КПК

241

2.Визначеність скаргою чи поданням обсягу перевірки справи в порядку касаційного провадження та недопущення погіршення стану засудженого у результаті розгляду його скарги касаційним судом.

Касаційний суд, згідно зі ст. 395 КПК України, перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення за наявними в справі та додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене. Суд касаційної інстанції може вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого. Якщо задоволення скарги чи подання дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги чи стосовно яких не внесено подання, касаційний суд зобов’язаний прийняти таке рішення.

Касаційний суд, згідно зі ст. 397 КПК України, не може посилити покарання чи застосувати закон про більш тяжкий злочин.

Виправдувальний вирок, постановлений апеляційним, місцевим судом, ухвалу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду може бути скасовано не інакше як за поданням прокурора, скаргою потерпілого чи його представника, а також за скаргою виправданої особи з мотивів виправдання.

Обвинувальний вирок, постановлений апеляційним, місцевим судом, ухвалу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжкий злочин або більш суворе покарання тільки в разі, коли з цих підстав вніс подання прокурор або подав скаргу потерпілий чи його представник.

У зазначених випадках суд касаційної інстанції або залишає вирок без змін, або направляє справу на новий судовий розгляд чи на додаткове розслідування.

3.Прийняття касаційним судом нових матеріалів.

Особи, що подали скарги чи подання, мають право подати до касаційного суду документи, яких не було в справі. Нові матеріали не можуть отримуватися через провадження слідчих дій. Особа, що подала нові матеріали, повинна вказати, яким чином вони були одержані та яке значення вони мають для вирішення справи. Нові матеріали можуть бути витребувані також касаційним судом.

4. Обов’язковість рішень і вказівок касаційної інстанції для суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий судовий розгляд або на додаткове розслідування, касаційна інстанція має вказувати обставини, котрі слід з’ясувати, та процесуальні дії, що їх для цього належить виконати. Рішення та вказівки касаційної інстанції, надані відповідно до її компетенції, є обов’язковими для виконання.

Питання 2. Порядок касаційного оскарження та внесення касаційного подання

Предметом касаційного оскарження є рішення апеляційних судів, які ще не набрали законної сили, а також вироки, постанови (ухвали) місцевих

242

(районних, міських) судів і ухвали щодо них апеляційних судів, котрі вже набрали законної сили.

У касаційному порядку можуть бути перевірені (ст. 383 КПК України):

–вироки, ухвали та постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції;

–вироки й постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку;

–вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), що перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), окрім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування або новий судовий розгляд.

Особи, що мають право подати касаційні скаргу чи подання, поділяються на дві групи залежно від предмета касаційного оскарження.

Відповідно до ст. 384 КПК України, касаційну скаргу на судові рішення, а саме на вироки, ухвали та постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції, вироки й постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, можуть подати:

1) засуджений, його законний представник і захисник – у частині, що стосується інтересів засудженого;

2) виправданий, його законний представник і захисник – у частині мотивів

іпідстав виправдання;

3)законний представник та захисник неповнолітнього й сам неповнолітній, стосовно якого застосовано примусовий захід виховного характеру, –

участині, що стосується інтересів неповнолітнього;

4)законний представник і захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

5)обвинувачений, стосовно якого справу закрито, його законний представник і захисник – у частині мотивів та підстав закриття справи;

6)обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування;

7)цивільний відповідач або його представник – у частині, що стосується вирішення позову;

8)прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, – у межах позицій прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першоїчи апеляційної інстанції;

9)потерпілий і його представник – у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої чи апеляційної інстанції;

10)цивільний позивач або його представник – у частині, що стосується вирішення позову;

11)особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду;

12)інші особи у випадках, передбачених законом.

243

Касаційну скаргу на вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судії у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), що перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал) можуть подати:

1)засуджений, його законний представник і захисник – у частині, що стосується інтересів засудженого;

2)виправданий, його законний представник і захисник – у частин мотивів

іпідстав виправдання;

3)законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, до якого застосовано примусовий захід виховного характеру, – у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

4)законний представник і захисник особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

5)обвинувачений, щодо котрого справу закрито, його законний представник і захисник – у частині мотивів та підстав закриття справи;

6)цивільний відповідач або його представник – у частині, що стосується вирішення позову;

7)потерпілий і його представник – у частині, яка стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8)цивільний позивач або його представник – у частині, що стосується вирішення позову;

9)особа, щодо якої вирішено окрему ухвалу (постанову)суду.

