- •1.Управління: поняття, ознаки, види
- •2.Державне управління: поняття, ознаки
- •3. Функції державного управління
- •4. Принципи державного управління
- •5. Поняття та предмет адмін. Права
- •6. Метод адмін. Права. Специфіка адміністративно-правового регулювання
- •7. Реформа адмін. Права як складова адмін. Реформи
- •8. Адміністративно-правові норми: поняття, структура
- •9. Класифікація адмін.-пр. Норм
- •10. Поняття, ознаки та підстави виникнення адміністративно-правових відносин
- •11. Структура та види адміністративно-правових відносин
- •12. Адміністративно-правовий статус громадян України
- •13. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •14. Адміністративно-правовий статус біженців
- •15. Поняття, ознаки та види об’єднань громадян
- •16. Адміністративно-правовий статус об’єднань громадян
- •17. Державний контроль за діяльністю об`єднань громадян
- •18. Поняття та основні принципи державної служби
- •19. Поняття та класифікація державних службовців
- •20. Посада : поняття, способи заміщення
- •21. Вимоги щодо вступу на державну службу
- •22. Права та обов'язки державних службовців
- •23. Юридична відповідальність за службові правопорушення
- •24. Орган виконавчої влади: поняття, ознаки
- •25. Класифікація органів виконавчої влади
- •26. Система органів виконавчої влади
- •27. Повноваження Президента України щодо виконавчої влади
- •28. Правовий статус Кабінету Міністрів України
- •29. Правовий статус центральних органів виконавчої влади
- •30. Правовий статус місцевих органів виконавчої влади
- •31. Правовий статус органів виконавчої влади арк
- •32. Форми управлінської діяльності: поняття, класифікація
- •33. Акт управління: поняття, основні ознаки
- •34. Класифікація актів управління
- •35. Адміністративний договір: поняття, ознаки
- •36. Методи управління: поняття, ознаки, види
- •37. Переконання і примус як методи державного управління
- •38. Заходи адміністративного примусу та їх класифікація
- •39. Адміністративно-попереджувальні заходи
- •40. Заходи адміністративного припинення
- •42. Адміністративно-правові режими: поняття, види
- •43. Поняття та ознаки адміністративної відповідальності
- •44. Проблеми вдосконалення законодавства про адміністративну відповідальність
- •45. Адміністративне правопорушення: поняття, ознаки
- •46. Юридичний склад адміністративного правопорушення: поняття, елементи
- •47. Об’єкт як елемент складу адміністративного правопорушення. Його види.
- •48. Суб’єкт як елемент складу адміністративного правопорушення. Ознаки суб’єктів
- •49. Об’єктивна сторона як елемент складу адміністративного правопорушення
- •50. Суб’єктивна сторона як елемент складу адміністративного правопорушення
- •51. Характеристика адміністративних стягнень.
- •52. Правила накладення адміністративних стягнень.
- •53. Характеристика обставин, що виключають адміністративну відповідальність.
- •54. Зміст законності в державному управлінні.
- •55. Система гарантій законності в державному управлінні.
- •56. Контроль за законністю в державному управлінні та його види.
- •57. Парламентський контроль за законністю в державному управлінні.
- •58. Президентський контроль за законністю в державному управлінні.
- •59. Судовий контроль за законністю в державному управлінні.
- •60. Нагляд за законністю в державному управлінні: поняття, ознаки,види.
- •61. Адміністративний нагляд за законністю в державному управлінні.
- •62. Поняття, загальні та особливі ознаки адміністративного процесу.
- •63. Принципи адміністративного процесу.
- •64. Структура адміністративного процесу.
- •65. Загальна характеристика права на звернення. Види звернень.
- •66. Вимоги що висуваються до звернень громадян та терміни розгляду звернень.
- •67. Стадії провадження у справах звернень громадян.
- •68. Провадження у справах про адміністративні правопорушення: поняття, ознаки, суб’єкти.
