Тема: “Проблемне навчання”

Проблемний, частково-пошуковий та дослідницький методи входять до групи так званих проблемних методів навчання. Першою суттєвою, характерною рисою цих методів є та, що процес засвоєння знань, навичок та вмінь при їх використанні відбувається в ході вирішення теоретичних або практичних проблем. Ступінь розумової активності учнів при цьому може бути різною. Мінімальна вона при застосуванні проблемного викладу, а максимальна при впровадженні різних варіантів дослідницького методу.

Другою суттєвою рисою групи проблемних методів є процес використання будь-якого методу, який потребує попереднього створення проблемної ситуації формулювання проблеми.

Саме зі створення проблемної ситуації починається процес засвоєння нового матеріалу. В основі будь-якої проблемної ситуації знаходиться інформаційно-пізнавальне протиріччя. Це істинні, але, на перший погляд, заперечливі судження, що потребують узгодження, пояснення і містять у собі питання: Чому цвях тоне, а корабель, зроблений з металу, плаває?; Чому біля підніжжя гори температура вища, ніж на її вершині? і т.д.

Всі інформаційно-пізнавальні протиріччя можна розділити на два види. Перший вид - це протиріччя, притаманні об’єкту, що вивчається. Тут інформаційно-пізнавальний конфлікт міститься в самому об’єкті вивчення. Будь-яке складне суспільне явище характеризується заперечливими судженнями: період існування родової общини характеризується колективною власністю, відсутністю експлуатації, а також низьким рівнем розвитку виробничих сил; рабовласницький лад не лише прискорив соціально-економічний розвиток суспільства, а й приніс жорстокі форми гноблення, експлуатації; Петро І був видатним державним діячем і одночасно жорстокою, психічно неврівноваженою людиною і т.д.

Другий вид – це інформаційно-пізнавальні протиріччя, що виникають у процесі учнівського пізнання і характеризуються невідповідністю між існуючими системами знань, навичок та вмінь і тими вимогами, що висуваються під час вирішення нових навчальних задач. У даному випадку, до вже існуючого в системі знань, навичок та вмінь судження, приєднується нове судження. Логічний ланцюг, що поєднує окремі судження, руйнується. На попередньому занятті мова йшла про появу залізних знарядь праці, нових способів обробки землі. Перед вивченням наступної теми вчитель повідомляє, що дані суспільні явища призвели до появи перших класових держав. Судження, яке фіксує інформацію про те, що поява залізних знарядь праці, нових способів обробки землі призвела до появи майнової, а потім і соціальної нерівності, навмисно опускається. Учень, що сприймає і усвідомлює ці судження, теж потрапляє в умови інфомаційно-пізнавального конфлікту.

Усвідомлення протиріччя, інформаційно-пізнавального конфлікту дає можливість “побачити” і сформулювати проблему, тобто словесно відобразити протиріччя у формі питання, завдання, задачі і т.д.

Сформульоване питання, завдання можна вважати проблемним лише при наявності наступних умов:

• воно повинно мати логічний зв’язок як з раніше засвоєними заняттями, так і з тими, що підлягають засвоєнню в певній навчальній ситуації;

• містити пізнавальну трудність і видимі межі відомого і невідомого;

• викликати почуття здивування при співставленні нового з раніше відомим, незадоволеності наявним запасом знань, навичок та вмінь.