10)	особи,	які	в	судовому	порядку	оскаржили постанову про
відмову	в порушенні кримінальної				справи,	за	винятком	випадків,
встановлених		законом,	–	у частині мотивів			і підстав	відмови в
порушенні кримінальної справи".

Касаційне подання на ці ж судові рішення має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, а також Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва й Севастополя, прирівняні до них прокурори та їхні заступники в межах їхніх повноважень незалежно від їх участі в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції.

Особам, які можуть подати касаційну скаргу, касаційне подання, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги чи подання.

Строки касаційного оскарження та внесення касаційного подання

(ст. 386 КПК України).

Касаційні скарги та подання на вироки й судові рішення апеляційних судів (постановлені ним як судом першої інстанції та в апеляційному порядку)

можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, що оскаржуються, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови.

244

Касаційні скарги та подання на судові рішення місцевих судів і на ухвали апеляційних судів, постановлені щодо цих рішень можуть бути подані протягом шести місяців з моменту набрання ними законної сили.

Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, справа ніким не може бути витребувана із суду, що виконує судове рішення, крім суду касаційної інстанції.

У разі пропуску строку на оскарження чи внесення касаційного подання з поважних причин особи, що мають право на подання касаційної скарги або внесення подання, можуть клопотати перед судом, який постановив вирок, про відновлення пропущеного строку. Питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданні. Суд має право викликати особу, що порушила клопотання давати пояснення. Особа, котра подала заяву про відновлення пропущеного строку, може взяти участь у засіданні суду й за власним бажанням.

Порядок касаційного оскарження та внесення касаційного подання:

1.Касаційні скарги та подання на судові рішення; зазначені в ч. 1 ст. 383 КПК України (на вироки, ухвали та постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції; вироки та постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку), подаються через суд, який постановив вирок або виніс ухвалу чи постанову. На інші рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК України (на судові рішення місцевих судів і на ухвали апеляційних судів, постановлені щодо цих вироків і постанов), безпосередньо до касаційного суду (ч. 1 ст. 387 КПК України).

2.До скарги, подання додається стільки копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких вона стосується. Цей

обов’язок не поширюється на засудженого, що перебуває під вартою. До скарги, подання на судове рішення, зазначені в ч. 2 ст. 383 КПК України, додаються копії судових рішень, які оскаржуються (ч. 1 ст. 387 КПК України).

3.Зміст касаційних скарги та подання повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 КПК України. Зокрема, касаційна скарга (подання) має містити:

– назву суду, якому вона адресується;

– особу, що подає скаргу (подання);

– вирок, ухвалу чи постанову, на які подається скарга, подання і назви суду, який їх постановив;

– вказівку на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування,

– прохання особи, що подає подання (скаргу);

– перелік документів, які додаються.

При обґрунтуванні прокурором і захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови, подання повинно містити посилання на відповідні аркуші справи.

4.У разі внесення подання або скарги на вирок, постанову чи ухвалу суд, який постановив рішення, що оскаржується, сповіщає про це осіб, інтересів

245

яких стосується подання чи скарга. Ці особи мають право ознайомитися в суді з поданням або скаргою та подати свої заперечення.

5.Про надходження скарги суд, який постановив рішення, що оскаржується, сповіщає прокурора, інших зазначених у ст. 348 КПК України осіб, інтересів яких стосується скарга, направленням відповідних повідомлень і поміщенням оголошення на дошці оголошень суду. Протягом п’яти діб з часу поміщення оголошення зазначені особи мають право одержати в суді копію скарги чи подання або ознайомитися з ними в суді. Одночасно зі врученням копії чи з ознайомленням зі скаргою або поданням їм роз’яснюється право протягом п’яти діб з цього часу подати свої заперечення.

Засудженому, що утримується під вартою, повідомлення про надходження скарги (подання) та її копія вручаються через начальника відповідної установи. Одночасно йому роз’яснюється право протягом п’яти діб з часу вручення цих документів подати свої заперечення. Заперечення на скаргу (подання) додаються до справи чи передаються безпосередньо до суду касаційної інстанції (ч. 3 ст. 387 КПК України).

6.До початку розгляду справи в касаційній інстанції суд перевіряє виконання вимог про необхідність повідомлення всім учасникам судового процесу, інтересів яких стосується подання чи скарга, про зміст цих документів, а також про день розгляду справи в суді касаційної інстанції.

7.Справа з касаційними скаргами та поданнями на судові рішення апеляційних судів – рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК України, передається до касаційного розгляду після надходження її до суду (ч. 1 ст. 388 КПК України).