- •69. Строки в провадженні у справах про адміністративні правопорушення.
- •70. Обставини, що виключають провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •71.Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення: поняття, види.
- •72.Характеристика стадій порушення справи про адміністративне правопорушення і адміністративне розслідування.
- •73. Характеристика стадій розгляду і винесення рішення у справах про адміністративні правопорушення.
- •74. Характеристика стадій перегляду справи про адміністративні правопорушення.
- •75. Загальні правила виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.
- •76. Загальна характеристика дисциплінарного провадження.
- •77. Особливості дисциплінарного провадження щодо працівників органів внутрішніх справ.
- •78. Особливості дисциплінарного провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників.
- •79. Особливості дисциплінарного провадження щодо суддів.
- •80. Державна реєстрація нормативних актів органів виконавчої влади.
- •81.Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
- •82.Реєстрація об’єднань громадян.
- •83.Реєстрація символіки об’єднань громадян.
- •84.Порядок ліцензування господарської діяльності.
- •85.Управління адміністративно-політичною сферою: поняття, особливості.
- •86.Основи організації оборони України.
- •87.Управління Збройними Силами України. Звільнення від призову.
- •88.Збройні Сили України: поняття, склад. Відстрочка від призову.
- •89.Характеристика адміністративно-правових режимів, встановлених на державному кордоні.
- •90.Правовий статус органів, які здійснюють адміністративно-правові режими на державному кордоні.
- •91.Система органів державного управління безпекою.
- •92.Система Служби безпеки України. Компетенція органів.
- •93.Система та види діяльності органів внутрішніх справ.
- •94.Міліція в Україні: поняття, система та функції.
- •95.Порядок застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку.
- •96.Паспортна система.
- •97.Поняття та особливості управління юстицією.
- •98.Система органів управління юстицією.
- •99.Система органів управління закордонними справами.
- •100.Основи організації системи освіти.
- •101.Органи управління освітою.
- •102.Державний контроль за діяльністю освітніх установ.
- •103.Суб'єкти державного управління та регулювання у сфері наукової діяльності.
- •104.Система та адміністративно-правовий статус органів управління культурою.
- •105.Організація управління охороною здоров'я.
- •106.Санітарно-епідемологічний нагляд.
- •107.Система органів управління у сфері соціального захисту населення.
- •108.Державна служба зайнятості: склад, повноваження.
- •109.Органи державного управління молодіжною політикою.
- •110.Організаційно-правова система державного управління фінансами та кредитом.
- •111.Загальне керівництво реалізацією державної політики у сфері фінансів
- •112. Повноваження та керівні органи нбу
- •116 Поняття та особливості галузевого управління
- •118 Система і правовий статус органів приватизації
- •119 Управління у сфері захисту економічної конкуренції
- •120 Правовий статус органів управління промисловістю.
- •121 Система органів управління апк
- •122 Поняття та особливості міжгалузевого управління
- •123. Напрями економічної політики держави та засоби регулювання господарською діяльністю
- •124. Характеристика системи органів державної статистики
- •125. Загальна хар. Управління у сфері охорони навколишнього середовища.
- •126. Органи управління у сфері охорони навколишнього середовища
17. Державний контроль за діяльністю об`єднань громадян
ЗУ «Про об`єднання громадян»
Стаття 25. Державний нагляд та контроль за діяльністю об'єднань громадян
Державний контроль за діяльністю об'єднань громадян здійснюється державними органами у порядку, передбаченому законодавством України.
Органи, що проводять легалізацію об'єднань громадян, здійснюють контроль за додержанням ними положень статуту. Представники цих органів мають право бути присутніми на заходах, що проводяться об'єднаннями громадян, вимагати необхідні документи, одержувати пояснення.
Нагляд за виконанням та додержанням законності об'єднаннями громадян здійснюють органи прокуратури.
Контроль за джерелами та розмірами надходжень, сплатою податків об'єднаннями громадян здійснюють відповідно фінансові органи та органи державної податкової інспекції.
