7.5. Програмне забезпечення автоматизованих банківських систем

Якісна еволюція діяльності банків, їх зростаючі вимоги і фінансові можливості змінюють підходи до автоматизації банківських технологій. Властивості банківських систем виативають із можливостей базового (системного) і прикладного (спеціального) забезпечення. Базові засоби використовуються для забезпечення експлуатації автоматизованих бан­ківських систем, для створення прикладної частини програмних засобів. До базових належать операційні системи, СУБД та інші програмні засо­би системного призначення. В їх оточенні, під їх впливом функціонують прикладні програми.

Потенціальні можливості автоматизованих банківських систем за­лежать від експлуатаційних можливостей базових програмних засобів; на основі яких вони створюються. Банк, як об'єкт, що розвивається, по­роджує як кількісні зміни інформаційного середовища — збільшення об'ємів даних, що опрацьовується, кількості послуг, що надаються, кіль­кості користувачів тощо, — так і якісні — розширення функціонального спектру задач, що розв'язуються, зміни їх характеру. Адекватно побу­дована автоматизована банківська система повинна на протязі деякого часу забезпечити розвиток без проведення радикальних модифікацій. Підтримка продуктивності системи в умовах зростаючого і усклад­нюючого навантаження приводить до необхідності мати не тільки ре­зерв у потенціалі базових засобів, а й можливість переходу до більш по­тужних апаратних засобів. Для цього базові програмні засоби повинні забезпечити перенесення прикладної частини системи на нові апаратні платформи без будь-яких змін прикладного програмного забезпечення.

266

Розділ 7 БАНКІВСЬКІ ПРОЦЕСИ І ТЕХНОЛОГІЇ

Розглянемо найважливіші вимоги до програмного забезпечення ав­томатизованих банківських систем, які диктуються специфікою та особ­ливостями банківської діяльності.

Характерною рисою функціонування автоматизованої банківсь­кої системи є необхідність опрацювання великих об'ємів даних в стис­лі терміни. При цьому основний тягар лягає на операції введення, читання, записування та передавання даних. Це висуває досить жор­сткі вимоги до продуктивності операційних систем, СУБД і засобів пе­редавання даних. Крім того, значні об'єми інформації повинні бути доступними в оперативному режимі для забезпечення можливостей аналізу, прогнозування, контролю тощо. Тому базові засоби повинні бути в стані підтримувати доступ до великих і постійно зростаючих об'ємів даних без втрати продуктивності.

Наявність у спектрові базових засобів мережевих функцій є обо­в'язковим атрибутом сучасних автоматизованих банківських систем. Мережеві функції надають системі багаторівневості і багатоланцюго-вості, а також забезпечують можливість об'єднання різних програмних платформ і, як наслідок, можливість гнучкого розширення і нарощуван­ня системи — доповнення її новими робочими місцями, новими серве­рами різних класів.

Телекомунікаційні можливості базових засобів дозволяють пере­вести технологію міжбанківських розрахунків на принципово інший рі­вень за рахунок зменшення часу передавання документів. Це значно роз­ширює можливості банку.

Проблема гарантування безпеки даних включає декілька аспектів.

По-перше, — це гнучка, багаторівнева і надійна регламентація повноважень користувачів. Цінність банківської інформації пред'яв­ляє особливі вимоги до захисту даних від несанкціонованого доступу, зокрема до управління процесами, які змінюють стан даних.

По-друге, — це наявність засобів підтримки цілісності і несупереч-ливості даних. Подібні засоби дають можливість здійснювати контроль вхідних даних, підтримувати і контролювати зв'язки між даними, а та­кож здійснювати введення і модифікацію даних в режимі транзакції — набору операцій, які забезпечують підтримку узгодженості даних.

267

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ИИ

По-третє, — це наявність у системі багатофункціональних проце­дур архівації, поновлення та контролю даних, що забезпечують їх збе­реження при програмних і апаратних збоях.

Банківській системі потрібно мати режими багатозадачного і ба-гатокористувацького доступу до даних, а також одночасного доступу до даних і одночасного виконання дій над ними. Крім того, базові про­грамні засоби повинні мати можливість завантаження автономних, фо­нових процесів, відокремлених від робочого місця оператора. Фонові процеси можуть виконувати завдання з попереднього опрацювання да­них (документів), які поступають телеканалами, формування звітів, ви­конання проводок для опрацьованих документів. Подібний режим до­зволяє перекласти на систему не тільки виконання значної кількості сте­реотипних, рутинних операцій, а й забезпечити автоматизований контр­оль цілісності опрацювання вхідних даних. Це підвищує ефективність і надійність функціонування банківських систем. Фонові процеси до­зволяють забезпечити виконання складних операцій, які потребують па­ралельних, продовжених у часі і взаємозалежних дій. Такі можливості надають системі нову технологічну якість.

Основою властивістю автоматизованих банківських систем із точ­ки зору прикладних користувацьких властивостей є достатня широта функціонального набору.

Аналіз автоматизованих банківських систем різних виробників по­казує, що не дивлячись на різноманіття функціональних можливостей, їх діапазони достатньо близькі. Одна з основних відмінностей в цьому ро­зумінні полягає у наявності модулів внутрішньої бухгалтерії, цінних па­перів і міжбанківського обміну. Деякі функціональні відмінності серед основних банківських систем мають нестабільний характер. Зараз осно­вні вітчизняні автоматизовані банківські системи відносно однорідні за функціональним набором: відрізняються програмно-технічним рішен­ням. Західні системи (адаптовані до вітчизняної практики) мають значно ширший діапазон функцій. Значна частина функціональних можливос­тей західних автоматизованих банківських систем є надлишковою для середніх і невеликих банків і може бути потрібною лише великим бан­кам. Перелік функцій, які реалізуються банківською системою, можна

268

/3S

Розділ 7 БАНКІВСЬКІ ПРОЦЕСИ І ТЕХНОЛОГІЇ

поділити на дві частини: обов'язкові функції і додаткові. До першої на­лежать ті напрямки діяльності, які, як правило, мають місце в будь-яко­му банкові, вибір інших залежить від спеціалізації банку.

