Тема: “Методи навчання”

Вивчення даної теми спрямоване на засвоєння системи знань про сутність, структуру, функції, класифікацію методів навчання, формування навичок і вмінь по практичному застосуванню отриманих знань у ході викладення обраного програмного матеріалу. При підготовці до практичного заняття необхідно засвоїти інформацію про сутність, суттєві риси основних методів навчання, показати процес їх використання при викладенні обраної теми.

Найбільш простим по своїй структурі є пояснювально-ілюстративний чи інформаційно-рецептивний метод навчання. Сутність його полягає в тому, що вчитель повідомляє готову інформацію різними засобами (за допомогою усного і друкованого слова, наочності, практичного показу способів діяльності), а учні сприймають, усвідомлюють і фіксують у пам’яті цю інформацію. Інформація в ході використання даного методу подається у формі констатації, відсутні чіткі логічні зв’язки між її окремими блоками. Пояснювально-ілюстративний метод навчання доцільно використовувати при вивченні емпіричних або переважно теоретичних тем.

Викладаючи тему “Культура Стародавнього Китаю” з використанням пояснювально-ілюстративного методу навчання, можна обрати наступну послідовність викладу матеріалу: писемність, наукові знання, мистецтво, зв’язки Китаю з іншими державами. У ході викладу матеріалу за допомогою фактів, уявлень описуються основні галузі науки, мистецтва і т.д.

Знання, отримані в результаті використання пояснювально-ілюстративного методу, не формують навичок і вмінь використання цих знань. З метою формування навичок і вмінь, досягнення другого рівня засвоєння знань (сприйняття – розуміння – запам’ятовування – відтворення) необхідно застосовувати систему завдань по багаторазовому відтворенню знань, способів діяльності, що є головною ознакою репродуктивного методу навчання.

Якщо репродуктивний метод навчання використовується з метою формування навичок і вмінь, то учням пропонуються завдання на відтворення аналогічних способів дій у відносно постійних незмінюваних умовах. Так, наприклад, учням спочатку пояснюють, як співвідносити рік з віком, а потім вони виконують серію аналогічних за структурою завдань: В якому столітті більшість арабських племен прийняли іслам?; В якому столітті жив і працював Ібн Сіна?; В якому столітті відбувся перший хрестовий похід? і т.д.

При використанні репродуктивного методу навчання в процесі засвоєння знань факти, уявлення подаються у формі констатації, відсутні чіткі логічні зв’язки між окремими блоками інформації. Після викладення кожного логічно завершеного блоку інформації учням пропонуються завдання на відтворення основних фактів, уявлень, понять і т.д. Репродуктивний, як і пояснювально-ілюстративний, метод навчання доцільно використовувати при вивченні емпіричних або переважно теоретичних тем.

Використовуючи репродуктивний метод навчання при вивченні теми “Подальші хрестові походи та їх наслідки”, можна обрати наступну послідовність викладення матеріалу: боротьба народів Сходу проти хрестоносців; четвертий хрестовий похід; кінець хрестових походів; наслідки хрестових походів. Відповідно після викладення інформації у кожному блоці формуються наступні завдання: Коли відбулись другий і третій хрестові походи?; З якою метою вони були організовані?; Коли відбувся четвертий хрестовий похід?; Які результати четвертого хрестового походу?; Коли закінчились хрестові походи?; Які їх хронологічні рамки?; На які сфери життя жителів Європи вплинуло проведення хрестових походів? і т.д.

Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи навчання забезпечують засвоєння знань, формування навичок, вмінь, деяких прийомів розумової діяльності (аналізу, синтезу, абстрагування і т.д.), але не створюють умов для інтенсивного розумового розвитку, розвитку творчих здібностей учнів. Вказані цілі реалізуються за допомогою частково-пошукового і дослідницького методів навчання. Перейти до їх упровадження можна після використання проблемного методу навчання.

Сутність проблемного викладу матеріалу полягає в тому, що вчитель формулює проблему, сам її вирішує, показуючи при цьому логіку її вирішення. Призначення проблемного викладу в тому, що вчитель демонструє зразки наукового пізнання, наукового вирішення проблеми, а учні слідкують за логікою вирішення проблем, контролюють її, засвюють шляхи вирішення проблем певного виду, класу.

Проблемний метод навчання доцільно використовувати при вивченні тем комбінованого або змішаного характеру, середнього ступеня складності, в яких матеріал викладається на теоретичному рівні. Іноді елементи проблемного викладу застосовуються і при вивченні переважно теоретичних тем.

