- •1. Предмет, об’єкт та завдання курсу регіональної економіки:
- •2. Методи, які використовує регіональна економіка:
- •3. Методи, які використовує регіональна економіка:
- •4. Сучасні теоретичні проблеми економічного районування:
- •6. Економічні райони та територіальна організація господарства:
- •8. Основні закономірності регіонального розвитку:
- •9. Закони регіональної економіки:
- •10. Принципи регіонального розвитку:
- •11. Принципи регіонального розвитку:
- •12. Чинники регіонального розвитку:
- •13. Природно-ресурсні чинники:
- •14. Демографічний чинник регіонального розвитку:
- •15. Соціально-економічні чинники:
- •16. Науково-технічний прогрес (нтп):
- •17. Чинники розвитку регіональної економіки:
- •18. Чинники регіонального розвитку:
- •19. Регіональна економічна ситуація:
- •20. Регіональна соціальна ситуація:
- •21. Регіональна екологічна ситуація:
- •22. Характеристика природно-ресурсного потенціалу України:
- •23. Працересурсний потенціал України:
- •24. Роль людського капіталу у регіональному розвитку:
- •25. Регіональна економічна політика:
- •26. Регіональна економічна політика:
- •28. Роль паливно-енергетичного комплексу в економіці України:
- •29. Принципи та чинники розміщення транспортного комплексу України:
- •30. Особливості розміщення і розвитку нафтовидобувної та нафтопереробної промисловості:
- •31. Особливості розміщення газовидобувної промисловості України:
- •32. Електроенергетика – провідна галузь економіки комплексу України:
- •33. Сучасний стан розвитку і регіональні особливості розміщення металургійного комплексу:
- •34. Міжгалузевий машинобудівний комплекс України:
- •35. Структурний аналіз агропромислового комплексу України в нових економічних умовах:
- •36. Сільське господарство України:
- •37. Сільське господарство України:
- •38. Харчова промисловість:
- •39. Будівельний комплекс:
- •40. Характеристика хіміко-лісового міжгалузевого комплексу:
- •41. Господарський комплекс України: його структура сфери і трансформація в ринкових умовах:
- •42. Характеристика міжгалузевих господарських комплексів, соціальний комплекс:
- •43. Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в міжнародні структури:
- •44. Міжнародна економічна інтеграція, перспективи вступу України до єс:
- •45. Взаємодія природи і суспільства: еколого-економічні протиріччя
- •46. Процес, основні види і напрямки природокористування:
- •47. Забруднення природного середовища:
- •48. Основні правила і принципи раціонального природокористування:
- •49. Характеристика основних екологічних понять:
- •50. Моніторинг навколишнього середовища та його основні завдання:
46. Процес, основні види і напрямки природокористування:
Природокористування – це сукупність усіх форм експлуатації природно-ресурсного потенціалу й заходи щодо його збереження. Природокористування буває нераціональне й раціональне.
Особливості нераціонального природокористування. Це такий спосіб використання тіл і властивостей природи, який приводить до руйнування природно-ресурсного потенціалу, порушення закономірних природних процесів, забруднення природного середовища. Нераціональне природокористування означає одностороннє, споживацьке ставлення до природи, намагання «витиснути» з неї якомога більше природних благ, не турбуючись про її збереження і тим більше покращення.
Особливості раціонального природокористування. Це така діяльність людини, метою якої є не лише задоволення свої потреб, але й збереження природних систем в якісному стані. Раціональне природокористування передбачає гармонійне поєднання економічного та соціального розвитку суспільства з вивченням, охороною, освоєнням і перетворенням природних умов і ресурсів. Воно виходить з того, що суспільство може й повинно керувати своїми взаємовідносинами з природою, ліквідовувати й навіть запобігати небажаним наслідкам антропогенного впливу. Загальною метою цього природокористування є задоволення зростаючих потреб людини в природних ресурсах за умов збереження компонентів природного середовища.
Компоненти природокористування. До компонентів природокористування відноситься: ресурсоспоживання, конструктивне перетворення, відтворення природних ресурсів, охорона середовища існування й природних ресурсів, управління й моніторинг, які поділяються на відповідні види.
47. Забруднення природного середовища:
Основні види забруднення довкілля. Загалом, під забрудненням природного середовища розуміють будь-яке привнесення до нього не властивих йому живих або неживих компонентів або структурних змін, які викликають порушення біологічних циклів та потоку енергії в біосфері і в результаті несприятливо діють на живі організми, в тому числі і на людину.
Забруднювачем вважається будь-який (природний чи антропогенний) фізичний агент, хімічна речовина чи біологічний вид, що потрапляє в навколишнє середовище і викликає в ньому зміни, в кількостях, що виходять за межі звичайних і викликають забруднення середовища. До основних видів забруднення належить: механічне, фізичне, біологічне, хімічне, теплове, термальне, оптичне, акустичне, електромагнітне, радіаційне, інформаційне.
Основні джерела забруднення. Основними джерелами забруднення навколишнього середовища вважають промисловість, транспорт, теплові електростанції, стічні води, витоку нафти, автотранспорт, відходи сільського господарства, надмірне використання добрив.
Типи забруднень за масштабами. За масштабами: Глобальні (планетарні) - атмосфери, гідросфери, біосфери, літосфери, окремий океанів або материків Регіональні - поширюються на окремий регіону - окремих морів, частин материка, на окремий регіон. Локальні - місцеві - викид вихлопної труби окремого конкретного автомобіля.