Касаційні скарги, подання на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК України (рішення місцевих судів і ухвали апеляційних судів, постановлені щодо цих рішень), передаються судді касаційного суду, котрий протягом 15 діб

зчасу їх надходження вирішує питання про витребування справи (ч. 2 ст. 388 КПК України).

Справа не витребовується, якщо скарга (подання) не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції. Суддя має право відмовити у витребуванні справи й тоді, коли зі скарги, подання, наданих до них судових рішень та інших документів зрозуміло, що підстав для їх задоволення немає. Про прийняте рішення суддя виносить мотивовану постанову, копія якої надсилається прокуророві чи особі, що подала скаргу. Постанова оскарженню не підлягає.

Наслідки надходження касаційних скарг чи подання.

Подання касаційної скарги або подання на судові рішення, зазначені в ч. 1 ст. 383 КПК України, зупиняє набрання ними законної сили, а на судові рішення, зазначені в ч. 2 ст. 383 КПК України, не зупиняє набрання ними законної сили (частини 1, 2 ст. 389 КПК України). Одночасно з витребуванням справи за наявності для цього підстав суддя касаційного суду може зупинити виконання судового рішення, що вже набрало законної сили до розгляду подання чи скарги в суді (ч. 3 ст. 388 КПК України).

Суд, який постановив судові рішення, зазначені в ч. 1 ст. 383 КПК України, протягом семи діб передає справу разом з поданою скаргою, поданням

246

і запереченнями на неї до касаційного суду та визначає дату розгляду справи, про що повідомляє сторони в справі.

Касаційну скаргу, подання на судові рішення, зазначені в ч. 2 ст. 383 КПК України, до розгляду призначає касаційний суд, про що повідомляє прокуророві, а також заінтересованим особам. Суд роз’яснює їм, що вони мають право подати заперечення на подання чи скаргу або ж подати власні подання, скарги про перегляд справи в касаційному порядку.

Доповнення, зміна та відкликання касаційних скарг і подання (ст. 390 КПК України). До початку розгляду справи в касаційному суді особа, що подала скаргу, прокурор, який вніс подання, мають право доповнити, змінити чи відкликати їх, а також подати свої заперечення на скаргу, подання іншого учасника судового розгляду.

Питання 3. Порядок розгляду справи в суді касаційної інстанції

До касаційних судів (судів, які розглядають справи в касаційному порядку) належать:

•колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України – щодо судових рішень, постановлених Апеляційним судом Автономної Республіки Крим, апеляційними судами областей, міст Києва та Севастополя, вироків районних, районних у містах, міських і міськрайонних судів;

•колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України – щодо судових рішень, постановлених військовими судами регіонів і ВійськовоМорських Сил, судових рішень військових судів гарнізонів (ст. 385 КПК України).

Справи за касаційними скаргами та поданнями розглядають судові колегії судів касаційних інстанцій у складі трьох суддів.

Учасники процесу в стадії касаційного провадження (ст. 391 КПК України). У засіданні суду касаційної інстанції, що провадиться за участю прокурора, можуть брати участь усі заінтересовані в справі особи. У разі потреби суд має право запросити цих осіб давати пояснення.

Клопотання засудженого, що утримується під вартою, про виклик його для давання пояснень при касаційній перевірці судових рішень, визначених у ч. 1 ст. 383 КПК України, якщо воно подане в межах строку на касаційне оскарження, є обов’язковим для суду касаційної інстанції. Учасники судового розгляду, що з'явилися в судове засідання, мають право давати пояснення.

Строки розгляду справ у касаційному суді (ст. 392 КПК України).

Касаційне подання, касаційна скарга на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК України, призначаються до касаційного розгляду не пізніше від двох місяців з дня їх направлення до касаційного суду, а подання чи скарга на судові рішення, зазначені в ч. 2 ст. 383 КПК України, – не пізніше від двох місяців з дня винесення ухвали про призначення справи до касаційного розгляду.

247

Не пізніш як за три дні до розгляду справи в приміщенні касаційного суду має бути вивішено оголошення про час і місце розгляду справи. У разі необхідності за ухвалою касаційного суду розгляд справи може бути перенесено. Про зміну дати розгляду справи суд касаційної інстанції заздалегідь повідомляє осіб, які беруть участь у справі.

Розгляд справи касаційним судом відкритий (окрім випадків, зазначених у ст. 20 КПК України), здійснюється він з дотриманням принципів кримінального судочинства.

