Розв’язання та відповіді до задач

Задача 1. Робоча сила країни становить 30 млн. осіб (50 млн. х 0,6).

Кількість зайнятих = 564 млрд. грн. : 20 тис. грн. = 28,2 млн. осіб.

Кількість безробітних = 30 — 28,2 = 1,8 (млн. осіб).

Рівень безробіття = (1,8 : 30) х 100% = 6%.

Природний ВВП = (30 млн. осіб х 0,95) х 20 тис. грн. = 570 млрд. грн.

ВВП-розрив = 570 — 564 = 6 (млрд. грн.).

Отже, рівень безробіття становить 6%, а ВВП-розрив — 6 млрд. грн.

Задача 2. Стаціонарний рівень безробіття дорівнює 8%.

Задача 3. Коефіцієнт працевлаштування має дорівнювати 45%.

Задача 4. Знайдемо відсоток відхилення фактичного ВВП від природного внаслідок циклічного безробіття:

β(Б' - Б) = 2,5 х (8 - 6) = 5%.

Тепер можна обчислити природний ВВП:

(ВВП- ВВП) / ВВП = β(Б' - Б) = (ВВП- 950) / ВВП= 0,05.

ВВП= 1 млрд. грн.

ВВП-розрив = β(Б' - Б) х ВВП= 2,5(8 - 6) х 1000 = 50 млн. грн.

Або ВВП-розрив = 1000 - 950 = 50 (млн. грн.).

Задача 5. Величина робочої сили = 50 — 12 — 14 = 24 (млн. осіб). Рівень безробіття = (3 : 24) х 100% = 12,5%.

Дані про зайнятих неповний робочий день є надлишковими для цієї задачі.

Задача 6. Робоча сила = 50 - 12 - 13 = 25 (млн. осіб).

Зайняті за природної норми безробіття становлять 23,5 млн. осіб.

Виробіток на зайнятого: 470 млрд. грн : 23,5 млн. = 20 (тис. грн.).

Фактичний ВВП = 470 х 0,9 = 423 (млрд. грн.).

Тепер можна знайти чисельність зайнятих:

423 млрд. грн. : 20 тис. грн. = 21,15 (млн. осіб).

Безробітні = 25 - 21,15 = 3,85 (млн. осіб).

Рівень безробіття = (3,85 : 25) х 100% = 15,4%.

Отже, рівень безробіття у національній економіці становить 15,4%.

Тема 7. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин

Вивчення теми необхідно розпочати із визначення сутності моніторингу. Так, за академічним визначенням моніторинг являє собою систему послідовного збору даних про явище, процес, що описується за допомогою певних ключових показників, з метою оперативної діагностики стану об’єкта, його дослідження та оцінки в динаміці.

Міжнародною організацією праці моніторинг визначається як постійний або періодичний перегляд виконання адміністрацією певної програми з метою оцінки поточних результатів, виявлення труднощів, негативних тенденцій та розробки рекомендацій для їх усунення.

Студенти повинні знати, що моніторинг використовується в різноманітних сферах діяльності і ґрунтується на трьох основних принципах:

• відповідності об’єкту дослідження;

• єдності об’єкта спостереження;

• комплексності.

Об’єкти дослідження соціально-трудового моніторингу:

• підприємства й організації;

• території, де розташовані підприємства;

• спільноти, в які об’єднуються люди.

Основними напрямами моніторингу є такі:

• соціально-демографічні та міграційні процеси;

• зайнятість, ринок праці, безробіття;

• соціально-трудові процеси на підприємствах;

• умови та охорона праці;

• доходи та рівень життя населення;

• соціально-психологічний клімат у трудових колективах;

• задоволеність соціально-трудовими відносинами.

Джерелами інформації для моніторингу соціально-трудової сфери України є статистичні показники, котрі характеризують соціально-демографічний стан населення, зайнятість, ринок праці та безробіття, умови праці на підприємствах, доходи та рівень життя населення. Для моніторингу статистика необхідна, але її недостатньо.

Специфіка досліджень соціально-трудової сфери полягає у використанні спеціальних соціологічних і соціально-психологічних методів, що взаємно доповнюють один одного і несуть велику кількість нової інформації.

Соціологічне дослідження включає п'ять взаємозалежних етапів:

1. підготовка дослідження;

2. збір первинної інформації, неузагальнених зведень, що підлягають по­дальшій обробці;

3. підготовка зібраної інформації до обробки та її обробка;

4. аналіз обробленої інформації;

5. написання за результатами дослідження звіту з висновками і рекомен­даціями.

Для збору інформації використовують: аналіз документів, опитування, експеримепт.

Деякі проблеми, що вимагають дослідження в умовах ринкової системи господарювання:

• проблеми, пов'язані з умовою і змістом праці;

• матеріальне становище працівників і їхній соціальний захист;

• перспективи розвитку трудової організації в умовах різноманітності форм власності, проблеми її виживання;

• трудове поводження, фактори й умови, що на нього впливають;

• проблеми, пов'язані з задоволеністю працею, її мотивацією:

• ставлення до праці і трудова адаптація;

• трудовий конфлікт, причини, шляхи вирішення і т д.

Студенти повинні знати, що до основних джерел інформації про зайнятість та соціально-трудові відносини належать такі:

• адміністративна статистика;

• вибіркові дослідження домогосподарств;

• переписи населення;

• вибіркові обстеження та перепис підприємств;

• соціологічні обстеження.