- •1.Предмет і методи історії економіки та економічної думки як науки.
- •2. Первісне суспільство та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •3. Особливості розвитку господарської системи Єгипту, Вавилону, Індії, Китаю.
- •4.Економічна думка Стародавнього Сходу(Стародавні:Єгипет,Вавилон,Індія, Китай).
- •5. Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство).
- •6. Особливості розвитку економіки Стародавньої Греції.
- •7. Особливості розвитку економіки Стародавнього Риму.
- •8. Економічна думка Стародавньої Греції (Ксенофонт, Платон, Аристотель).
- •9. Економічна думка Стародавнього Риму (Катон, брати Гракхи, Варрон, Колумелла).
- •10. Причини занепаду та загибелі рабовласницької системи. Зародження феодальних відносин.
- •11. Етапи становлення і розвитку феодалізму в Європі (раннє та пізнє середньовіччя).
- •12. Феодальний лад та його основи у Франкській державі.
- •13. Особливості розвитку феодального господарства в Англії.
- •14.Розвиток феодального господарства та його форми і основні риси.
- •15. Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
- •16. Особливості економічного розвитку Франції, Англії, Німеччини в період формування централізованих національних держав (XIV-XV ст.)
- •17. Економічні погляди раннього християнства. Августин Блаженний.
- •18. Економічні погляди каноністів. Фома Аквінський.
- •19. Економічна думка України доби середньовіччя. “Руська правда”.
- •20. Формування передумов та зародження ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.).
- •21. Первісне нагромадження капіталу як вихідний пункт становлення капіталізму в Західній Європі.
- •22. Історичні умови виникнення і загальна характеристика меркантилізму.
- •23. Теорія грошового балансу раннього меркантилізму. В. Стаффорд (Англія).
- •24. Теорія торговельного балансу пізнього (мануфактурного) меркантилізму. Т. Мен (Англія), а. Монкретьєн (Франція).
- •25. Становлення та розвиток капіталістичного виробництва в Англії (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •26. Становлення та розвиток капіталістичного виробництва в Англії, Голандії (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •27. Становлення та розвиток капіталістичного виробництва в Німеччині, Франції (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •28. Становлення та розвиток капіталістичного виробництва в сша (друга половина XIX - перша половина XX ст.)
- •29. Особливості «Прусського» шляху розвитку капіталізму.
- •30. Економічне вчення фізіократів і його наукове значення. Ф.Кене, а. Тюрго.
- •32. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політекономії.
- •33. Економічне вчення а.Сміта.
- •34. Економічне вчення д.Рікардо.
- •35. Економічне вчення ж.Б. Сея і його вплив на подальший розвиток економічної теорії.
- •36.Політична економія в Англії. Економічне вчення т.Р. Мальтуса, Дж. С. Міля.
- •37. Особливості політичної економії в сша. Г.Ч. Кері.
- •38. Друга технологічна революція і розвиток світових продуктивних сил (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •39. Особливості становлення монополістичного капіталізму у сша, Німеччині.
- •40. Історичні умови зародження і формування марксистської політичної економії в 1840 – 1850 р.
- •41. Критичний напрям політичної економії та його значення. Економічне вчення с.Сисмонді.
- •42. Історичні умови виникнення та суть маржиналізму.
- •43.Австрійська школа граничної корисності.К.Менгер, ф.Візер, в. Зомбарт.
- •44. Формування неокласичної традиції в економічної теорії. Кембриджська школа. А. Маршалл.
- •45. Американська школа маржиналізму. Дж.Б. Кларк.
- •46. Основні наслідки та етапи промислового перевороту в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •47. Аграрні реформи та розвиток сільського господарства в Україні в 60 – роках XIX - на початку XX ст.).
- •48. Економічні проблеми у працях декабристів. Аграрні проекти п. Пестеля, м. Мурайова, м. Тургенєва.
- •49. Економічні погляди о.Герцена, м.Огарьова. Економічна система м.Чернишевського.
- •50 Антикріпосницькі ідеї в дореформений період в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •51 Економічні ідеї м. Драгоманова.
- •52. Революційно – демократичний напрям в економічної думці України (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •53. Ліберально – народницька економічна думка в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •54 Розвиток політичної економії в Україні. М. Туган – Барановсьекий, і. Вернадський.
- •55. Державно – монополістичний розвиток країн Європейської цивілізації на початку XX ст.
- •56. Економічна криза 1929 – 1933 рр. «Новий курс» ф. Рузвельта.
- •57. Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.
- •58.Особливості розвитку кейнсіанства в сша, Франції, Швеції.
- •59. Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
- •60. Посткейнсіанство. Дж. Робінсон т. Сраффа.
- •61. Інтеграційні процеси в економіці.
- •62. Економічний розвиток Англії, Франції, Німеччині наприкінці XX ст.
- •63. Теорія «стадій економічного зростання» у. Ростоу.
- •64. Теорії «конвергенції. «нове індустріальне суспільство» д. Гелбрейта.
- •65.Політика воєнного комунізму та специфіка її здійснення в Україні.
- •-Російський шовінізм (українська мова оголошувалась котрреволюціоною - незаконною)
- •66. Нова економічна політика і відбудова народного господарства України у 1920-х роках.
- •67. Формування сталінської командно-адміністративної системи управління.
- •68. Директивний характер народногосподарського планування.
- •69. Західноукраїнські землі в 1920-30-х роках.
- •70. Характеристика промислового розвитку і будівництва в Україні в роки довоєнних п’ятирічок (1928-1941рр.).
- •71. Економіка України в роки другої світової війни та повоєнної відбудови (1939-1950 рр.).
- •72. Господарський розвиток України в 1950-80 рр.
