Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры 80.docx
Скачиваний:
99
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
323.69 Кб
Скачать

62. Економічний розвиток Англії, Франції, Німеччині наприкінці XX ст.

Економічний потенціал Німеччини складає четверту частину потенціалу ЄС. Німеччина — могутня індустріальна країна, яка впливає на економічний розвиток не лише Європи, а й усього світу. Вона сьогодні визнаний лідер у виробництві транспортних засобів, електроприладів та машинобудування, прагне завоювати позиції в інтернаціональному наданні послуг (планування та надання консультацій, інтернет - сервіс та інженерні бюро), сприяє прискоренню глобалізації, будучи другою країною у світі за обсягом експорту. Німеччина посідає перше місце в Європі за кількістю витрат на НДДКР та у виробництві наукомісткої продукції.

Німеччина — країна не тільки потужної промисловості, а й розвинутого сільського господарства. У 1996 р. в країні налічувалося 0,7 млн. ферм, на яких зайнято 3 % усього працездатного населення. Площа середньої ферми — 25,6 га. Основою сільського господарства є тваринництво, частка якого у виробництві — 60 %. Один фермер забезпечує 108 споживачів.

Сьогодні постає питання про прийняття Німеччини як постійного члена до Ради Безпеки ООН. Вона — третя після США та Японії держава за обсягом внеску, який сплачує в ООН, — 9,6%. З 1996 р. у Бонні відкрили свої офіси деякі служби ООН (Програма добровольців ООН, Інформаційний центр ООН, секретаріати Договору про мігруючі дикі види тварин та Конвенції про клімат). У Гамбурзі в жовтні 1996 р. розпочав свою роботу Міжнародний морський суд. Франція є однією з провідних країн західних держав і займає сьоме місце серед всіх країн світу - 4, 7% сукупного ВВП при 1% населення. За розмірами території (551 тис. кв. Км) і населення (57 млн. чол.), Вона належить до числа найбільш великих країн Європи. За рівнем економічного розвитку уступає ФРН і цілому ряду малих країн (Норвегії, Данії, Швейцарії, Люксембургу). На долю Франції припадає 17% промислового і 20% сільськогосподарського виробництва Західної Європи [9].

Після кризи 80-х рр.. французька промисловість відновила свій рівень виробництва. В даний час у Франції активно протікають процеси перебудови соціальної структури господарства, концентрації і централізації виробництва і капіталу. Одночасно з ними відбувається процес інтернаціоналізації виробництва і капіталу, що призводить до створення величезних по силі ТНК. Так, «Иметаль» об'єднує 62 товариства, що діють в 25 країнах. У автомобілебудівної компанії «Рено» - майже 45% виробничих потужностей і 25% робочої сили зосереджені на закордонних підприємствах і так далі. Економіка Франції об'єднує сучасні капіталістичні методи управління з великим урядовим втручанням. Уряд зберігає значний вплив за ключовими часткам кожного сектора, воно має контрольні пакети акцій залізниці, електростанцій, повітряного сполучення та телекомунікаційних компаній. Щоправда, починаючи з 90-их років, уряд поступово послаблює контроль над цими секторами. Уряд повільно розпродає частину своїх акцій в France Telecom, в Air France, у страхуванні, банківській справі, і в різних галузях промисловості. Тим часом, завдяки великим площам родючої землі плюс застосуванню сучасних технологій, Франція стала провідним сільськогосподарським виробником в Західній Європі. Але в той же час в країні спостерігається постійно високий рівень безробіття. У 2000 році рівень безробіття склав 11%. США – високорозвинена постіндустріальна країна; держава-гігант, провідна економічна і військова держава світу; займає 3-є місце в світі за площею і чисельністю населення. США мають високорозвинену і диверсифіковану промисловість, основними галузями якої є загальне, транспортне і електротехн. машинобудування, видобуток корисних копалин, хімічна та харчова промисловість, виробництво металовиробів тощо. США є найбільшим в світі виробником промислових товарів, щорічний обсяг виробництва яких для внутрішнього і світового ринку - понад 1,3 трлн дол. Ця галузь одна з ключових в національній економіці, однак її значення в порівнянні з індустрією послуг після Другої світової війни неухильно знижувалася. У 1996 на частку обробної промисловості припадало менше 19% ВВП (проти 22% в 1980). Бл. 1/3 товарів довготривалого користування складає продукція машинобудування, промислового, електронного і електротехнічного обладнання, по 1/5 - автомобілебудування і металообробка. Хімічна і харчова промисловість виробляють більш ніж по 1/5 товарів короткострокового користування, частка продукції поліграфічної промисловості - 15%.. США - найбільший експортер наукомісткої продукції, за їхніми межами тільки 9% ринку в 2000 р. Мережа міжнародного виробництва, створена за допомогою прямих закордонних інвестицій - "друга економіка". Вона займає особливе місце у світовій системі. Загальний обсяг продажів підприємств і фірм другої економіки склав 32% ВВП США.