Приклад 8.1

(визначення методу досягнення точності замикальної ланки)

а) Нехай ТΔ=1200 мкм, m-1 =6, А_сер=90 мм.

Для імовірнісного методу розрахунку

тобто знаходиться між 12 і 13 квалітетами точності. Отже, в цьому випадку необхідно застосувати метод неповної взаємозамінності.

б) Якщо допуск ТΔ=120 мкм, m-1 =6 і А_сер=90 мм, то допуск

тобто лежить між 7 і 8 квалітетами точності. Враховуючі високу точність виготовлення деталей, в цьому випадку слід прийняти метод припасування або регулювання.

Орієнтовно метод досягнення точності замикальної ланки можна вибрати за співвідношенням поля розсіяння Δ_Δ цієї ланки і її допуску Т_Δ, заданого на кресленні чи в технічних умовах (таблиця 8.1 [1`7]). Величину Т_Δ визначають, підсумовуючі середні економічні точності

Таблиця 8.1 До вибору метода досягнення точності замикальної ланки

Співвідношення між величинами ТΔ та Δр	Метод досягнення точності для виробництва
	одиночного та мало серійного	серійного		масового
При m= 3
ТΔ/ΔΔ≥ 1	Повної взаємозамінності
2/3 ≤ ТΔ/ΔΔ< 1	Повної взаємозамінності		Неповної взаємозамінності
ТΔ/ΔΔ<2/3	Припасування		Групової взаємозамінності
При m> 3
ТΔ/ΔΔ≥ 1	Повної взаємозамінності
2/3 ≤ ТΔ/ΔΔ< 1	Припасування		Регулювання	Групової взаємозамінності
1/3 ≤ ТΔ/ΔΔ< 2/3	-#-		Регулювання або групової взаємозамінності	Те ж саме
ТΔ/ΔΔ< 1/3	Припасування та регулювання		Регулювання

8.5.4 Розрахунок взаємозв’язаних розмірних ланцюгів

Будь-який виріб включає в себе декілька взаємозв’язаних розмірних ланцюгів. Їх зв’язки слід виявляти за конструктивною схемою виробу з нанесеними на неї схемами всіх розмірних ланцюгів, що дозволяє визначати не тільки наявність, але й вид зв’язків.

При розв’язанні проектної задачі послідовно зв’язані розмірні ланцюги розраховують як незалежні. При цьому послідовність розрахунку ланцюгів не впливає на його результат.

Розрахунок паралельно зв’язаних розмірних ланцюгів залежить від того, які ланки в них є спільними, і від середнього допуску складових ланок.

Так, розрахунок ланцюгів з однією спільною ланкою, яка для одного розмірного ланцюга є замикальною ланкою, а другого – складовою ланкою (рисунок 8.1 а) і ланцюгів з декількома спільними складовими ланками (рисунок 8.1 б) починають з того ланцюга, в якому середній допуск складових ланок менше.

Для ланцюгів з декількома спільними ланками, одна з яких для одного ланцюга є замикальною ланкою, а для другого складовою ланкою (рисунок 8.1 в), в першу чергу розраховують той ланцюг, для якого спільна ланка є замикальною.

Рисунок 8.1 Схеми паралельно зв’язаних розмірних ланцюгів

При розв’язанні перевіркової задачі кожний розмірний ланцюг розраховується самостійно в будь – якій послідовності. Проте, якщо при цьому змінюються номінальні значення, допуски і граничні відхилення однієї чи декількох ланок хоча б в одному з ланцюгів, то ці зміни мають бути враховані при розв’язанні ланцюгів, на які вони впливають.

При розв’язанні проектної задачі попередньо складається таблиця, в якій вказується позначення всіх зв’язаних розмірних ланцюгів, кількість складових ланок і середній допуск на них, допуски на замикальну ланку і методи досягнення точності останніх. На основі аналізу даних такої таблиці орієнтовно встановлюються ланцюги, в яких допуски на спільні ланки будуть найменшими, і намічається послідовність розрахунку.

В процесі виконання розрахунків можуть бути зміни, що порушують прийняту послідовність розрахунку, це потребує проведення перерахунку одного чи декількох розмірних ланцюгів. Проте ретельний аналіз даних таблиці у більшості випадків виключає необхідність в таких перерахунках.