- •73. Другий етап науково-технічної революції – створення та запровадження елктронно-обчислювальних машин четвертого покоління (1970-ті роки).
- •75. Соціально-економічна криза та пошук шляхів її подолання.
- •76. Інтеграція економіки України у світовий економічний простір.
- •77. Роль держави у становленні цивілізованих ринкових відносин.
- •78. Роль і місце господарства України у світовому економічному розвитку.
- •79.Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку. Соціально-психологічний інституціоналізм т.Веблена.
- •80. Соціально-правовий інституціоналізм Дж.Р.Коммонса. Кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм у.Мітчелла.
43.Австрійська школа граничної корисності.К.Менгер, ф.Візер, в. Зомбарт.
Вагомий внесок у розвиток маржинальної теорії зробила австрійська
економічна школа, представлена К. Менгером, Ф. Візером, О. Бем-Баверком. Це, як
відомо, представники 1-го етапу маржинальної революції, вихідним методологічним
принципом яких був суб’єктивно- психологічний підхід до аналізу економічних
процесів.
Основні положення концепції граничної корисності
висунутої економістами австрійської економічної школи.
В центр дослідження цінності (вартості) благ ставиться аналіз споживчого
попиту. Цінність благ (товарів, послуг) обумовлюється їх граничною
корисністю для споживача. Саме гранична корисність визначає пропорції
обміну і відповідно ціну товарів, що обмінюються. Головною проблемою стає
вивчення попиту.
Аналіз граничної корисності пов’язаний із вивченням мотивів економічної
поведінки людей, тобто в основу аналізу кладеться суб’єктивний принцип.
Що стосується цінності засобів виробництва, то вона визначається не
затратами праці, а через оцінку граничної корисності товарів, у виробництві
яких ці засоби беруть участь.
Обмін благ проходить на основі принципу рівноваги суб’єктивних оцінок
учасників обміну.
З точки зору представників австрійської школи процес утворення цінності
представлений двома етапами: 1) утворення суб’єктивної цінності; 2) утворення
об’єктивної ціни.
Фундатором і першим главою австрійської школи маржиналізму став К.
Менгер. У 1871 р. він опублікував свої “Основи політичної економії”, де були
сформульовані основні принципи теорії граничної корисності. Менгеру та його
однодумцям вдалося похитнути пануючу до цього періоду парадигму класичної
політекономії про безумовний пріоритет сфери виробництва над сферою
споживання. Менгер впевнений: людські потреби – ось звідки починаються
ланцюжки економічних причин і наслідків. А тому основою економічної діяльності,
на думку Менгера, є психологія господарюючого суб’єкта, яка обумовлює його
потреби, мотиви діяльності і всю економічну поведінку.
Всі блага (це речі або дії, послуги, які задовольняють наші потреби) Менгер
розділив на різні “порядки”: споживчі блага – це блага “першого порядку”. Блага
другого, третього і вищого порядків є ті, з допомогою яких виробляються споживчі
блага. Отже, саме споживчі блага наділяють цінністю виробничі ресурси, з
допомогою яких виробляються.
Австрійський економіст заперечує важливість поняття про три фактори
виробництва, тому що всі вони є благами вищого порядку. І цінність їх визначається
шляхом “вставлення” їм частини цінності благ першого порядку, у створенні яких
вони брали участь. Сформульоване вченим положення відносно оплати факторів
пізніше стали називати теоремою розподілу Менгера: у випадку, якщо доходи
пропорційні розмірам виробленої продукції, а оплата кожного фактора рівна його
граничному продукту, то загальна сума таких оплат рівняється сукупному продукту.
Важливою заслугою Менгера є впровадження ним в економічну теорію
поняття комплементарності (взаємного доповнення) виробничих благ. На думку
вченого цінність виробничого блага може навіть щезнути, якщо не вистачає одного
із необхідних для нормального виробничого процесу елемента. Тобто, засіб
виробництва є для нас благом і є цінність тільки у тому випадку, якщо ми володіємо
повною комбінацією комплементарних (взаємодоповнюючих) благ даного порядку,
достатньою для виробництва корисного продукту – блага нижчого порядку.
Внесок Ф. Візера в економічну теорію полягає перш за все у його теорії
альтернативних витрат. Вчений ввів у науковий обіг поняття “альтернативних
витрат”, суть якого полягає в тому, що витрати виробництва даного продукту
залежать від альтернативних можливостей, якими приходиться жертвувати для
того, щоб виробляти цей продукт. Звідси формулюється т. зв. закон Візера (закон
альтернативних витрат):
“Дійсна цінність будь-якої речі є недополучені корисності інших речей, які
могли бути вироблені чи куплені з допомогою ресурсів, витрачених на виробництво
(купівлю) цієї речі”. Таким чином, витрати виробництва – це не виробничі затрати, а
форма компенсації в результаті відмови від іншого використання. Тобто, витрати
визначаються у відповідності з корисністю кінцевої продукції. На практиці кожен
підприємець прагне знайти таку комбінацію факторів, яка забезпечить йому мінімум
витрат і максимум результату. У підсумку ресурси всього суспільства
розподіляються оптимально, а ціна встановлюється на рівні, який відповідає попиту
і пропозиції. О. Бем-Баверк - австрійський державний діяч та вчений – економіст, автор
праць „Основи теорії цінності господарських благ” (1886) і „Позитивна теорія
капіталу” (1889). В центрі уваги цих та багатьох інших його робіт знаходяться дві
теорії : теорія цінності і теорія капіталу.
Корисність будь-якої речі, в розумінні її бажаності, згідно Бем-Баверка, тісно
пов’язана з її корисністю, в розумінні споживчих властивостей цієї речі.