяг виробництва од­ного товару при заданих обсягах іншого, що й складає головну суть кривої виробничих можливостей (рис. 13.4).

Користуючись кривою виробничих можливостей, можна виз­начити граничну норму трансформації одного продукту в інший, яка показує, якою кількістю товару У потрібно знехтувати для отримання додаткової одиниці товару X:

МRТ_xy = - Q_y / Q_x (13.4)

Гранична норма трансформації дорівнює нахилу кривої вироб­ничих можливостей, помноженому на -1. її також можна вирази­ти через граничні витрати на виробництво відповідних товарів:

МRТ_xy = МС_Х / МС_У (13.5)