- •1.Предмет і методи історії економіки та економічної думки як науки.
- •2. Первісне суспільство та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •3. Особливості розвитку господарської системи Єгипту, Вавилону, Індії, Китаю.
- •4.Економічна думка Стародавнього Сходу(Стародавні:Єгипет,Вавилон,Індія, Китай).
- •5. Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство).
- •6. Особливості розвитку економіки Стародавньої Греції.
- •7. Особливості розвитку економіки Стародавнього Риму.
- •8. Економічна думка Стародавньої Греції (Ксенофонт, Платон, Аристотель).
- •9. Економічна думка Стародавнього Риму (Катон, брати Гракхи, Варрон, Колумелла).
- •10. Причини занепаду та загибелі рабовласницької системи. Зародження феодальних відносин.
- •11. Етапи становлення і розвитку феодалізму в Європі (раннє та пізнє середньовіччя).
- •12. Феодальний лад та його основи у Франкській державі.
- •13. Особливості розвитку феодального господарства в Англії.
- •14.Розвиток феодального господарства та його форми і основні риси.
- •15. Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
- •16. Особливості економічного розвитку Франції, Англії, Німеччини в період формування централізованих національних держав (XIV-XV ст.)
- •17. Економічні погляди раннього християнства. Августин Блаженний.
- •18. Економічні погляди каноністів. Фома Аквінський.
- •19. Економічна думка України доби середньовіччя. “Руська правда”.
- •20. Формування передумов та зародження ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.).
- •21. Первісне нагромадження капіталу як вихідний пункт становлення капіталізму в Західній Європі.
- •22. Історичні умови виникнення і загальна характеристика меркантилізму.
- •23. Теорія грошового балансу раннього меркантилізму. В. Стаффорд (Англія).
- •24. Теорія торговельного балансу пізнього (мануфактурного) меркантилізму. Т. Мен (Англія), а. Монкретьєн (Франція).
- •25. Становлення та розвиток капіталістичного виробництва в Англії (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •26. Становлення та розвиток капіталістичного виробництва в Англії, Голандії (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •27. Становлення та розвиток капіталістичного виробництва в Німеччині, Франції (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •28. Становлення та розвиток капіталістичного виробництва в сша (друга половина XIX - перша половина XX ст.)
- •29. Особливості «Прусського» шляху розвитку капіталізму.
- •30. Економічне вчення фізіократів і його наукове значення. Ф.Кене, а. Тюрго.
- •32. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політекономії.
- •33. Економічне вчення а.Сміта.
- •34. Економічне вчення д.Рікардо.
- •35. Економічне вчення ж.Б. Сея і його вплив на подальший розвиток економічної теорії.
- •36.Політична економія в Англії. Економічне вчення т.Р. Мальтуса, Дж. С. Міля.
- •37. Особливості політичної економії в сша. Г.Ч. Кері.
- •38. Друга технологічна революція і розвиток світових продуктивних сил (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •39. Особливості становлення монополістичного капіталізму у сша, Німеччині.
- •40. Історичні умови зародження і формування марксистської політичної економії в 1840 – 1850 р.
- •41. Критичний напрям політичної економії та його значення. Економічне вчення с.Сисмонді.
- •42. Історичні умови виникнення та суть маржиналізму.
- •43.Австрійська школа граничної корисності.К.Менгер, ф.Візер, в. Зомбарт.
- •44. Формування неокласичної традиції в економічної теорії. Кембриджська школа. А. Маршалл.
- •45. Американська школа маржиналізму. Дж.Б. Кларк.
- •46. Основні наслідки та етапи промислового перевороту в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •47. Аграрні реформи та розвиток сільського господарства в Україні в 60 – роках XIX - на початку XX ст.).
- •48. Економічні проблеми у працях декабристів. Аграрні проекти п. Пестеля, м. Мурайова, м. Тургенєва.
- •49. Економічні погляди о.Герцена, м.Огарьова. Економічна система м.Чернишевського.
- •50 Антикріпосницькі ідеї в дореформений період в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •51 Економічні ідеї м. Драгоманова.
- •52. Революційно – демократичний напрям в економічної думці України (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •53. Ліберально – народницька економічна думка в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •54 Розвиток політичної економії в Україні. М. Туган – Барановсьекий, і. Вернадський.
- •55. Державно – монополістичний розвиток країн Європейської цивілізації на початку XX ст.
- •56. Економічна криза 1929 – 1933 рр. «Новий курс» ф. Рузвельта.
- •57. Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.
- •58.Особливості розвитку кейнсіанства в сша, Франції, Швеції.
- •59. Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
- •60. Посткейнсіанство. Дж. Робінсон т. Сраффа.
- •61. Інтеграційні процеси в економіці.
