Теми рефератів та доповідей

1. Конституційні типології Е. Кречмера та У. Шелдона.

2. Темперамент та його значення в діяльності працівників ОВС.

3. Структура характеру уродженого злочинця.

Контрольні питання та завдання до теми:

1. Яка психічна властивість особистості зветься темпераментом? У чому конкретно він виявляється.

2. Хто перший зробив спробу визначити типи темпераментів? Який внесок у вчення про темперамент зробив І.П.Павлов?

3. Розкрийте фізіологічні основи кожного типу темпераменту.

4. Охарактеризуйте холерика, сангвініка, флегматика, меланхоліка.

5. Чи можна змінити свій темперамент?

6. Які типи характеру вам відомі? Розкрийте гармонійно-цілісний, внутрішньо-конфліктний, конфліктний з низькою адаптацією, варіативний типи характерів.

7. Охарактеризуйте механізми формування характеру та можливості зміни характеру курсантів – майбутніх правоохоронців.

Питання програмованого контролю для курсантів:

1. Визначення темпераменту.

2. Чи справедливе твердження: «Темперамент – індивідуально-своєрідна, природно зумовлена сукупність динамічних проявів психіки»?

3. Сангвінік:

   1. сильний, урівноважений, рухомий;

   2. сильний, не урівноважений.

/Підкресліть правильну відповідь/.

4. Допишіть компоненти темпераменту: загальна активність…

5. Визначити тип темпераменту:

Валя слухняна, вродлива, але плаксива, боязка, червоніє, коли до неї звертаються.

Знайдіть правильне твердження:

а) умови життя впливають на формування характеру і темпераменту дитини безпосередньо;

б) умови життя не відіграють на формуванні характеру і темпераменту дитини;

в) умови життя впливають на формування характеру і темпераменту дитини через її діяльність.

Обгрунтуйте свою відповідь.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Чому в деяких працьовитих, чесних батьків виростають діти ледачі, нечесні? Поясніть на прикладах.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Наведіть конкретні приклади проявіввашого темпераменту.

Завдання 1. Курсантам самостійно ознайомитися з методикою діагностики темпераменту Г. Айзенка (57 питань).

Ми з Вами розглянули теоретичні питання про “характер” та “темперамент”, спробуйте використати їх на практиці стосовно пояснення шляхів формування характеру майбутнього правопорушника.

Завдання 2. Еріх Фромм – німецький психолог, соціолог і філософ розглядав деструктивну поведінку і визначав її форми. У своїй фундаментальній праці «Анатомія людської деструктивності» Е.Фромму вдалося провести глибоке дослідження проблем агресивності. Він виявив два типи агресії у людини. Перший вид – це оборонна, або доброякісна агресія, що служить виживанню індивіда і роду. Вона є природженою здібністю до реагування на зовнішню небезпеку або нападом, або втечею. При зникненні зовнішньої загрози імпульс, що спонукає до подібних реакцій, як правило, затухає. Оборонна агресія, дана живим істотам самою природою, є загальною для людини і тварин, і її мета полягає в збереженні життя. Другий різновид агресії, що виявляється у формах невмотивованої жорстокості і деструктивності, називається Е. Фроммом злоякісною. Вона супроводжується прагненням до максимально можливого руйнівного ефекту, є властивою тільки людині. Злоякісна агресія є по суті аномалією і виникає в результаті взаємодії людських потреб з соціальними умовами.

Курсантам самостійно ознайомитися з методикою діагностики агресії Басса-Дарки (Додатки. Самостійна робота)

Завдання 3. Прочитайте уважно нижче наведену характеристку хлопця-злочинця. Як ви вважаєте, в чому полягають помилки батьків?

Серйозною проблемою сучасної української сім'ї є її конфліктність і пов'язані з нею явища жорстокості і насильства в сім'ї. Як показують результати дослідження, проведеного Національним університетом внутрішніх справ у 2002 р. [8], 88% опитаних сімей характеризуються наявністю внутрішньосімейпих конфліктів, які спричиняють насильство переважно стосовно жінок і неповнолітніх дітей у сім'ї. Чимало гострих проблем сім'ї, що стосуються виховання і навчання дітей, пов'язані з відміною старих форм і інститутів соціалізації молоді, відсутністю нових, ломкою цінностей і ідеалів тощо.

Отже, в цілому можна сказати, що наша сім'я не справляється з виконанням своїх основних функцій і знаходиться у кризі як соціальний інститут. Родина притому – це найближчі та дорогі нам люди, які люблять нас. Сім'я з розвитком суспільства теж зазнає змін, проте лишається головною цінністю. Проаналізуйте проблеми, які виникають у родині, традиції, стосунки між її членами у разі неспівпадіння темпераментів і характерів.

Наприклад, слід враховувати, що дитина має властиві їй потреби і стиль поведінки. Гнучкість, що характеризує стосунки подружжя – мати і батька, визначає їхні можливість адаптуватися до дитини. Якщо темперамент і стиль поведінки дитини сумісні з відповідними особливостями батьків, їхня адаптація до дитини проходить успішно. Якщо ж між темпераментом і стилем поведінки дитини і відповідними характеристиками і очікуваннями батьків є виражені відмінності, мати і батько переживають психічний дискомфорт, а в їхніх стосунках з дитиною виникають проблеми. Така вірогідність вища у випадках, коли стосунки подружжя відрізняються нестабільністю і якщо чоловік з дружиною не здатні самостійно вирішувати проблеми своїх взаємин. Тоді ці невирішені проблеми відбиваються на стосунках з дитиною.

