40. Характеристика хіміко-лісового міжгалузевого комплексу:

Основна хімія та гірничо-хімічна промисловість (склад, розвиток та розміщення). Хімічна промисловість – комплексна галузь промисловості, яка забезпечує всі галузі господарства хімічними технологічними матеріалами та виробляє товари масового споживання. Сировиною для хімічної промисловості є: кам'яне і буре вугілля, нафта, кам'яна і калійна сіль, фосфорити, крейда, вапняки, сірка; відходи чорної і кольорової металургії, харчової промисловості, лісопромислового комплексу. У структурі хімічної промисловості виділяють: гірничо-хімічну промисловість;основну хімію; хімію органічного синтезу; лакофарбову промисловість; хіміко-фармацевтичну промисловість. Основна хімія – це галузь хімічної промисловості, що включає коксохімічне виробництво, виробництво мінеральних добрив, кислот, соди. Коксохімічна промисловість є базою для розвитку великої кількості супутніх і допоміжних підприємств, що переробляють доменні й коксові гази, феноли, смоли тощо. Виробництво азотних добрив розміщується поруч з коксохімічними підприємствами (Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Горлівка) або тяжіє до споживача (Черкаси, Рівне, Одеса). Виробництво калійних добрив розміщено поблизу родовищ сировини (Калуш, Стебник). Виробництво соди розміщується поблизу родовищ, оскільки це дуже матеріаломістка галузь. Основні центри – Слов’янськ, Лисичанськ, Красноперекопськ.

Хімія органічного синтезу(склад, розвиток та розміщення). Промисловість органічного синтезу розвинена в Донбасі (Лисичанськ, Сєверодонецьк, Горлівка) і на Наддніпрянщині (Дніпродзержинськ, Запоріжжя). Виробництво полімерних матеріалів базується на використанні продуктів нафтопереробної, газової, коксохімічної промисловості (Донецьк, Запоріжжя, Луцьк – виробництво синтетичних смол і пластмас; Київ, Черкаси, Чернігів – виробництво хімічних волокон). Частина виробництва базується на використанні хімічної сировини, що потрапляє продуктопроводами Росії. Все більшого значення в Україні набувають виробництво синтетичних миючих засобів, фармацевтика. Ці галузі належать до наукоємних, тому їхні виробництва розміщені у великих містах – Донецьку, Дніпропетровську, Києві, Запоріжжі, Одесі. Хімічна промисловість є однією з найважливіших ланок господарства України. Галузь має достатню сировинну базу і складну структуру. Значна частина продукції хімічної промисловості використовується підприємствами інших галузей як сировина і напівфабрикати.

Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість (розвиток та розміщення).   Лісова і деревообробна промисловість об'єднує заготівлю і переробку деревини та інших лісових багатств (лікарської сировини, ягід, плодів, грибів); основні її галузі — лісозаготівельна, деревообробна, целюлозно-паперова і лісохімічна.    Основою розвитку галузі є лісове господарство. Воно займається розведенням (насадженням), упорядкуванням, захистом та охороною лісів; розвинене в усіх регіонах України, найбільше — у Карпатах і на Поліссі. Деревообробна промисловість поділяється на лісопильну, фанерну, меблеву, виробництво деревостружкових плит, сірників, будматеріалів. Лісопильна промисловість постачає пиломатеріали і тяжіє у розміщенні до лісозаготівель. Целюлозно-паперова промисловість розвивається в лісових районах, у місцях, де є електроенергія і вода. Основні проблеми розвитку лісової і деревообробної промисловості — дефіцит сировини та її некомплексна переробка. Важливі напрямки розвитку галузі — раціональне використання лісових ресурсів, модернізація підприємств, створення безвідхідних виробництв. На розміщення лісової промисловості вирішальне значення надає чинник сировинних ресурсів і сильне значення — чинник районів вжитку готової продукції. На розміщення деревообробної промисловості однакове сильне значення надають 2 чинники: сировинні ресурси і райони вжитку готової продукції. На розміщення целюлозно-паперової промисловості вирішальне значення надає чинник сировинних ресурсів і однакове слабке значення надають 2 чинники: паливно-енергетичних ресурсів і районів вжитку готової продукції.