91.Система органів державного управління безпекою.

В організації державного управління у сфері безпеки ключову роль відіграють кілька суб'єктів.

Президент України як глава держави:

• визначає основні напрями забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки держави;

• здійснює загальне керівництво державними органами забезпечення безпеки;

• контролює і координує діяльність цих органів;

• формує й очолює Раду національної безпеки та оборони України;

• у межах компетенції, визначеної законом, приймає оперативні рішення щодо забезпечення безпеки;

• за умов і в порядку, передбачених Конституцією України і чинним законодавством, вводить на території України або в окремих її місцевостях надзвичайний стан з негайним повідомленням про це Верховній Раді України;

• не рідше одного разу на рік подає Верховній Раді України доповідь про забезпечення безпеки України;

• здійснює контроль за діяльністю Служби безпеки України.

Конституцією України (ст. 107) передбачене особливе місце Ради національної безпеки та оборони України (далі — РНБО), яка є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Головою РНБО є Президент України. Персональний склад РНБО формує Президент України. До складу РНБО за посадою входять Прем'єр-міністр України, міністр оборони України, голова Служби безпеки України, міністр внутрішніх справ України, міністр закордонних справ України. Її членами також можуть бути керівники інших центральних органів виконавчої влади.

Рада безпеки та оборони України:

визначає життєво важливі інтереси особистості, суспільства і держави, виявляє внутрішні та зовнішні загрози об'єктам безпеки; розробляє основні напрями стратегії забезпечення безпеки України, організовує підготовку програм її забезпечення; готує рекомендації Президентові України для прийняття рішень із питань внутрішньої та зовнішньої політики в галузі забезпечення безпеки особистості, суспільства і держави, оперативні рішення щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, що можуть спричинити суттєві соціально-політичні, економічні, військові, екологічні та інші наслідки, рішення з організації їхньої ліквідації; подає пропозиції Президентові України про введення, продовження або скасування надзвичайного стану; розробляє пропозиції з координації діяльності органів виконавчої влади в процесі реалізації прийнятих рішень у галузі забезпечення безпеки і оцінює їх ефективність; удосконалює систему забезпечення безпеки шляхом розробки пропозицій з реформування існуючих або створення нових органів, що забезпечують безпеку особистості, суспільства і держави.

Відповідно до зазначених завдань і функцій РНБО утворює постійні або тимчасові міжвідомчі комісії, що можуть створюватися за функціональною або регіональною ознакою на постійній або тимчасовій основі.

Щодо забезпечення державної безпеки ключове місце посідає Служба безпеки України (див. наступне питання щодо сбу)

Окремим органом виконавчої влади у сфері безпеки є Управління державної охорони України (далі — Управління), яке є державним правоохоронним органом спеціального призначення, підпорядкованим Президентові України та підконтрольним Верховній Раді України.

Керівництво діяльністю Управління здійснює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України.

На Управління покладаються такі завдання: здійснення державної охорони щодо органів державної влади України; забезпечення безпеки посадових осіб, а саме Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, Голови Конституційного Суду України, Голови Верховного Суду України, Першого заступника Голови Верховної Ради України, Першого віце-прем'єр-міністра України, міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України, а також членів їх сімей, які проживають разом з ними або супроводжують.

Контроль за діяльністю Управління здійснює Президент України.

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі — МНС) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, забезпечення керівництва діяльністю єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій, поводження з радіоактивними відходами

Основними завданнями МНС є:

• забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, запобігання, реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру, поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи, техногенної і пожежної безпеки, створення та функціонування системи страхового фонду документації, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності;

• керівництво у мирний час та особливий період діяльністю єдиної системи цивільного захисту, з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, правового, радіаційного та комплексного медико-санітарного захисту громадян, які постраждали від радіаційних аварій і катастроф або брали участь у ліквідації їх наслідків, а також реабілітації радіоактивно забруднених унаслідок Чорнобильської катастрофи територій, проведення пошуково-рятувальних робіт, забезпечення техногенної і пожежної безпеки;

• здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань цивільного захисту та запобігання надзвичайним ситуаціям, профілактики травматизму невиробничого характеру, готовності органів управління та сил реагування до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайної ситуації, техногенної небезпеки на потенційно небезпечних об'єктах, а також здійснення державного пожежного нагляду;

• забезпечення в межах своїх повноважень реалізації державної політики щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснення методичного забезпечення та контролю за їх діяльністю із зазначених питань;