55. Система гарантій законності в державному управлінні.

Гарантії законності - це обув лені закономірностями суспільного розвитку умови, засоби, що забезпечують дотримання законності.

Види гарантій: 1) Загальні (об’єктивні умови суспільного розвитку в яких здійснюється правове регулювання); 2)Спеціальні.

1. Загальні – політичні умови (гарантії); економічні умови (свободи); ідеологічні умови; організаційні.

2. Спеціальні гарантії: Стан законодавства його стабільність, відповідальність розвитку і рівень юридичної техніки.

по-друге – рівень діяльності з попередженням та припинення правопорушення.

Доступність і якість правосуддя. Ефективність контролю за реалізацію правових актів. Сукупність завдань функцій, повноважень щодо форм та методів діяльності використання цих гарантій система способів забезпечення законності.

Способи забезпечення законності:

1) Заохочення; 2) Контроль; 3) Нагляд; 4) Розгляд звернень громадян.

Дії шляхом впливу на інтереси людей, а отже на їх поведінку. Правові норми можуть забезпечувати відмову від неправомірної діяльності (ч.2 ст. 44 КУпАП).

56. Контроль за законністю в державному управлінні та його види.

Контроль – система спостережень і перевірки процесу функціонування об’єкту з метою усунення відхилянь від заданих параметрів. Види контролю за органами, які його здійснюють органи законодавчої влади, президент, ВРАРК, органи виконавчої влади, судові органи, органи місцевого самоврядування.

За сферою діяльності, що підлягає контролю:

1) відомчий; 2) міжвідомчий, який здійснюється органом міжгалузевої компетенції; 3) над або позавідомчий, здійснюється органами загальної компетенції.

За формами проведення:

1) перевірка (довідка); 2) ревізії (акт); 3) витребовування звітів.

Суб'єктами контролю в державному управлінні виступають органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відомчі органи, структурні підрозділи зазначених органів, громадські організації, колективні та колегіальні органи управління тощо.

Об'єктами контролю є: цілі, стратегії, процеси, функції і завдання, параметри діяльності, управлінські рішення, організаційні формування, їх структурні підрозділи та окремі виконавці. Взаємопов'язана сукупність контролюючого суб'єкта, контрольних дій та контрольованого об'єкта є організаційною системою контролю.

З погляду організаційного взаємозв'язку контролюючого суб'єкта і контрольованого об'єкта розрізняють такі види контролю: внутрішній (внутрівідомчий) і зовнішній (надвідомчий).

Внутрішній контроль здійснюється за діяльністю органів, які перебувають в адміністративній підпорядкованості (у більшості випадків як інспектування). Зовнішній контроль здійснюється органами, наділеними контрольними повноваженнями щодо організаційно непідпорядкованих об'єктів і в основному стосується однієї зі сторін їхньої діяльності.

У державному управлінні розрізняють такі види контролю: управлінський і бюджетний.

Управлінський контроль — це процес спостереження і регулювання діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх матеріальних придатків з метою полегшення виконання організаційних завдань.

Бюджетний контроль здійснюється у формі різного роду перевірок з метою виявлення відповідності здійснюваних видатків попередньо затверджуваним кошторисам.