- •1.Предмет і методи історії економіки та економічної думки як науки.
- •2. Первісне суспільство та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •3. Особливості розвитку господарської системи Єгипту, Вавилону, Індії, Китаю.
- •4.Економічна думка Стародавнього Сходу(Стародавні:Єгипет,Вавилон,Індія, Китай).
- •5. Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство).
- •6. Особливості розвитку економіки Стародавньої Греції.
- •7. Особливості розвитку економіки Стародавнього Риму.
- •8. Економічна думка Стародавньої Греції (Ксенофонт, Платон, Аристотель).
- •9. Економічна думка Стародавнього Риму (Катон, брати Гракхи, Варрон, Колумелла).
- •10. Причини занепаду та загибелі рабовласницької системи. Зародження феодальних відносин.
- •11. Етапи становлення і розвитку феодалізму в Європі (раннє та пізнє середньовіччя).
- •12. Феодальний лад та його основи у Франкській державі.
- •13. Особливості розвитку феодального господарства в Англії.
- •14.Розвиток феодального господарства та його форми і основні риси.
- •15. Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
- •16. Особливості економічного розвитку Франції, Англії, Німеччини в період формування централізованих національних держав (XIV-XV ст.)
- •17. Економічні погляди раннього християнства. Августин Блаженний.
- •18. Економічні погляди каноністів. Фома Аквінський.
- •19. Економічна думка України доби середньовіччя. “Руська правда”.
- •20. Формування передумов та зародження ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.).
- •21. Первісне нагромадження капіталу як вихідний пункт становлення капіталізму в Західній Європі.
- •22. Історичні умови виникнення і загальна характеристика меркантилізму.
- •23. Теорія грошового балансу раннього меркантилізму. В. Стаффорд (Англія).
- •24. Теорія торговельного балансу пізнього (мануфактурного) меркантилізму. Т. Мен (Англія), а. Монкретьєн (Франція).
- •25. Становлення та розвиток капіталістичного виробництва в Англії (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •26. Становлення та розвиток капіталістичного виробництва в Англії, Голандії (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •27. Становлення та розвиток капіталістичного виробництва в Німеччині, Франції (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •28. Становлення та розвиток капіталістичного виробництва в сша (друга половина XIX - перша половина XX ст.)
- •29. Особливості «Прусського» шляху розвитку капіталізму.
- •30. Економічне вчення фізіократів і його наукове значення. Ф.Кене, а. Тюрго.
- •32. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політекономії.
- •33. Економічне вчення а.Сміта.
- •34. Економічне вчення д.Рікардо.
- •35. Економічне вчення ж.Б. Сея і його вплив на подальший розвиток економічної теорії.
- •36.Політична економія в Англії. Економічне вчення т.Р. Мальтуса, Дж. С. Міля.
- •37. Особливості політичної економії в сша. Г.Ч. Кері.
- •38. Друга технологічна революція і розвиток світових продуктивних сил (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •39. Особливості становлення монополістичного капіталізму у сша, Німеччині.
- •40. Історичні умови зародження і формування марксистської політичної економії в 1840 – 1850 р.
- •41. Критичний напрям політичної економії та його значення. Економічне вчення с.Сисмонді.
- •42. Історичні умови виникнення та суть маржиналізму.
- •43.Австрійська школа граничної корисності.К.Менгер, ф.Візер, в. Зомбарт.
- •44. Формування неокласичної традиції в економічної теорії. Кембриджська школа. А. Маршалл.
- •45. Американська школа маржиналізму. Дж.Б. Кларк.
- •46. Основні наслідки та етапи промислового перевороту в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •47. Аграрні реформи та розвиток сільського господарства в Україні в 60 – роках XIX - на початку XX ст.).
- •48. Економічні проблеми у працях декабристів. Аграрні проекти п. Пестеля, м. Мурайова, м. Тургенєва.
- •49. Економічні погляди о.Герцена, м.Огарьова. Економічна система м.Чернишевського.
- •50 Антикріпосницькі ідеї в дореформений період в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •51 Економічні ідеї м. Драгоманова.
- •52. Революційно – демократичний напрям в економічної думці України (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •53. Ліберально – народницька економічна думка в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •54 Розвиток політичної економії в Україні. М. Туган – Барановсьекий, і. Вернадський.
- •55. Державно – монополістичний розвиток країн Європейської цивілізації на початку XX ст.
- •56. Економічна криза 1929 – 1933 рр. «Новий курс» ф. Рузвельта.
- •57. Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.
- •58.Особливості розвитку кейнсіанства в сша, Франції, Швеції.
- •59. Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
- •60. Посткейнсіанство. Дж. Робінсон т. Сраффа.
- •61. Інтеграційні процеси в економіці.
- •62. Економічний розвиток Англії, Франції, Німеччині наприкінці XX ст.
- •63. Теорія «стадій економічного зростання» у. Ростоу.
- •64. Теорії «конвергенції. «нове індустріальне суспільство» д. Гелбрейта.
- •65.Політика воєнного комунізму та специфіка її здійснення в Україні.