Відкриває судове засідання в призначений час головуючий, котрий оголошує, яка справа підлягає розгляду, з’ясовує з’явлення учасників і питання про можливість розгляду справи за відсутності тих, хто не з’явився, оголошує склад суду, називає прокурора, перекладача, з’ясовує наявність заяв про відвід і вживає заходів до їх вирішення. Якщо заявлені клопотання, суд виносить з їх приводу ухвалу.

Касаційна інстанція може прийняти від прокурора чи від учасників процесу до свого розгляду матеріали, що раніше не були в справі, коли ці матеріали можуть мати значення для вирішення питання про зміну чи скасування вироку (постанови).

Розгляд справи в касаційній інстанції починається доповіддю одного з членів суду, що викладає суть справи й основні положення та доводи скарги чи касаційного подання прокурора.

Якщо справа переглядається у зв’язку з поданням прокурора, то йому надається слово для обґрунтування свого подання, а при перегляді справи за скаргою суд надає слово особі, що звернулася з касаційною скаргою. Заінтересовані особи ознайомлюються з усіма новими документами, матеріалами, аргументами сторін. Потім у справі дають пояснення всі заінтересовані учасники процесу, що з’явилися до суду. Зауваження, подані тими, хто не з’явився, зачитуються.

При розгляді справ у касаційному порядку суди зобов'язані усувати порушення закону, допущені судом першої чи апеляційної інстанції, не допускаючи випадків залишення без зміни помилкових вироків (ухвал), які підлягають скасуванню чи зміні.

По закінченні розгляду справи прокурор висловлює свою думку щодо долі вироку (постанови) в справі.

Вислухавши показання учасників процесу та думку прокурора, суд виходить до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

Питання 4. Результати розгляду справи в касаційному суді

У результаті касаційного розгляду справи суд приймає одне з таких рішень (ст. 396 КПК України):

1)залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скаргу чи подання – без задоволення;

2)скасовує вирок, постанову чи ухвалу та направляє справу на нове розслідування чи новий судовий або апеляційний розгляд;

248

3)скасовує вирок, постанову чи ухвалу та закриває справу;

4)змінює вирок, постанову чи ухвалу.

Уразі відкликання касаційних скарг або подання касаційний суд виносить ухвалу про закриття касаційного провадження, якщо іншими учасниками судового розгляду рішення не було оскаржене в касаційному порядку.

На відміну від апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції не може постановити власний вирок.

Укасаційному провадженні суд не має права посилити покарання чи застосувати закон про більш тяжкий злочин (ч. 1 ст. 397 КПК України). Якщо для таких рішень є підстави, справа повертається на новий судовий розгляд або на додаткове розслідування. При цьому:

а) вказівки суду касаційної інстанції є обов’язковими для органів досудового розслідування при додатковому розслідуванні та суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи (ст. 399 КПК України);

б) суд першої інстанції чи апеляційний суд при новому розгляді справи можуть посилити покарання або застосувати закон про більш тяжкий злочин лише в двох випадках: якщо вирок було скасовано за м’якістю покарання чи у зв’язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин – і тільки за поданням прокурора або скаргою потерпілого чи його представника, поданих з цих мотивів; коли при новому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин або коли збільшився обсяг обвинувачення, незалежно від підстав і приводів скасування вироку (ч. 2 ст. 400 КПК України).

Прийняте рішення не повинно погіршувати становища підсудних і осіб, які звернулися зі скаргою.

Умежах встановлених законом повноважень суд касаційної інстанції має

право:

– скасувати вирок і закрити справу в частині обвинувачення, що отримало окрему кваліфікацію;

– виключити частину (епізод) обвинувачення;

– виключити з обвинувачення обставини, що обтяжують покарання засудженого;

– виключити висновок про кваліфікацію дій підсудного за окремою статтею, що зайво ставиться у провину внаслідок помилкової оцінки вчиненого як ідеальної сукупності злочинів;

– при перекваліфікації дій підсудного на статтю, провадження за якою підлягає закриттю через закінчення строків давності, амністію, зміну обстановки, суд, давши оцінку вчиненому, звільняє підсудного від покарання, якщо проти такого остаточного рішення не заперечують підсудні.

При вирішенні питання про наявність підстав для скасування чи зміни вироку, ухвали або постанови суд касаційної інстанції керується правилами, встановленими законом для апеляційного суду (статті 370-372 КПК України).

Питання 5. Структура та зміст ухвали касаційного суду. Порядок звернення її до виконання

249

Рішення, прийняте касаційною інстанцією, є остаточним, набирає законної сили з моменту його проголошення та негайно звертається до виконання.

