- •1.Управління: поняття, ознаки, види
- •2.Державне управління: поняття, ознаки
- •3. Функції державного управління
- •4. Принципи державного управління
- •5. Поняття та предмет адмін. Права
- •6. Метод адмін. Права. Специфіка адміністративно-правового регулювання
- •7. Реформа адмін. Права як складова адмін. Реформи
- •8. Адміністративно-правові норми: поняття, структура
- •9. Класифікація адмін.-пр. Норм
- •10. Поняття, ознаки та підстави виникнення адміністративно-правових відносин
- •11. Структура та види адміністративно-правових відносин
- •12. Адміністративно-правовий статус громадян України
- •13. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •14. Адміністративно-правовий статус біженців
- •15. Поняття, ознаки та види об’єднань громадян
- •16. Адміністративно-правовий статус об’єднань громадян
- •17. Державний контроль за діяльністю об`єднань громадян
- •18. Поняття та основні принципи державної служби
- •19. Поняття та класифікація державних службовців
- •20. Посада : поняття, способи заміщення
- •21. Вимоги щодо вступу на державну службу
- •22. Права та обов'язки державних службовців
- •23. Юридична відповідальність за службові правопорушення
- •24. Орган виконавчої влади: поняття, ознаки
- •25. Класифікація органів виконавчої влади
- •26. Система органів виконавчої влади
- •27. Повноваження Президента України щодо виконавчої влади
- •28. Правовий статус Кабінету Міністрів України
- •29. Правовий статус центральних органів виконавчої влади
- •30. Правовий статус місцевих органів виконавчої влади
- •31. Правовий статус органів виконавчої влади арк
- •32. Форми управлінської діяльності: поняття, класифікація
- •33. Акт управління: поняття, основні ознаки
- •34. Класифікація актів управління
- •35. Адміністративний договір: поняття, ознаки
- •36. Методи управління: поняття, ознаки, види
- •37. Переконання і примус як методи державного управління
- •38. Заходи адміністративного примусу та їх класифікація
- •39. Адміністративно-попереджувальні заходи
- •40. Заходи адміністративного припинення
- •42. Адміністративно-правові режими: поняття, види
- •43. Поняття та ознаки адміністративної відповідальності
- •44. Проблеми вдосконалення законодавства про адміністративну відповідальність
- •45. Адміністративне правопорушення: поняття, ознаки
- •46. Юридичний склад адміністративного правопорушення: поняття, елементи
- •47. Об’єкт як елемент складу адміністративного правопорушення. Його види.
- •48. Суб’єкт як елемент складу адміністративного правопорушення. Ознаки суб’єктів
- •49. Об’єктивна сторона як елемент складу адміністративного правопорушення
- •50. Суб’єктивна сторона як елемент складу адміністративного правопорушення
- •51. Характеристика адміністративних стягнень.
- •52. Правила накладення адміністративних стягнень.
- •53. Характеристика обставин, що виключають адміністративну відповідальність.
- •54. Зміст законності в державному управлінні.
- •55. Система гарантій законності в державному управлінні.
- •56. Контроль за законністю в державному управлінні та його види.
- •57. Парламентський контроль за законністю в державному управлінні.
- •58. Президентський контроль за законністю в державному управлінні.
- •59. Судовий контроль за законністю в державному управлінні.
- •60. Нагляд за законністю в державному управлінні: поняття, ознаки,види.
- •61. Адміністративний нагляд за законністю в державному управлінні.
- •62. Поняття, загальні та особливі ознаки адміністративного процесу.
- •63. Принципи адміністративного процесу.
- •64. Структура адміністративного процесу.
- •65. Загальна характеристика права на звернення. Види звернень.
- •66. Вимоги що висуваються до звернень громадян та терміни розгляду звернень.
- •67. Стадії провадження у справах звернень громадян.
- •68. Провадження у справах про адміністративні правопорушення: поняття, ознаки, суб’єкти.
- •69. Строки в провадженні у справах про адміністративні правопорушення.
- •70. Обставини, що виключають провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •71.Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення: поняття, види.
- •72.Характеристика стадій порушення справи про адміністративне правопорушення і адміністративне розслідування.
- •73. Характеристика стадій розгляду і винесення рішення у справах про адміністративні правопорушення.
- •74. Характеристика стадій перегляду справи про адміністративні правопорушення.
- •75. Загальні правила виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.
- •76. Загальна характеристика дисциплінарного провадження.
- •77. Особливості дисциплінарного провадження щодо працівників органів внутрішніх справ.
- •78. Особливості дисциплінарного провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників.
- •79. Особливості дисциплінарного провадження щодо суддів.
- •80. Державна реєстрація нормативних актів органів виконавчої влади.
- •81.Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
- •82.Реєстрація об’єднань громадян.
- •83.Реєстрація символіки об’єднань громадян.
- •84.Порядок ліцензування господарської діяльності.
- •85.Управління адміністративно-політичною сферою: поняття, особливості.
- •86.Основи організації оборони України.
- •87.Управління Збройними Силами України. Звільнення від призову.
- •88.Збройні Сили України: поняття, склад. Відстрочка від призову.
- •89.Характеристика адміністративно-правових режимів, встановлених на державному кордоні.
- •90.Правовий статус органів, які здійснюють адміністративно-правові режими на державному кордоні.
- •91.Система органів державного управління безпекою.
- •92.Система Служби безпеки України. Компетенція органів.
- •93.Система та види діяльності органів внутрішніх справ.
