Тема 6. Соціально-трудові відносини зайнятості

Вивчення теми необхідно розпочати із з’ясування категорії «зайнятість». Зайнятість характеризується залученням населення у суспільне виробництво. Зайнятість населення – це трудова діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, що не суперечать законодавству і, як правило, приносить трудовий дохід.

У Законі України „Про зайнятість населення” сформульовані основні принципи зайнятості.

Перший принцип – виключне право громадян розпоряджатися своїми здібностями до праці, заборона примусової, обов’язкової праці. Людині належить пріоритетне право вибору: брати чи не брати участь у суспільній праці.

Другий принцип - створення державою умов для забезпечення права на працю, захист від безробіття, допомогу в працевлаштуванні і матеріальну підтримку при безробітті відповідно до Конституції України.

Далі треба з’ясувати основні види зайнятості.

Повна зайнятість в ринковій економіці означає максимально можливе залучення до роботи працездатного населення, достатність робочих місць для всіх, хто бажає працювати.

Продуктивна зайнятість – це економічно доцільна, вигідна зайнятість. З погляду працівника вона означає отримання трудового доходу більшого, ніж мінімально необхідний для відтворення робочої сили. З погляду роботодавця – продуктивна зайнятість означає отримання прибутку від найманої праці.

Регіональна зайнятість – це одночасно і економічно, і соціально доцільна зайнятість, що визначається ефективністю трудової діяльності (суспільною корисністю результатів праці; оптимальністю суспільного поділу праці; якісною відповідністю робіт і працівників; економічною доцільністю робочих місць).

Ефективна зайнятість – це повна зайнятість, що водночас відповідає вимогам раціональності та відображає стан кількісної і якісної збалансованості між потребою населення в роботі і робочими місцями, за якої створюються сприятливі умови для соціально-економічного прогресу і дотримуються інтереси як окремих працівників, так і суспільства в цілому.

Треба розглянути систему показників, які відображають рівень ефективної зайнятості. Ця система включає такі групи показників:

1. Пропорції розподілу ресурсів праці суспільства за характером їхньої участі в суспільно-корисній діяльності (показують на якому рівні продуктивності задовольняється потреба населення в робочих місцях і якими шляхами досягається повна зайнятість);

2. Рівень зайнятості працездатного населення в суспільному господарстві відображає, з одного боку потребу громадян в оплачуваній роботі, а з іншого – потребу суспільного господарства у працівниках;

3. Структура розподілу працівників за галузями економіки, що по суті являє собою пропорції розподілу трудового потенціалу за видами занять;

4. Професійно-кваліфікаційна структура працюючих показує розподіл працюючого населення за професійно-кваліфікаційними групами і відображає міру збалансованості підготовки кадрів з потребою економіки у кваліфікованих працівниках.

Важливо зрозуміти, що наведена система показників дозволяє на мікрорівні оцінити зайнятість з позиції її ефективності.

У сучасних ринкових умовах великого значення набуває вивчення проблеми безробіття, що являє собою складне економічне, соціальне і психологічне явище. Водночас безробіття – соціально-економічна ситуація у суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлена переважанням пропозиції праці над попитом на неї.

Далі треба розглянути фактори формування безробіття та його види. Студентам необхідно знати основні види безробіття:

• класичне (пов’язане з надмірною заробітною платою);

• фрикційне (пов’язане з невідповідністю кількості робітників і робочих місць);

• структурне (пов’язане зі змінами в НТП, організації виробництва, а отже й у структурі попиту на робочу силу);

• циклічне (пов’язане зі спадами виробництва).

Студентам необхідно знати та вміти пояснити практичне значення закону Артура Оукена, згідно з яким щорічний приріст реального ВНП приблизно на 2,7% утримує кількість безробітних на постійному рівні.

Необхідно знати, що у визначенні МОП безробітними є особи у віці 15 – 70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам:

• не мають роботи (прибуткового заняття);

• шукають роботу або намагаються організувати власну справу;

• готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів.

До цієї категорії належать також особи, що навчаються за направленням служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або готуються до неї приступити, але на даний момент ще не працюють.

Згідно із Законом України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни, працездатного віку, які не мають роботи і заробітку, зареєстровані в органах служби зайнятості, шукають роботу і готові до неї приступити. Звідси випливає, що офіційна система обліку безробіття в Україні занижує реальні показники, бо велика частка безробітних з різних причин не зареєстрована у службі зайнятості.

Студенти повинні знати, що основні показники економічної активності населення, зайнятості і безробіття поділяються на дві групи:

1. абсолютні, які показують розміри, обсяги названих явищ, відображаючи чисельність відповідно економічно активного населення, зайнятих і безробітних;

2. відносні, які показують рівень поширеності в суспільстві певного явища, відображаючи частку відповідної категорії стосовно усього (або певної більшої категорії) населення.

Рівень економічної активності населення розраховується як відношення чисельності економічно активного населення до загальної чисельності населення віком від 15-70 років.

Рівень зайнятості розраховується як відношення чисельності зайнятого населення до загальної чисельності населення віком 15-70 років.

Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітного населення до чисельності економічно активного населення.

Студенти повинні володіти знаннями про активні і пасивні заходи державної політики зайнятості населення.

Важливо засвоїти, що відносини у сфері зайнятості регулюються Конституцією України, Законами України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», іншими нормативно-правовими актами.

Студенти повинні знати, що державним органом, який забезпечує додержання наданих державою громадянам гарантій зайнятості та соціального захисту від безробіття, є державна служба зайнятості. Функції державної служби зайнятості:

• аналіз, прогноз попиту і пропозиції на робочу силу та інформування про стан ринку праці;

• ведення обліку вільних робочих місць і громадян, що звертаються з питань працевлаштування;

• надання допомоги в підборі громадянами роботи, а роботодавцями – необхідних працівників;

• організація професійної підготовки й перепідготовки громадян;

• реєстрація безробітних і надання їм допомоги.