53. Характеристика обставин, що виключають адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 17 КУпАП «Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка було в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.»

ст. 18 Крайня необхідність «Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.»

ст. 19 Необхідна оборона «Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.»

ст. 20 Неосудність «Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.»

ст. 22 Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення

При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

54. Зміст законності в державному управлінні.

Аспекти законності: 1)принцип державного управління; 2)метод державного управління; 3)режим державного управління.

Законність – це такий режим системи відносин громадян, громадських та інших недержавних утворень, органів місцевого самоврядування з органами, що представляють різні гілки державної влади. Такий режим має сприяти забезпеченню 1) прав та інтересів особи; 2) розвитку громадського суспільства; 3) ефективній діяльності державного механізму.

Роль режиму законності для державного управління по-перше

Серед всіх суб’єктів влади органи державного управління становлять саму багато чисельну групу. Органи державного управління видають багато правових приписів, які повинні відповідати законодавству і застосовують закони. Ці органи мають великі владні повноваження. Ці органи вправі застосовувати заходи адміністративного примусу і здійснювати юрисдикційну діяльність. Ці органи наділені дискреційними повноваженнями.

Вимоги законності: 1) Це необхідність розвинутого досконалого законодавства. 2) Рівність всіх перед законом. 3) Сукупність гарантій законності.