- •62. Економічний розвиток Англії, Франції, Німеччині наприкінці XX ст.
- •63. Теорія «стадій економічного зростання» у. Ростоу.
- •64. Теорії «конвергенції. «нове індустріальне суспільство» д. Гелбрейта.
- •65.Політика воєнного комунізму та специфіка її здійснення в Україні.
- •-Російський шовінізм (українська мова оголошувалась котрреволюціоною - незаконною)
- •66. Нова економічна політика і відбудова народного господарства України у 1920-х роках.
- •67. Формування сталінської командно-адміністративної системи управління.
- •68. Директивний характер народногосподарського планування.
- •69. Західноукраїнські землі в 1920-30-х роках.
- •70. Характеристика промислового розвитку і будівництва в Україні в роки довоєнних п’ятирічок (1928-1941рр.).
- •71. Економіка України в роки другої світової війни та повоєнної відбудови (1939-1950 рр.).
- •72. Господарський розвиток України в 1950-80 рр.
- •73. Другий етап науково-технічної революції – створення та запровадження елктронно-обчислювальних машин четвертого покоління (1970-ті роки).
- •75. Соціально-економічна криза та пошук шляхів її подолання.
- •76. Інтеграція економіки України у світовий економічний простір.
- •77. Роль держави у становленні цивілізованих ринкових відносин.
- •78. Роль і місце господарства України у світовому економічному розвитку.
- •79.Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку. Соціально-психологічний інституціоналізм т.Веблена.
- •80. Соціально-правовий інституціоналізм Дж.Р.Коммонса. Кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм у.Мітчелла.
21. Первісне нагромадження капіталу як вихідний пункт становлення капіталізму в Західній Європі.
Попри те що, що успішний розвиток капіталістичного виробництва, у XVI в. справляло великий вплив на господарське життя західноєвропейських країн Європи країн, воно, проте, давало меншість всієї продукції в промисловості й сільського господарства. Більша частина громадської продукції продовжували виробляє ті форми господарства, хто був властиві лише феодального способу виробництва А, щоб змогло існувати капіталістичне виробництво, необхідні дві умови: наявність безлічі незаможних, юридично вільних, позбавлених коштів виробництва та існування й змушених найматися працювати на капіталіста, накопичення великих грошових багатств, необхідних до створення капіталістичних підприємств. До 14 цих умов щойно почали складатися. Основою товарного виробництва феодального господарства Західної Європи, попри порівняно високий рівень його розвитку, продовжувало залишатися индивидуально-семейное господарство селянина у селі і ремісника у місті. Кошти произведши проведений з допомогою товар належав кошти виробнику. Існувало позаекономічне примус у вигляді кріпацтва і цехових ограничеений. Тому першим кроком у справі початкового нагромадження капіталу стало юридичне звільнення особистості селянина від кріпацтва і ремісника - від цехових статутів і примусів. Потім сталося примусове позбавлення дрібних товаровиробників коштів виробництва та їх перетворення незаможних продавців своєї робочої сили в. Історія цього процесу, за влучним зауваженням К.Маркса, - записана в літопис людства " мечем і вогнем. Це була перша сторінка початкового накопичення капитала.
Другий сторінкою первинного накопичення капіталу був процес накопичення великих коштів у руках цехових майстрів, фермерів, але переважно купців і лихварів. Основними джерелами накопичення капіталів стали колоніальні воїни, торгівля рабами, піратство, державні позики податки, система протекціонізму, жорстокі методи поневолення і пограбування місцевого населення Африки, Азії, Північної та Південної Америки. Клас капіталістів склався у результаті працьовитості, енергії, старанності і намагання, на думку багатьох західні вчені, а й грубого насильства, грабежу, доведення до злиднів мільйонів людей.
Отже, під початковою накопиченням капіталу треба думати історичний процес відділення дрібного виробника засоби виробництва, примусового позбавлення його приватної власності і перетворення на незаможних продавців своєї робочої силы.
22. Історичні умови виникнення і загальна характеристика меркантилізму.
Меркантилізм — перша концепція ринкової економіки. Система меркантилістів по суті була системою практичної політики, системою, яка в основному відповідала на питання: "Яким має бути народне господарство і як повинна вести себе щодо нього державна влада?"
Першу спробу осмислити капіталістичну ринкову економіку зробили меркантилісти. Поняття "меркантилізм" походить від латинського слова "merсагі"— торгувати. В англійській і французькій мовах "mercantile" означає "торговий", а італійське "mercante" означає "торговець" або "купець". Проте, слід зазначити, що меркантилістська система насправді є значно складнішою концепцією.
