111.Загальне керівництво реалізацією державної політики у сфері фінансів

Повноваження ВРУ стаття 85 КУ пункт 4,12,18,19.

• Затвердження бюджету.

• Внесення змін до нього.

• Прийняття рішення про його виконання.

• Затвердження рішень про надання Україною позик і допомоги.

• Кадрові повноваження.

Повноваження КМУ стаття 116 КУ пункти 3,6.

Повноваження ПУ стаття 106 пункт 12,28.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Це державні колегіальні органи, які підпорядковані президенту, а підзвітні верховній раді.

Керівництво державною політикою у сфері фінансів:

• Міністерство фінансів України.

• Державна казначейська служба України ( на місцях діють головні управління).

• Державна митна служба України.

• НБУ – основна функція забезпечення стабільності грошової одиниці України, а сам банкк є особливим центральним органом державного управління.

112. Повноваження та керівні органи нбу

• НБУ – основна функція забезпечення стабільності грошової одиниці України, а сам банкк є особливим центральним органом державного управління.

Керівні органи НБУ:

• Рада НБУ стаття 9 №У "Про НБУ". Склад: по половині призначає ПУ і ВРУ. Всього 14 осіб. Голова НБУ призначається ВРУ за поданням ПУ.

• Правління НБУ стаття 114 ЗУ"Про НБУ". Очолює голова НБУ.

113. Органи фінансового контролю: система, правовий статус

Державний фінансовий контроль здійснюється органами законодавчої (представницької) і виконавчої влади України. До системи органів державного фінансового контролю входять: Верховна Рада України, Міністерство фінансів, Рахункова палата, органи Державної контрольно-ревізійної служби, Державного казначейства, Державної податкової служби, Державної митної служби аудитори та аудиторські служби. Однак, якщо Рахункова палата і ДКРС є спеціальними органами державного фінансового контролю, тобто контроль є основним і єдиним завданням цих органів, то Державна податкова служба, Державне казначейство, внутрівідомчі контрольно-ревізійні підрозділи виконують контрольні функції паралельно з іншими покладеними на них завданнями; вони зобов'язані контролювати лише окремі напрямки руху державних коштів.

Верховна Рада України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу.

Фінансовий контроль Верховна Рада України здійснює також через свої комітети і тимчасові спеціальні комісії. До їх компетенції належить робота із законопроектами, підготовка і попередній розгляд питань, що стосуються повноважень Верховної Ради України. Природно, що основне навантаження у здійсненні фінансового контролю припадає на спеціалізовані комітети Верховної Ради України - Комітет з питань бюджету і Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.

Рахункова палата здійснює контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України. її діяльність регулюється Законом України "Про Рахункову палату" від 11.07.1996 р. Завданнями Рахункової палати є такі:

- організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, використанням бюджетних коштів;

- здійснення контролю за створенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності й доцільності витрат державного бюджету, валютних і кредитно-фінансових ресурсів;

- контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони навколишнього природного середовища;

- контроль за дотриманням законності при наданні Україною кредитів і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;

- контроль за законністю і своєчасністю руху коштів Державного бюджету України і коштів в установах Національного банку України й уповноважених банків;

- аналіз установлених відхилень від показників Державного бюджету України і підготовка пропозицій щодо їх усунення, а також про вдосконалення бюджетного процесу загалом.

Місце Президента України у здійсненні фінансового контролю визначається його статусом глави держави. Так, Президент має право вето щодо прийнятих Верховною Радою законів із поверненням їх на повторний розгляд. У здійсненні контрольних повноважень Президент спирається на створені ним консультативні й інші допоміжні органи і служби.

Кабінет Міністрів України, будучи вищим органом виконавчої влади, повсякденно керує державними фінансами і паралельно здійснює загальний фінансовий контроль, розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку країни; розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує його виконання після затвердження, направляє у Верховну Раду звіт про виконання держбюджету; здійснює і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної і податкової політики.