Олександр Ф., 16 років. Мати відрізняється претензійністю, театральною манерою поводити себе. З дитинства балувала сина, в усьому йому потурала, виставляла напоказ знайомим його здібності.

Батько, захоплений роботою на великій керівній посаді, сином мало цікавився. З дитинства хлопець зростав вередливим, "за усе брався відразу і скоро кидав, остигав". У шкільні роки виявив хороші здібності, але був непосидючий. Захоплювався читанням фантастики. Охоче почав вчитися грі на роялі, але потім кинув. Любив покрасуватися перед однолітками, претендував на роль заводія. Влітку після 8-го класу відростив собі довге волосся і, щоб не стригтися, як цього вимагала школа, вирішив піти в технікум. Вибрав технікум, важкий для вступу, із складною програмою навчання, але дуже престижний серед підлітків. Пройшов за конкурсом, але систематичних занятті не витримав - став прогулювати, замість технікуму ходити в кіно, тому був відрахований. Поступив учнем слюсаря на завод, але робота не сподобалася - "брудна", став ухилятися, потім звільнився із заводу, заявивши, що готується поступати в технікум, але час проводив у веселих компаніях. Тягнувся до нероб, що збираються біля готелів, видавав себе за сина батьків, що займають високі пости. Став захоплюватися поп-музикою, виявив й тут чималі здібності і знання. Зібрав велику колекцію фотографій сучасних зарубіжних естрадних ансамблів, знав їх репертуар, розбирався в особливостях виконавчої техніки. Цими фотографіями обвісив усі стіни своєї кімнати, яка стала місцем паломництва нових приятелів і приятельок. Охоче виступав в ролі своєрідного гіда у своєму домашньому музеї. Намагався вивчати фінську мову, щоб "говорити з туристами", але незабаром теж кинув - "набридло". Вступив в зв'язок з дівицею легкої поведінки. Став випивати (трохи хорошого вина, міцні напої уникав). Приходячи додому в стані легкого сп'яніння, влаштовував матерів істерики : кричав, ридав, катався по підлозі, вимагав значні суми грошей на модний одяг, корив, що "ходить, як обідранець". У відповідь на докори батьків в неробстві на їхніх очах порізав собі вени на руках. Придбав шприц, удома заховав так, щоб свідомо знайшла мати. Хотів, щоб вона прийняла його за наркомана. Після звинувачення в дармоїдстві перед матір'ю розіграв "божевілля": роздягся голим і ліг на підлогу, намагався бити стекла, кричав, що він - наркоман. При напрямі в психіатричну лікарню намагався видати себе за наркомана. У лікарні тягнувся до асоціальних підлітків, прагнув справити на них враження. Лікареві заявив, що готується поступати на юридичний факультет.

Обстеження за допомогою ПДО (патохарактерологічний опитувальник Є. Лічко). За шкалою об'єктивної оцінки діагностований змішаний істероїдно-неусталений тип. Ознак, що вказують на можливість психопатії (психічного захворення, обумовленого порушеннями характеру), не виявлено. Відмічена схильність до дисимуляції (неправдива інформації щодо себе) рис характеру і особистих стосунків. Конформність (навіюваність, нездатність протистояти зовнішнім поганим впливам) середня, реакція емансипації помірна (можлива дисимуляція нонконформности і прагнення до емансипації). Виявлена психологічна схильність до делинквентности і алкоголізації. За шкалою суб'єктивної оцінки самооцінка невірна : достовірно виділяються гипертимні риси, навряд чи можна у підлітка встановити риси астеноневротичного типу акцентуації характеру.

Після виписки поступив учнем слюсаря на інший завод, де в адміністрації працювала його мати. Там півтори роки терпіли його прогули і ухиляння від роботи, потім звільнили. На нову роботу не поступив, "чекав призову в армію", час проводив в компаніях. Згодом скоїв один злочин, потім інший – крадіжку і розбій.

ПІДСУМКИ: курсанти оцінюють, що нового вони дізналися, ув’язуючи з відомостями, отриманими на попередніх заняттях.

При цьому курсантам слід нагадати, що разом ми дізналися про такі поняття, як “характер” та “темперамент”, і дійшли висновку, що з темпераментом людина народжується, а характер формується упродовж усього свідомого життя людини під впливом різноманітних факторів – внутрішніх та зовнішніх. Саме на підставі різноманітності та неповторності характеру кожної людини базується також і типології особистості, про які ми дізналися на попередньому заняття і яку просто необхідно знати майбутньому правознацю. Отже, кожна людина не схожа на іншу. Як відбиток пальців, вона неповторна та індивідуальна. Припам’ятайте типологію особистості згідно з типологіями вітчизняного П. Лічко та німецького К. Леонгардом науковцями. Їхня типологія будувалася на визначенні акцентуацій характеру особистості. Акцентуація характеру – це загострення деяких рис характеру, які виявляються у повсякденному житті, та загострюються у складних, екстремальних обставинах. Чи допомогли Вам теперешні знання про “характер” та “темперамент”, які Ви отримали на цьому занятті? Проаналізуйте.