Як відомо, витіснення натурального господарства товарно-грошовими, а по суті — ринковими економічними відносинами охоплює конкретний історичний відрізок часу. К. Маркс назвав його періодом "первісного нагромадження капіталу". Значна частина економістів, у тому числі і К. Маркс, пов'язують цей період з великими географічними відкриттями, які сприяли розвитку міжнародної торгівлі. У цей період гроші стали тією економічною силою, яка протистояла силі феодального маєтку. Більше того, сам феодальний маєток, втягнутий у ринкові відносини, відчуває ненаситну жадобу до грошей. Сила не тільки окремих господарських одиниць, а й цілих держав починає вимірюватись безпосередньо їхніми грошовими ресурсами.
Загальні принципи і умови виникнення меркантилізму. Узагальнюючи інтерпретацію даного "перехідного періоду", у тому числі і марксистську, слід відзначити, що економісти сходяться в основному: був період меркантилізму з характерною йому доіндустріальною економікою, точніше кажучи — це ціла епоха, коли так звані меркантилісти, хоч і не погоджували між собою ні принципів, ні загального аналітичного інструментарію, але майже протягом трьох століть дотримувалися загальних "принципів" наукового світогляду.
Меркантилісти підкреслювали, що золото і будь-який скарб є показниками багатства країни.
Вони вважали доцільним:
1) підтримку владою імпорту дешевої сировини для промисловості;
2) регулювання зовнішньої торгівлі з метою забезпечення припливу в країну золота і срібла;
3) протекціоністські тарифи держави на імпортовані промислові товари, а також заохочення нею експорту, особливо готової продукції;
4) ріст населення для підтримки низького рівня заробітної плати, розширення бази оподаткування і нагромадження капіталу.
Таким чином, багатство країни меркантилісти вбачали у золоті і сріблі, а його джерелом вважали зовнішню торгівлю, яка через нееквівалентний обмін забезпечувала активний торговельний баланс. Саме тому об'єктом дослідження у меркантилістів була виключно сфера обігу. Це видно навіть з назв багатьох публікацій того часу. Наприклад, назва книги Томаса Мена "Багатство Англії у зовнішній торгівлі, або баланс нашої торгівлі як принцип нашого багатства"(1664).
В умовах середньовіччя і цехової системи основою соціально-економічного і адміністративно-політичного порядку суспільства були праця і земля; державне втручання здійснювалося як "традиція і звичай". В умовах же меркантилізму нові державні функціонери надавали перевагу указам і статтям. Так, в Україні діяли Литовський статут XVI ст. і "Устав на волоки"(1557 р.). Вони, на відміну від "Руської правди", яка сприяла формуванню феодальних відносин у добу раннього середньовіччя, мали захищати ці відносини і сприяти їх поширенню в період розкладу феодальної системи, що почався під натиском нових економічних явищ — розвитку товарно-грошових відносин, торгівлі тощо. Меркантилісти, будучи прихильниками розвитку цих нових явищ, як і прихильники феодального порядку, не підтримували ідею комерціалізації праці і землі — вихідної умови формування ринкової економіки. Більше того, їхня безоглядна віра в абсолютну владу освіченої деспотії ще не була похитана навіть натяками на демократію. Очевидно, саме тому так довго в більшості європейських країн зберігалися ремісничі цехи і феодальні привілеї: у Франції — до 1790 р., в Англії — до 1834 р., в Україні — 1861 р.
При меркантилізмі національне промислове виробництво контролюється торговим капіталом і розвивається вже на комерційній основі, більше не замикаючись у рамках міст. Причиною цього було те, що купець знав ринок, обсяг існуючого попиту, міг забезпечити постачання товарів, які використовувалися в домашньому виробництві. Оскільки дорогого устаткування ще не існувало, то купець нічим особливо не ризикував, беручи на себе відповідальність за виробництво. Ось чому аж до кінця XVII ст. промислове виробництво в Західній Європі і до середини XIX ст. — в Україні лишалось простим додатком до торгівлі.
В до індустріальній економіці через відсутність регулярної зайнятості, фабричної дисципліни, як і раніше, переважала думка про нееластичність попиту. Меркантилістські положення про активне сальдо торговельного балансу, у яких обґрунтовується перевищення експорту над імпортом, заохочується експорт капіталу та залучення в країну зарубіжного золота і схвалюється громадська праця, дійсно спонукають до думки, що вищі класи суспільства зобов'язані забезпечувати робочі місця, оскільки лише політика, суть якої можна виразити двома словами — "розори сусіда", збагатить націю, а більш висока заробітна плата знизить, а не підвищить пропозицію праці. Розвиток меркантилістських економічних ідей про державне регулювання зовнішньої торгівлі, ототожнення грошей і багатства та інші — слід розглядати з урахуванням двох етапів, які виділяють у розвитку меркантилізму, а саме: раннього і пізнього. Основним критерієм розрізнення цих етапів є шляхи досягнення активного балансу.