Міністерство фінансів України є центральним спеціалізованим органом державної виконавчої влади з управління і контролю за фінансами. Воно здійснює контроль за складанням проекту й виконанням державного бюджету, за дотриманням банками правил касового виконання держбюджету за доходами; установлює порядок ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів витрат бюджетних установ; координує відомчий фінансовий контроль. Крім того, Міністерство фінансів контролює: схоронність і ефективність використання державного майна, закріпленого за підприємствами; випуск і обіг цінних паперів, видає дозволи на здійснення цієї діяльності; веде загальний реєстр випуску цінних паперів в Україні.

У системі Міністерства фінансів діють такі спеціальні контрольні служби, як Державне казначейство і Головне контрольно-ревізійне управління.

Державне казначейство як орган фінансового контролю здійснює контроль за організацією виконання Державного бюджету України і за надходженням та використанням коштів державних фондів: і коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того, Державне казначейство веде облік касового виконання Державного бюджету України, складає звіт про стан виконання Державного бюджету України тощо.

Основні завдання Головного контрольно-ревізійного управління полягають у підготовці пропозицій щодо формування державної політики у сфері державного фінансового контролю і забезпечення реалізації цієї політики в діяльності міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших бюджетних установ, підприємств і організацій, що отримують кошти з бюджетів чи державних цільових фондів.

При цьому Голова КРУ організує ревізії і перевірки фінансової діяльності щодо використання коштів, матеріальних цінностей та їхньої схоронності, стану й вірогідності бухгалтерського обліку і фінансової звітності; проводить ревізії і перевірки використання та схоронності державного і комунального майна (у тому числі майна, переданого в користування); проводить перевірки використання бюджетних коштів і коштів державних цільових фондів, належного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.

Національний банк України в системі органів фінансового контролю посідає особливе місце. Чинним законодавством на нього покладено здійснення банківського регулювання і нагляду; сертифікації аудиторів, що проводять аудиторські перевірки банків; організацію і здійснення валютного контролю за банками й іншими фінансовими установами; аналіз стану грошово-кредитних, фінансових, цінових і валютних відносин.

Державна митна служба України контролює дотримання правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України, точну і своєчасну сплату мита й інших митних платежів.

Міністерство зв’язку України здійснює контроль за дотриманням установлених правил видачі та приймання грошових переказів.

Державна пробірна палата як спеціальний орган державного фінансового контролю здійснює контроль за випробуванням, виробництвом, використанням, оборотом, обліком та збереженням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виконанням операцій із цими цінностями.

114 сутність державного управління у галузі транспорту.

Транспорт – галузь, що задовольняє потреби населення і суспільного виробництва в перевезеннях.

Зміст:

• Забезпечення, задоволення потреб перевезення і потреб оборони.

• Захист прав громадян підчас транспортного обслуговування.

• Безпечне функціонування транспорту.

• Обмеження монополізму, розвиток конкуренції.

• Координація роботи різних видів транспорту.

• Ліцензування.

Особливості управління:

• Органи управління поділяються за видами транспорту.

• Висока ступінь централізації управління.

• Спеціалізований контроль.

• Наявність особливих нормативних актів.

• Масштаби приватизації обмежені.

ЗУ "Про транспорт", ЗУ по всім видам транспорту (міський електричний,трубопровідний, автомобільний),кодекси,статути.

Органи:

• Міністерство інфраструктури України – головний орган у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах: авіаційного,автомобільного,залізничного, морського, річкового і міського електричного транспорту, у сферах використання повітряного простору,туризму, діяльності курортів, дорожнього господарства, забезпечення підготовки до євро 2012, забезпечення безпеки руху.

• Через віце-прем'єр міністра, міністра інфраструктури КМУ координує діяльність:

  • Державна авіаційна служба України.

  • Державне агентство автомобільних доріг України.

  • Державне агентство з туризму та курортів.

  • Державна інспекція з безпеки на морському та річковому транспорті.

  • Державна інспекція з безпеки на наземному транспорті.

  • Національне агентство з питань підготовки євро 2012.

• На місцевому рівні діють головні управління промисловості і розвитку інфраструктури.