За допомогою даного методу навчання можна викладати тему “Виникнення Франської імперії”. Матеріал цієї теми середнього ступеня складності вивчається на теоретичному рівні, оскільки містить не тільки факти, уявлення, емпіричні поняття, а й закономірність. Оскільки елементи проблемності фіксуються переважно в теоретичних знаннях, то проблема повинна визначати механізм дії закономірності, в даному випадку закономірності, що обумовила виникнення ранньофеодальних держав, і охоплювати переважний обсяг емпіричного матеріалу теми. Сформулювати цю проблему можна таким чином: чому виникла імперія Карла Великого?

Логіка викладення матеріалу теми – це логіка вирішення проблеми, підведення до висновку, узагальнення. Викладається перший блок інформації - завойовницькі війни Карла Великого, з першого блоку повинен логічно випливати другий блок інформації - підкорення саксів і поси­лення майнової нерівності, з другого блоку логічно витікає третій – посилення соціальної нерівності і виникнення ранньофеодальної держави. Наприкінці викладення матеріалу формулюється висновок, який повинен бути відповіддю на поставлену проблему і охоплювати весь викладений матеріал: імперія Карла Великого була ранньофеодальною державою, що виникла внаслідок посилення майнової нерівності, появи класів і допомагала класу феодалів захоплювати землі, перетворювати вільних людей у залежних селян.

Застосування проблемного викладу матеріалу дає можливість поступово перейти до використання, більш складного за структурою, частково-пошукового методу навчання. Сутність цього методу полягає в тому, що учні приймають посильну для них участь у вирішенні проблеми. Ступінь і форми активності учнів у вирішенні проблеми можуть бути різними.

Існують три основні варіанти реалізації частково-пошукового методу навчання. В першому випадку їх вчать бачити і формулювати проблему, самостійно будувати доведення гіпотези, формулювати висновки з наведених фактів і т.д.

Другим варіантом є побудова еврістичної бесіди. Перед викладенням матеріалу вчитель створює проблемну ситуацію і формулює проблему, що охоплює весь матеріал, що вивчається. З метою підведення до відповіді на проблемне запитання будується серія взаємопов’язаних питань, кожне з яких є кроком на шляху до вирішення проблеми і вирішується учнями самостійно або з незначною допомогою вчителя.

Третім, більш складним, варіантом даного методу є розчленування загальної, складної проблеми на декілька локальних і більш простих, у вирішенні яких можуть приймати участь і учні.

Частково-пошуковий метод навчання доцільно використовувати при вивченні тем комбінованого або змішаного характеру, середнього ступеня складності, матеріал яких, вивчається не на емпіричному, а на теоретичному рівні.

Частково-пошуковий метод навчання можна обрати при вивченні теми “Виникнення централізованої держави у Франції”. Перед викладенням матеріалу створюється проблемна ситуація і формулюється проблема, що охоплює весь обсяг матеріалу, що вивчається: які причини виникнення централізованої держави у Франції? Потім на основі загальної проблеми формулюється перша підпроблема: які економічні передумови централізації країни? Вчитель викладає емпіричний матеріал, підводячи учнів до висновку, що формулюється колективно, а саме: подальше вдосконалення знарядь праці призвело до появи мануфактур, збільшення товарів і розвитку економічних зв’язків між окремими частинами країни.

Після формулювання першого висновку формулюється друга підпроблема: які соціальні передумови централізації Франції? Друга підпроблема повинна логічно витікати з першої, другий блок інформації теж логічно витікає з першого. Після його викладення формулюється другий висновок: жителі міст, купці, торговці були зацікавлені у прискоренні централізації країни.

Наприкінці вивчення теми формулюється загальний висновок, що є відповіддю на загальну проблему і складається з першого і другого висновків: основними причинами виникнення централізованої держави у Франції був подальший розвиток господарства, що призвів до появи мануфактур, розвитку торгівлі, збільшення соціального прошарку населення, що був зацікавлений у посиленні королівської влади.

Застосування частково-пошукового методу навчання в середніх класах дає можливість у 9 – 11 класах перейти до використання дослідницького методу навчання. Сутність дослідницького методу навчання можна визначити як спосіб організації пошукової, творчої діяльності учнів по вирішенню нових для них проблем.

Нові знання, навички та вміння учні здобувають шляхом самостійного вирішення дослідницьких завдань, завдань, що являють собою невеликі пошукові задачі, у ході виконання яких учні самостійно проходять всі або більшість етапів процесу дослідження. Цими етапами є: спостереження і вивчення фактів, явищ; з’ясування незрозумілих явищ і постановка проблем; висунення гіпотез; побудова плану дослідження; здійснення плану, що полягає у з’ясуванні зв’язків і який вивчається з іншими явищами; формулювання рішення, висновку; перевірка рішення; практичні висновки про можливе і необхідне застосування отриманих знань.

Ці дослідницькі завдання можуть бути спрямовані на вивчення історії військової дивізії, партизанського загону, населеного пункту і т.д.