Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры 80.docx
Скачиваний:
99
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
323.69 Кб
Скачать

50 Антикріпосницькі ідеї в дореформений період в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.).

Розстановка класових сил та формування напрямків суспільно-економічної думки в період підготовки та здійснення реформи в vкраїні не відрізнялись, по суті, від аналогічних процесів у Росії. І.н острення кризи кріпосницької системи, зростання селянських за-Ішрушень стали поштовхом для розвитку антикріпосницького руху.

Навколо питання про скасування кріпацтва загострюється ідейна ниротьба представників різних напрямів суспільно-економічної ду­мки. Уже в 40-х р. формуються ліберально-дворянський та револю-ніііію-демократичний напрями, які відображали інтереси протилеж­них класів — поміщиків та селян.

І внаслідок загального пожвавлення громадського руху в Україні й Києві утворилася таємна політична організація «Кирило-Мефодіївське товариство» (1846—1847), яка проголосила необхідність знищення кріпосництва та царизму і об'єднання слов'янських наро­дів на демократичній основі. Ідея скасування кріпацтва і встановлення рівності станів була головною у програмі товариства. Проте щодо шляхів досягнення цього кириломефодіївці не були одностай­ні. У товаристві утворилося два напрями: революційно-демократич­ний (Т. Шевченко, М. Савич та інші) та ліберально-дворянський (П. Куліш, В. Білозерський, М. Костомаров та інші).

Представники революційно-демократичного напряму були при­хильниками революційної ліквідації самодержавства і кріпацтва. Вони закликали всіх членів товариства до активних дій, спрямова­них на підготовку народного повстання і на повторення 1825 року, але в ширшому масштабі і з участю народу.

Значна частина членів товариства, яка стояла на ліберальних по­зиціях, заперечувала революційну боротьбу і виступала за еволю­ційний шлях розвитку. Основним засобом скасування кріпацтва вони вважали освіту народу в релігійно-християнському дусі і пере­конання поміщиків у необхідності проведення реформ.

Консерватори вимагали звільнення селян і високих викупних платежів. Дворянсь­кі ліберали виступали за збереження поділу землі як об'єкта господа­рювання між поміщиками і селянами за збереження монополії поміщицького господарства. Буржуазні ліберали домагались створен­ня умов для капіталістичного аграрного розвитку, головною перешкодою на шляху якого була особиста залежність селян. Інтереси буржуазії безпосередньо не вступали в конфлікт з феодальною зе­мельною власністю. Буржуазні ліберали гостро критикували поміщи­цьке господарство як неефективне. Але щодо питань земельної власності їхня позиція не суперечила позиції дворянських лібералів. Демократи були прихильниками революційного зламу феодально-кріпосницьких відносин, ліквідації поміщицького землеволодіння.

51 Економічні ідеї м. Драгоманова.

М. Драгоманов не був економістом, але суспільно-економічним проблемам

присвячено значну частину його наукового доробку. Драгоманов зазначав, що

розвиток капіталізму сприяє розвитку продуктивних сил, прискорює технічний

прогрес. Для критичного аналізу капіталістичного виробництва він намагався

використати політичну економію. Високо оцінюючи фундаментальні праці західних

економістів, український мислитель наголошував на необхідності їх перекладу, що

сприяло б розвитку в країні економічної думки. У своїх поглядах він спирається на

ідеї дрібнобуржуазного соціалізму Прудона із засадами „громадівства”, федералізму

і анархізму. Велику увагу приділяв Драгоманов пореформеним аграрним

відносинам. Неоціненними є заслуги цього громадського діяча в розвитку країської

націоальної ідеї.