8.7.2 Технологічні схеми складання

Для визначення послідовності складання виробу і його складових частин розробляють технологічні схеми складання (рисунок 8.7 7.9).[8]

Ці схеми уявляють собою перший етап розробки технологічного процесу, вони в наочній формі відображають маршрут складання виробу та його складових частин. Технологічні схеми складання розробляють на основі складальних креслень виробу.

На технологічних схемах кожна деталь чи складальна одиниця позначається прямокутником, розділеним на три частини (рисунок 7.9 8.7 в). У верхній частині прямокутника вказують найменування деталі чи складальної одиниці, в лівій нижній частині-номер, що наданий деталі чи складальної одиниці на складальних кресленнях виробу, в правій нижній частині-число елементів що складається. Складальні одиниці позначаються літерами „СО”. Базовими називаються деталі чи складальні одиниці, з яких починається складання. Кожній складальній одиниці надається номер її базової деталі. Порядок складальної одиниці вказують цифрою перед літерним позначення „СО”. Наприклад, індекс „1 СО10” означає складальну одиницю 1-порядку з базовою деталлю №10.

Технологічну схему складання будують в такій послідовності.

В лівій частині схеми (рисунок 7.9 8.7 а) вказують базову деталь чи базову складальну одиницю. В правій частині схеми вказують складений виріб. Ці два прямокутники з’єднують горизонтальною лінією. Вище цієї лінії прямокутниками позначають всі деталі, що входять безпосередньо у виріб, у порядку послідовності складання. Нижче цієї лінії прямокутниками позначають складальні одиниці першого порядку (що безпосередньо входять у виріб), в порядку послідовності складання.

Схеми складання одиниць першого порядку можуть будуватись як окремо (за наведеним правилом – рисунок 7.9 8.7 б), так і безпосередньо на загальній схемі, розташовуючи її в нижній частині схеми (під лінією).

Технологічні схеми складання супроводжуються підписами, якщо вони не очевидні із самої схеми, наприклад, „Запресувати”, „Зварити”, „Перевірити на биття” та ін.

Технологічні схеми складання одного й того ж самого виробу багатоваріантні. Оптимальний варіант вибирають з умови забезпечення заданої якості складання, економічності і продуктивності процесу при заданому масштабі випуску виробів.

Розробка технологічних схем доцільна при проектуванні складальних процесів для будь-якого виробництва. Технологічні схеми спрощують розробку складальних процесів і полегшують оцінку виробу на технологічність.

Після розробки схем складання встановлюють склад необхідних робіт і визначають зміст технологічних операцій. В склад технологічного процесу складання у якості технологічних операцій вносять різні складальні роботи. види складальних робіт наведено в таблиці 8.9 .[17]

Примітка. Технологічні процеси складання типових складальних одиниць, складання нерухомих роз’ємних з’єднань (різьбових, шпонкових, шліцьових та ін.), складання нероз’ємних з’єднань (пластичним деформуванням, зварюванням, паянням, склеюванням), складання різних передач машин і механізмів (зубчасті, ланцюгові та ін.) описано в [17, тема 24].

Рис 8.7. Технологічні схеми складання:

а – загального; б – вузлового; в – позначення складової частини