24. Роль людського капіталу у регіональному розвитку:

а) поняття „людський капітал”, „економічно активне населення” та „зайняте населення”, „безробіття”, „приховане безробіття”;

б) міграції та їх види;

в) регіональні проблеми працересурсного потенціалу;

Поняття „людський капітал”, „економічно активне населення” та „зайняте населення”, „безробіття”, „приховане безробіття”. Людський капітал – це сформований і розвинутий у результаті інвестицій та накопичений людиною певний запас здоров’я знань, навичок, здібностей, мотивацій…”. На базі теорії людського капіталу заснована концепція людського розвитку, який визначається як „процес зростання людських можливостей, що забезпечується політичною свободою, правами людини, суспільною повагою до особистості, здоровим довкіллям. Економічно активне населення — це частина населення обох статей, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили для виробництва товарів і надання послуг.

Кількісно економічно активне населення складається з чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних, до яких за цією методикою відносять чітко визначені групи людей. Зайнятість населення — це економічна категорія, яку розглядають з двох точок зору: зайнятість як економічне поняття і зайнятість як економічна проблема. Зайнятість населення як економічне поняття — це діяльність громадян, що пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі. Зайнятість населення як економічна проблема — це співвідношення чисельності працездатного населення і зайнятого населення, яке характеризує ступінь використання трудових ресурсів суспільства і ситуацію на ринку праці. Зайняте населення — це громадяни, які працюють за наймом, виконуючи роботу протягом повного або неповного робочого дня, а також ті, хто має роботу, що оплачується, і це підтверджено відповідним договором, контрактом, узгодженим документом тощо. Зайняте населення є активною частиною трудових ресурсів, яка задіяна в суспільному виробництві. Безробіття — соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшим, ніж робочих місць (перевага пропозиції робочої сили над її попитом). Відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення. Приховане безробіття — наявність формально зайнятого населення.

Міграції та їх види. Міграцією називають переміщення населення, пов'язані із зміною місця проживання. Однак це визначення стосується тільки постійних (стаціонарних) міграцій, а вони можуть бути і тимчасовими (маятниковими). Міграції поділяються також на внутрішні та зовнішні. За рахунок зовнішньої міграції (еміграції та імміграції) відбувається механічний приріст населення країни. Внутрішні міграції здійснюються в межах країни між окремими регіонами, містами, селами, між містами і селами. Причини міграції — економічні, політичні, національні, релігійні.

Регіональні проблеми працересурсного потенціалу. Однією з найважливіших проблем в економіці України є проблема ефективного використання працересурсного потенціалу. Зниження рівня зайнятості працездатного населення і збільшення рівня безробіття властиві для всіх регіонів України, в т.ч. і агропромислових. Особливо це виявляється у міських поселеннях, де відбулося вивільнення значної кількості працівників промислових, будівельних і транспортних підприємств. Проблема зайнятості населення є найбільш характерною для малих міських поселень внаслідок звуження і без того вузької сфери прикладання праці.