- •94.Міліція в Україні: поняття, система та функції.
- •95.Порядок застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку.
- •96.Паспортна система.
- •97.Поняття та особливості управління юстицією.
- •98.Система органів управління юстицією.
- •99.Система органів управління закордонними справами.
- •100.Основи організації системи освіти.
- •101.Органи управління освітою.
- •102.Державний контроль за діяльністю освітніх установ.
- •103.Суб'єкти державного управління та регулювання у сфері наукової діяльності.
- •104.Система та адміністративно-правовий статус органів управління культурою.
- •105.Організація управління охороною здоров'я.
- •106.Санітарно-епідемологічний нагляд.
- •107.Система органів управління у сфері соціального захисту населення.
- •108.Державна служба зайнятості: склад, повноваження.
- •109.Органи державного управління молодіжною політикою.
- •110.Організаційно-правова система державного управління фінансами та кредитом.
- •111.Загальне керівництво реалізацією державної політики у сфері фінансів
- •112. Повноваження та керівні органи нбу
- •116 Поняття та особливості галузевого управління
- •118 Система і правовий статус органів приватизації
- •119 Управління у сфері захисту економічної конкуренції
- •120 Правовий статус органів управління промисловістю.
- •121 Система органів управління апк
- •122 Поняття та особливості міжгалузевого управління
- •123. Напрями економічної політики держави та засоби регулювання господарською діяльністю
- •124. Характеристика системи органів державної статистики
- •125. Загальна хар. Управління у сфері охорони навколишнього середовища.
- •126. Органи управління у сфері охорони навколишнього середовища
103.Суб'єкти державного управління та регулювання у сфері наукової діяльності.
Пріоритетні напрями – напрями розвитку на довгостроковий період (понад 10 років) яким надається пріоритетна державна підтримка. КМУ розробляє програму прогнозування технічного розвитку, здійснюється обговорення її з громадськістю і подається до верховної ради, яка затверджує пріоритетні напрями вносячи зміни до статті 3 ЗУ.
Державні цільові програми:
Загально державні – затверджуються законом за поданням КМУ.
Інші – за поданням замовників, затверджуються КМУ.
Органи, що здійснюють управління:
ВРУ :
Здійснює державне регулювання.
Визначає основні засади і напрями державної політики.
Затверджує пріоритетні напрями розвитку науки і техніки і загальнодержавні програми науково-технічного розвитку.
ПУ:
Визначає систему органів виконавчої влади.
Забезпечує здійснення контролю за її функціонуванням.
КМУ:
Здійснює науково-технічну політику держави.
Подає ВРУ пропозиції щодо пріоритетних напрямів.
Забезпечує реалізацію загальнодержавних програм.
Затверджує державні цільові програми.
ЦОВВ (монс,Установа, Державне агентство з питань науки, іновацій, інформації України).
Вищою науковою установою є національна академія наук України. Також діють галузеві академії наук. Ці академії є самоврядними.
104.Система та адміністративно-правовий статус органів управління культурою.
Управління культурою – виконавчо-розпорядча діяльність компетентних державних органів, що здійснюється з метою реалізації політик и держави у сфері культурного розвитку, практичного здійснення культурно-виховної функції держави.
Органи:
ВРУ – визначає політику держави в сфері культури, гарантії її реалізації і систему соціального захисту працівників культури.
КМУ – розробляє і здійснює загальнодержавні програми культурного розвитку України. При КМУ діє міжвідомча координаційна рада з питань охорони культурної спадщини – тимчасовий дорадчий орган КМУ.
Міністерство культури України.
Державне агентство України з питань кіно.
Державний комітет телебачення і радіомовлення.
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.
Місцеві органи (відповідні управління та відділи).
105.Організація управління охороною здоров'я.
Органи:
При КМУ діє рада з питань функціонування систем охорони здоров'я – тимчасовий консультативний орган КМУ.
Міністерство охорони здоров'я України.
Державна служба України з питань протидії СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань.
Діяльність цих служб спрямовується і координується КМУ через міністра охорони здоров'я.
Місеві органи:
Головне управління охорони здоров'я в КМДА.
Управління охорони здоров'я обласної, севастопольської міської держадміністрації.
106.Санітарно-епідемологічний нагляд.
Такий нагляд здійснюють установи й заклади державної санітарно-епідеміологічної служби системи МОЗ України: Головне санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України; управління з медичних проблем аварії на Чорнобильській АЕС МОЗ України; центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України; Кримська республіканська санітарно-епідеміологічна станція; обласні, міські, районні, районні у містах санітарно-епідеміологічні станції, дезінфекційні станції; центральні санітарно-епідеміологічні станції на залізничному, повітряному, водному транспорті, санітарно-епідеміологічні станції на залізницях, а також станції басейнів і портів; відповідні установи, заклади, з'єднання, частини й підрозділи державної санітарно-епідеміологічної служби Міноборони, МВС, Держкомкордону, Служби безпеки України.
Державну санітарно-епідеміологічну службу України очолює головний державний санітарний лікар України — перший заступник Міністра охорони здоров'я України.
До адміністративно-попереджувальних заходів належать: відвідування об'єктів для проведення перевірок додержання санітарного законодавства; витребування від юридичних осіб і громадян даних, що характеризують санітарний та епідемічний стан об'єктів, здоров'я людей; введення карантину; проведення обов'язкових профілактичних щеплень; обов'язковий медичний огляд стану здоров'я відповідних груп працівників, громадян тощо.