Об'єднання громадян у встановленому порядку подають фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати.
Щорічно на підставі фінансових декларацій у газеті "Голос України" публікуються списки осіб, пожертвування яких на користь політичних партій перевищують розмір, що визначається Верховною Радою України.
Спеціальна комісія Верховної Ради України, до складу якої входять депутати - представники усіх представлених у парламенті політичних партій, розглядає їх фінансову діяльність за рік і доповідає свої висновки на пленарному засіданні Верховної Ради України.
У разі порушень фінансової дисципліни політична партія несе відповідальність згідно з законодавством. Незаконні надходження вилучаються за рішенням суду у порядку, встановленому законом, і зараховуються до Державного бюджету України.
18. Поняття та основні принципи державної служби
Державна служба - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Основні принципи державної служби
Державна служба грунтується на таких основних принципах:
служіння народу України;
демократизму і законності;
гуманізму і соціальної справедливості;
пріоритету прав людини і громадянина;
професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;
персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни;
дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;
дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.
19. Поняття та класифікація державних службовців
Державні службовці – це особи, які займають посади в державних органах та їх апараті і мають відповідні службові повноваження. Наведене поняття звужує коло осіб, що належать до державних службовців.
Державні службовці розглядаються і в широкому розумінні. Відповідно до цього державним службовцем визнається особа, яка в порядку, встановленому правовим актом, займає посаду в державній організації — органі державної влади, на підприємстві, в установі, організації (тільки б вони були засновані на державній власності).
Правовий статус Президента України, Голови Верховної Ради України та його заступників, голів постійних комісій Верховної Ради України та їх заступників, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та членів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів вищого спеціалізованого суду України, Генерального прокурора України та його заступників регулюється Конституцією ( 254к/96-ВР ) та спеціальними законами України. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.
Процес проходження державної служби у сфері виконавчої влади багато в чому залежить від галузі діяльності державного службовця, повноважень та обов'язків окремих службовців. За цими ознаками всі службовці органів державного управління поділяються на види. В теорії адміністративного права та практиці державного управління найбільш поширеною є класифікація державних службовців на види за владними повноваженнями, які закріплюються як у законодавчих актах, так і в інших правових документах — положеннях, статутах, рішеннях і т. под.
За такою класифікацією виділяють: допоміжний (технічний) персонал, спеціалістів, посадових осіб та представників адміністративної влади.
Діяльність допоміжного персоналу пов'язана з виконанням матеріально-технічних дій (операцій), які не тягнуть за собою юридичних наслідків, але мають велике значення в управлінській практиці, оскільки в процесі такої діяльності готуються умови для здійснення юридичне значущих дій. До складу допоміжного персоналу входять: секретарі, діловоди, архіваріуси, лаборанти, стенографісти та ін.
До спеціалістів належать службовці, які мають професійні знання в окремих галузях та здійснюють професійну діяльність. Це лікарі, вчені, агрономи, юрисконсульти та ін. Їх посади не пов'язані з керівною діяльністю і не породжують юридичних наслідків. Лише в окремих випадках їх дії можуть створювати юридичні наслідки, наприклад, викладач приймає іспити, лікар видає лікарняний листок і т. ін.
До посадових осі б, як вже говорилося, належать ті службовці, на яких покладено здійснення організаційно-розпорядчих та контрольно-дорадчих функцій, їх дії, пов'язані з виконанням цих функцій, завжди тягнуть за собою юридичні наслідки. Вони своїми діями створюють юридичні акти, які здатні породжувати, змінювати, припиняти конкретні юридичні відносини.
До представників адміністративної влади належать службовці, чиї дії поширюються на осіб, що їм не підпорядковані (працівники міліції, державних інспекцій, державної контрольно-ревізійної служби та ін.). Вони наділені правом застосовувати адміністративний примус, а деякі з них — і адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення.