Тема: “Психолого-педагогічна характеристика процесу засвоєння знань, навичок та вмінь”

Дана тема вивчається після теми “Зміст освіти у школі” і потребує засвоєння теоретичних положень, що. визначають сутність, характерні риси і послідовність етапів засвоєння знань, навичок та вмінь, сформованість навичок і вмінь практичного застосування засвоєної інформації.

Показуючи на матеріалі обраної теми процес реалізації основних етапів засвоєння знань, необхідно визначити рівень засвоєння інформації, основні види знань, джерела інформації. Наприклад, тема “Перший хрестовий похід” вивчається на емпіричному рівні; основні види знань – факти, уявлення; джерела інформації – матеріал підручника, історичні документи, малюнки, репродукції, карти. При викладенні цієї теми сприйняття буде раціональним під час слухання, читання і чуттєвим при роботі з картами, ілюстраціями, репродукціями і т.д. Процес усвідомлення буде контролюватись по ходу викладення інформації. Для цього після викладення логічно завершеної частини інформації будуть даватись завдання на відтворення основних фактів, уявлень, понять, переказ невеликих частин тексту. Перше питання теми “Церква - організатор походів на Схід”. Після подання інформації питання на усвідомлення можуть бути такого характеру: Хто був організатором хрестових походів?; У якому році римський папа закликав до хрестових походів?; Хто такі хрестоносці?. Після висвітлення питання “Причини хрестових походів” завдання на усвідомлення можна сформулювати такі: Назвіть основну причину хрестових походів?; У якому столітті значно погіршилась економічна ситуація в Західній Європі?. Після сприйняття інформації про похід бідноти завдання на усвідомлення можуть бути такі: Коли відбувався похід бідноти?; Яка кількість людей приймала в ньому участь?; Чим закінчився похід бідноти?.

Якщо процес усвідомлення контролюється у молодших, середніх класах і може відбуватись безпосередньо у ході викладення інформації, якщо правильно побудована логіка її викладу і слухач має достатню термінологічну обізнаність, то процес осмислення відбувається лише тоді, коли людина сприйняла ввесь обсяг інформації і завжди потребує спеціально організованої діяльності. Для цього необхідно формулювати завдання, відповіді на які потребують встановлення елементарних причинно-наслідкових зв’язків, відтворення логічної структури тексту, неповних порівнянь (встановлення ознак відмінності або схожості).

Завдання на осмислення по темі “Перший хрестовий похід” можуть бути такими: Чому в першому хрестовому поході приймали участь біднота і феодали?; Коротко відтворіть хід першого хрестового походу?; Чим хрестові походи відрізнялись від звичайних війн, що відбувались у період феодалізму? і т.д.

Після етапу осмислення відбувається етап узагальнення і систематизації знань. Цей етап контролюється завжди, його реалізація вимагає спеціально організованої діяльності. На етапі узагальнення і систематизації відбувається різноманітна логічна обробка інформації шляхом виконання завдань середнього та вищого ступеня складності. Ці завдання вимагають внесення суттєвих змін у структуру засвоєних знань, самостійного пошуку нових знань у процесі аналізу, виділення головного, порівнянь, доведення, самостійного формулювання понять і т.ін. Основним критерієм реалізації даного етапу засвоєння знань є здатність формулювати узагальнення, тобто висновки.

Отже, можна запропонувати такі завдання на узагальнення і систематизацію по даній темі: Чому саме католицька церква стала головним організатором хрестових походів?; Порівняйте похід бідноти і похід феодалів; Який існував зв’язок між. участю селян у хрестових походах і класовою боротьбою?; Про що свідчили початок хрестових походів і їх масовість? і т.д.

Тема “Виникнення середньовічних міст” вивчається на теоретичному рівні. Основні види знань – це факти, уявлення, закономірності; джерела інформації - зміст підручника, навчальних посібників, історичних документів. Процес засвоєння інформації буде відбуватись, переважно, на основі раціонального сприйняття. Завдання на усвідомлення у ході викладення інформації можуть бути такими: Що таке трипілля?; Перелічіть основні знаряддя праці феодальних селян; Коли ремесло відділяється від сільського господарства?; Де з’явились перші середньовічні міста? і т.д.

Після викладення матеріалу можна сформулювати наступні завдання на осмислення: Розкажіть про розвиток господарства в Західній Європі у II столітті; Як йшов процес виникнення міст у Західній Європі?; Чим відрізнялись умови життя селян і ремісників? і т.д.

Завершити вивчення теми можна такими завданнями на узагальнення і систематизацію, як: Як були пов’язані між собою успіхи в сільському господарстві і в ремісництві?; У результаті чого в Західній Європі виникають міста?; Що таке місто?; Підготуйте коротке повідомлення про те, коли і як виникло одне з міст: Венеція, Париж, Лондон, Марсель.

Навички і вміння, як компонент змісту освіти, мають свою, більш складну по відношенню до знань, структуру, компонентами якої є комплекс знань, прийомів, елементарних дій, різних елементів досвіду: чуттєвого, практичного.

Навички і вміння формуються на основі виконання певної системи вправ, удосконалюються і закріплюються у процесі їх творчого застосування у змінюваних умовах. Зміст діяльності в ході виконання вправ, її процесуальні характеристики значною мірою визначаються предметною специфікою навчального матеріалу.

Так процес формування вміння виділяти головне на предметному матеріалі історії починається в 5 класі з виконання підготовчих вправ. Ці вправи мають за мету підвести до сприйняття нових способів дій для цього актуалізуються сформовані навички і вміння, що є основою для засвоєння нових способів виконання дії. Так у молодших класах учні виділяли головне, послідовно відповідаючи на питання: про кого розповідається в тексті, що розповідається, таким чином, формулювались заголовки тексту. У ході виконання підготовчих вправ учні повинні виконувати аналогічні завдання: сформулюйте назву параграфа, переформулюйте назву параграфа, сформулюйте назви підпунктів параграфа і т.д. У разі необхідності вчитель нагадує спосіб виконання дії.

Після актуалізації і закріплення опорних знань, навичок та вмінь можна переходити до виконання ввідних вправ. Вони використовуються з метою створення умов для оволодіння способом діяльності, формулювання й осмислення відповідного правила, алгоритмічного припису і т.д.

Ввідні вправи, як правило, виконуються на матеріалі низького і середнього ступенів складності, що має незначний обсяг. Тому їх виконання необхідно здійснювати під час вивчення емпіричної теми, що має невеликий обсяг матеріалу. Наприклад, після ознайомлення учнів із змістом теми “Якими були і як жили найдавніші люди” необхідно здійснити мотивацію, пояснивши, що навчальний матеріал запам’ятається краще, якщо виділити в ньому головне, сутність. Потім вчитель повідомляє основні етапи діяльності по виділенню головного в тексті і коректує їх виконання учнями. У результаті учні під керівництвом вчителя складають простий план теми: зовнішній вигляд найдавніших людей; знаряддя праці; заняття найдавніших людей; людське стадо. Потім, у ході колективного обговорення, складається правило-орієнтир, що записується в зошитах: прочитайте текст; дайте відповідь на питання: про кого і про що говориться в тексті; розділіть текст на логічно завершені частини; в кожній логічно завершеній частині знайдіть ключові і другорядні слова; за допомогою ключових слів сформулюйте головні думки; коротко перекажіть текст. Це правило-орієнтир учні повинні запам’ятати.

Після ввідних необхідно перейти до виконання пробних вправ. Пробні вправи – це перші завдання на застосування отриманих знань, їх використовують тоді, коли спосіб виконання дії ще не засвоївся міцно, учні роблять помилки в ході її виконання. Пробні вправи виконуються під безпосереднім керівництвом і контролем вчителя, супроводжуються мовним поясненням, супроводом з боку учня, що виконує це завдання. Ступінь складності завдань не зростає, не збільшується і обсяг матеріалу, на якому виконуються ці завдання. Наприклад, у ході вивчення теми “Як і чому змінювалися знаряддя праці і життя найдавніших людей” учні отримують наступне завдання: складіть простий план 5 пункту параграфа “Перші одяг і житло”.

Аналогічні завдання учні виконують протягом вивчення наступних 2-3 тем. Коли учні запам’ятають правило-орієнтир виділення головного, зможуть застосувати його самостійно, необхідність у пробних вправах відпадає.

Наступний вид вправ, який повинні виконувати учні, - це тренувальні. Вони спрямовані на формування в учнів навичок і вмінь у змінюваних умовах. Виконання тренувальних вправ вимагає поступового ускладнення структури завдань, варіативність обсягу і характеру навчального матеріалу, на якому будуть будуватися ці завдання.

Так, при вивченні наступної теми “Родові общини “людей розумних” учні можуть отримати завдання самостійно скласти план всієї теми. Через декілька уроків завдання по виділенню головного може вимагати складання розширеного плану, формулювання в логічній послідовності головних думок і т.д.

І, нарешті, завершує процес формування навичок і вмінь виконання творчих вправ. Творчі вправи по своєму змісту і методами виконання наближаються до ситуацій, що виникають у житті людини, дидактична мета творчих вправ – формування в учнів уміння орієнтуватись у житті, у процесі праці, вирішувати проблеми на основі творчого застосування отриманих знань, навичок та вмінь.

Так, у ході виконання творчих вправ учні можуть отримати завдання написати тези доповіді на науковій конференції, розробити власний проект реформування системи освіти і т.д.

У процесі формування навичок і вмінь необхідно дотримуватися наступних вимог до вправ і способів їх виконання: знати, яка мета вправи, яких результатів необхідно досягти; слідкувати за точністю виконання вправ, за їх результатами, порівнювати свої дії із зразком; кількість вправ, яка залежить від індивідуально-психологічних особливостей людини, повинна бути достатньою для утворення навички; вправи не повинні бути випадковим, однотипним набором дій, ступінь їх складності повинен зростати поступово; вправи не можна припиняти на досить тривалий час, бо навички і вміння руйнуються або утворюються дуже повільно.