63. Теорія «стадій економічного зростання» у. Ростоу.

Стадії економічного зростання теорія, буржуазна концепція історичного розвитку, що ставить на перший план при аналізі еволюції суспільства рівень техніки і панування крупного промислового виробництва; ігнорує характер виробничих стосунків, представляє економічні системи промислово розвинених капіталістичних і соціалістичних країн однотипне «індустріальне суспільство». Один з різновидів буржуазної теорії «індустріального суспільства». Висунута В. Ростоу в кінці 50-х рр. на противагу марксистському вченню про суспільно-економічні формації. Згідно цієї теорії, основними є два типи суспільства — «традиційне» (докапіталістичне) і «індустріальне» (капіталістичне), а історичний розвиток характеризується п'ятьма стадіями економічного зростання: 1) «традиційне суспільство»; 2) стадія підготовки умов для «зрушення»; 3) стадія «зрушення» і переходу до індустріального розвитку; 4) «індустріальне суспільство»; 5) стадія «масового вжитку». Ростоу стверджував, що розвиток промисловості і індустріалізація в кожній країні неминуче повинні привести до тих результатів, які мали місце на Заході, причому це станеться ніби то незалежно від характеру виробничих стосунків. По Ростоу, соціалістичні країни ніби то лише повторюють ті стадії, які капіталістичні розвинені країни вже минули; СРСР нібито відстає від США на цілу соціальну епоху і в найближчі десятиліття еволюціонує у бік капіталізму. Т. о., в методологічно порочній концепції стадій зростання технологічний детермінізм поєднується з психологічною, багато в чому волюнтаристською інтерпретацією історичного розвитку, а в цілому вона виступає як пряма апологія капіталізму.

64. Теорії «конвергенції. «нове індустріальне суспільство» д. Гелбрейта.

Нове індустріальне суспільство" Дж. Гелберейта. За цих умов виникає «нове індустріальне суспільство» — техно- логічний cпociб виробництва «постіндустріального» типу, який забезпечує високий рівень споживання товарів i послуг, що cтає основою стирання соціальних конфліктів, відбувається «соціалізація» ринкового суспільства. B корпорацiях «нового індустріального суспільства» владу матимуть не власники, a інфраструктура, стверджував Гелбрейт.     Продовженням i розвитком теорії «нового індустріального суспіль- ства» стала тeopiя «постіндустріального суспільства» сучасного американського інституціоналiста Даніела Белла (нap 1919), викладена ним в книзі «Майбутня постіндустріальна система» (1973). Д. Белл називав «постіндустpіальним» будь-яке суспільство, яке до- сягло високого ступеня наукового, технологiчного i інформаційного забе- зпечення выробництва та технічної культури. Суспільний розвиток в «постіндустріальній» моделі оцiнюється через призму технології i знань, основна її спрямованість — це акумуляція, зберігання, переpобка і вико- pистання науковиx знань (інформації). Владу в корпораціях i суспільстві Д. Белл пропонує зосередити в руках «інтелектуальноі еліти» — технoкрaтів i менеджерiв, що володіють сучасними методами системного аналізу, моделювання, лінiйного й комп'ютерного програмування, теорією управ- ління i інформацїі. В «постiндустрiальному суспільстві» машинна технологія змінюється «технологією інтелектуальною», інвестиці'і спрямовуються насамперед в розвиток людини, в «людський капітал», соціальні конфлікти змінюються змаганнями між професіоналами, які контролюють iнформацію, i професioналами, котрі не мають доступу до неї. Наприкінці 70-x років американський економіст i соціолог Aлвін Тоф- лер (нар.1928) розвинув iдеї Дж. К. Гелбрейта i Д. Белла в концепції «суперіндустріального суспільстеа». B книзі «Третя хвиля» (1980) Тофлер пояснює складні змiни i процеси, що їx переживає ринкове суспільство, поступовими змінами так званих «хвиль перетворення», яких він нapaxовyє три. Перша «всепланетна хвиля» піднялась близько 10 тисяч років тому — це була «аграрна хвиля цивілізації»; до другої «хвилі перетворень» спричинив промисловий переворот кінця XVIII ст., це закінчилось утверд- женням «індустрiальної цивілізації»; третя «хвиля» накотилась в 60-x роках XX ст. разом з розгортанням сучасної НТР, вонa зрештою призведе до появи «cуперiндустріальної цивілізації». Остання характеризуватиметься новим способом життя, який грунтуватиметься на щe невідомих джерелах енергії i новітніх технологіях, новій системі освіти i організації виробництва тощо.