- •-Російський шовінізм (українська мова оголошувалась котрреволюціоною - незаконною)
- •66. Нова економічна політика і відбудова народного господарства України у 1920-х роках.
- •67. Формування сталінської командно-адміністративної системи управління.
- •68. Директивний характер народногосподарського планування.
- •69. Західноукраїнські землі в 1920-30-х роках.
- •70. Характеристика промислового розвитку і будівництва в Україні в роки довоєнних п’ятирічок (1928-1941рр.).
- •71. Економіка України в роки другої світової війни та повоєнної відбудови (1939-1950 рр.).
- •72. Господарський розвиток України в 1950-80 рр.
- •73. Другий етап науково-технічної революції – створення та запровадження елктронно-обчислювальних машин четвертого покоління (1970-ті роки).
- •75. Соціально-економічна криза та пошук шляхів її подолання.
- •76. Інтеграція економіки України у світовий економічний простір.
- •77. Роль держави у становленні цивілізованих ринкових відносин.
- •78. Роль і місце господарства України у світовому економічному розвитку.
- •79.Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку. Соціально-психологічний інституціоналізм т.Веблена.
- •80. Соціально-правовий інституціоналізм Дж.Р.Коммонса. Кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм у.Мітчелла.
25. Становлення та розвиток капіталістичного виробництва в Англії (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
У 1876 р. Англія була найпотужнішою державою світу. На її частку припадало 32% світового промислового виробництва, половина всього видобутку кам'яного вугілля та виробництва чавуну. Територія англійських колоній була в сто разів більше території самої Англії, і англійці гордо заявляли, що над Британською імперією ніколи не заходить сонце. Англія займала перше місце по вивозу капіталу, причому до 75% його прямувало до колонії. Однак, в останні десятиліття ХГХ ст. темпи зростання промислового виробництва в цій країні скоротилися. У цілому за 1870-1913 рр.. обсяг промислової продукції в Англії збільшився всього на 2,2%, у той час як у США - у 9, у Німеччині - майже в 6, у Франції - в 3 рази. Англія втратила промислову монополію, а її торгова гегемонія значно підірвана. Це відбулося за такими найважливішим причин: ü фізичний і моральний знос виробничої бази промисловості; англійські фабриканти майже 100 років безроздільно володіли промислової монополією і не мали потребу в постійному технічному оновленні виробництва. Продукція нових галузей становила лише 6,5% всієї промислової продукції країни; ü посилення на світових ринках конкуренції, яка звузила ринки збуту англійських товарів. Більшість країн від принципу «вільної торгівлі» перейшло до політики протекціонізму, високими митними тарифами вони захищали свою промисловість від зарубіжної конкуренції. Однак у цих умовах Англія не відмовлялася від політики фритредерства, оскільки вважалося, що англійські товари в силу їх якості та дешевизни легко долають протекціонізм і заборону на їх ввезення; ü у традиційних галузях англійської промисловості збереглася велика кількість середніх і навіть дрібних застарілих підприємств. У цілому в промисловості Англії процес монополізації дуже затягнувся; ü в кінці XIX ст. стали значно скорочуватися капіталовкладення у власне промислове виробництво і збільшуватимуться розміри вивозу капіталу. Англія з «майстерні світу» перетворилася на світового банкіра. У 1900 р. сукупні закордонні інвестиції її становили 2 млрд. ф. ст., а дохід від них - 100 млрд. ф. ст. Напередодні першої світової війни розмір експортованого Англією капіталу в 3 рази перевершував рівень 1870 р. і дорівнював вивозу капіталу Францією і Німеччиною, разом узятими; ü інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії обумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промисловість втратила іноземні ринки за рядом товарів. Одночасно німецькі і американські товари (більш якісні і дешеві) потрапляли на внутрішній ринок країни; ü положення англійської економіки ускладнив світової аграрну кризу, яка почалася в 1874 р. і тривав 20 років. Криза була викликана надходженням на європейський ринок дешевого американського хліба. Англія втрачала свою аграрну базу і все більш залежала від ввезення хліба. Це стало дестабілізуючим фактором у розвитку британської економіки в цілому. Напередодні першої світової війни сільським господарством займалося лише 8% населення Англії. Безумовно, в розглянутий період в англійській промисловості не було застою. Більш того, відбулися деякі структурні зміни. З'явилися такі нові для Англії галузі, як енергетична, хімічна. Швидкими темпами розвивалася сталеливарна промисловість. Якісно нового рівня досягло розвиток суднобудування, залізничного будівництва. Англія, як і раніше була світовим візником і світовим торговцем. Отримуючи величезні доходи від колоній, Англія залишалася багатющої країною світу. Англійська грошова одиниця - фунт стерлінгів - стала основною одиницею міжнародного обігу. Прибутки від вивозу капіталу були головною статей національного доходу Англії (вчетверо більше доходу від своєї промисловості). Англія в цей період могла взагалі не мати свого господарства, оскільки на неї працювало господарство численних колоній.