Ухвала касаційного суду складається й оголошується з дотриманням вимог, передбачених статтями 377, 379 КПК України (ст. 400-2 КПК України).

Структура та зміст ухвали касаційної інстанції залежать від прийнятого рішення, проте вони мають і загальні ознаки.

Касаційна ухвала складається зі вступної, описово-мотивувальної та резолютивної частин, у яких повинні бути зазначені:

1)місце та час постановлення ухвали;

2)назва й склад суду, що постановив ухвалу, прокурор та інші особи, які брали участь у розгляді справи в засіданні суду касаційної інстанції;

3)зміст резолютивної частини вироку (постанови, ухвали);

4)особа, що подала касаційну скаргу чи подання;

5)суть скарги чи подання;

6)матеріали, подані в касаційну інстанцію, якщо суд поклав їх в основу свого рішення;

7)короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні;

8)висновки суду касаційної інстанції за скаргою чи поданням;

9)докладні мотиви прийнятого судом рішення;

10)результати розгляду справи.

При залишенні скарги чи подання без задоволення в ухвалі касаційної інстанції повинні бути зазначені підстави, з огляду на які скарга чи подання визнані необґрунтованими.

При скасуванні або зміні вироку (постанови, ухвали) в ухвалі потрібно зазначати, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення чи необґрунтованість вироку (постанови, ухвали).

Направляючи справу на нове розслідування або на новий судовий розгляд, касаційна інстанція повинна зазначити в ухвалі ті обставини, котрі належить з'ясувати, й ті процесуальні дії, які для цього необхідно виконати.

Мають бути точно викладені прийняті рішення, вказано, як і в чому змінені рішення суду попередньої інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції оголошується в залі суду. Вона є остаточною, оскарженню не підлягає та може бути переглянута лише в порядку виключного провадження.

Звернення ухвали до виконання (ст. 400-3 КПК України).

Для виконання ухвали касаційного суду справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше від п’яти діб після її розгляду, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 379 КПК України, – після складання й оголошення мотивованої ухвали.

Якщо на підставі касаційної ухвали засуджений підлягає звільненню з-під варти, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання. У разі прийняття такого рішення за відсутності засудженого копія ухвали надсилається протягом доби до адміністрації місця досудового ув’язнення для виконання. Адміністрація місця досудового ув'язнення зобов'язана протягом доби з дня

250

одержання копії ухвали повідомити касаційний суд і суд першої інстанції про звільнення ув’язненого з-під варти.

Суд першої інстанції зобов’язаний перевірити виконання ухвали про звільнення ув’язненого з-під варти.

Тема 10. Перегляд судових рішень у порядку виключного провадження

Питання 1. Поняття та підстави виключного провадження

Виключне провадження – виняткова стадія кримінального процесу, в якій компетентний суд перевіряє законність, обґрунтованість і справедливість вироків (ухвал, постанов), які набрали законної сили, та здійснює перегляд справи у зв’язку з виключними обставинами, що не були відомі раніше, щоби забезпечити законність і справедливість правосуддя, захист прав та свобод людини.

Виключне провадження є додатковою гарантією законності та справедливості при здійсненні судочинства.

Предметом розгляду при перегляді справи в порядку виключного провадження є будь-які вироки (ухвали, постанови), зокрема й суду касаційної інстанції, але лише ті, що набрали законної сили.

Якщо приводом для початку апеляційного чи касаційного провадження стають скарги учасників процесу або подання прокурора, подані в передбачені законом строки після проголошення судового рішення, то приводом для виключного провадження є тільки подання Генерального прокурора України й інших уповноважених на те законом осіб, які подаються у зв’язку з виявленими фактами незаконності, безпідставності та несправедливості вироків (ухвал, постанов), які вже виконуються.

Приводами для витребування кримінальних справ у порядку виключного провадження є різні повідомлення, отримані особою, що має право витребувати кримінальну справу для перевірки законності й обґрунтованості прийнятих у ній рішень, наприклад, скарги, направлені засудженими, захисниками, законними представниками та ін.

Підстави для перегляду судових рішень в порядку виключного провадження:

1)нововиявлені обставини;

2)неправильне застосування кримінального закону й істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, що істотно вплинули на правильність судового рішення;

3)	встановлення	міжнародною	судовою		установою,	юрисдикція
якої	визнана Україною, порушення Україною				міжнародних	зобов'язань
при вирішенні справи судом (ч. 1 ст. 400-4 КПК України).
Перегляд судових рішень з підстав,				передбачених у		пункті 2
частини першої цієї		статті, з	метою	застосувати закон		про більш