Прикладні характеристики автоматизованих банківських систем, крім функціональних властивостей, повинні відповідати також вимогам інтегрованості, конфігурованості, відкритості і налаштуванні системи.

Повністю інтегрована автоматизована банківська система, яка об'єднує всі банківські процеси, підвищує рівень керованості банку. Тільки така система адекватно відображує всі функціональні та інфор­маційні зв'язки, які існують в банкові, дозволяє сформувати повну, ба­гато аспектну картину стану банку. Подібна система забезпечує доступ до даних будь-якого рівня. Тим самим надає не тільки всю потрібну ін­формацію, а й дає можливість контролювати роботу банку з потрібною мірою деталізації. Повномасштабне відображення банківських процесів дозволяє наблизити автоматизацію інформаційних технологій до про­блем прийняття оптимальних рішень на середньому і верхньому лан­цюгові управління, поставити процес управління на базу моделювання та прогнозування економічних ситуацій.

Конфігурованість банківської системи означає можливість при­дбання різних конфігурацій систем (мінімальної з наступним розширен­ням шляхом введення додаткових модулів). При цьому важливо врахо­вувати такі характеристики системи, як набір модулів і функції, які ними реалізуються, міру автономності модулів, наявність міжмодульної вза­ємодії і форми її реалізації (пошта між модулями, пересилання управля­ючих повідомлень тощо), можливі конфігурації системи, її мінімальний склад, незалежно функціонуючі частини, варіанти розширення.

Відкритість системи передбачає наявність в ній засобів для роз­витку і модифікації. Сучасна технологія та інструментальні програмні засоби надають таку можливість. Вони одержали назву CASE-засобів і дозволяють автоматизувати створення та супроводження програмно­го забезпечення.

Важливе місце в розвитку автоматизованих банківських систем відводиться мовам програмування четвертого покоління. Вони засто­совуються для прив'язування процедур генерації запитів, а також ряду

269

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГ!) У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

інших -процедур, в тому числі, зовнішніх, написаних користувачем сис­теми. Потреба внесення змін в банківську інформаційну систему ви­никає достатньо часто, а залучення фірми-розробника для здійснення модифікацій системи не завжди виявляється можливою. Перепонами мо­жуть бути терміновість внесення змін, фінансові обмеження, міркуван­ня комерційної таємниці (при відображенні в системі нових елементів банківських технологій), географічна віддаленість від розробника тощо. В таких умовах тільки відкритість здатна забезпечити розвиток системи власними силами і підтримку відповідності автоматизованої банківської системи умовам, які змінюються.

Налаштованість потрібна для адаптації системи до технології кон­кретного банку. Потреба в налаштуванні, як правило, виникає при вста­новленні автоматизованої банківської системи у банкові, але може бути і наслідком технологічних змін в операціях банку. Тоді налаштованість безпосередньо межує з відкритістю. Налаштованість передбачає мож­ливість процедурного налаштування системи: регламентацію прав ко­ристувачів, конфігурування робочих місць, визначення набору процедур при відкриванні та закриванні операційного дня тощо.

Порівняльна оцінка банківських систем внаслідок їх різнорідності є складним процесом. Вона охоплює архітектуру систем, базових про­грамних засобів, функціональних можливостей. До факторів, які фор­мують шкалу оцінки, потрібно віднести також вартість системи, кіль­кість впроваджень, міру довіри до фірми-виробника, значимість банку, що використовує автоматизовану банківську систему тощо.

270

Розділ 8

АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ «ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ»

Програмно-технологічний комплекс «ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАН­КУ» (ОДБ) автоматизує найбільш трудомісткі операції банківського об­ліку, що дозволяє істотно підвищити продуктивність праці в бухгал­терській службі банку, оперативність обслуговування клієнтів, а також зменшити ймовірність помилок у банківському обліку і при підведенні балансу банку за певний період роботи.

В основі концепції побудови технології знаходяться принципи інте­грації гривневої і валютної частин документообігу, суворої послідовнос­ті введення та опрацювання інформації, запам'ятовування необхідних контрольних параметрів і проміжних (обчислювальних) величин. Сис­тема дозволяє стежити, аби всі операції на особових рахунках клієнтів здійснюватися за введеними платіжними документами (платіжним до­рученням, меморіатьним ордером, прибутковим і видатковим ордерами, чеками і т. п.), а витяги з особового рахунка супроводжувалися ство­ренням електронного документа для кожної проводки. Це досягається первинним контролем на правильністю введених реквізитів, наявністю кореспондуючих рахунків, можливістю проведення операцій для батан-сових рахунків на основі введених правил, причому такий контроль ви­конується на етапі реєстрації платіжних документів. На основі введених платіжних документів значна частина операцій (внутрішні проводки, касові операції) може здійснюватися в реальному часі, без закривання попередніх фінансових днів (наприклад, через не рознесений корес­пондентський рахунок). Характерним є і те, що в основі опрацювання

271

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ(У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

платіжного документообігу знаходиться поняття фактичного і планово­го руху коштів на рахунках. Так, документи, на основі яких виконують­ся проводки і обчислюється фактичний залишок коштів на особових ра­хунках, а потім формується баланс, складають фактичний рух коштів на рахунках. У той же час зареєстровані, але ще не оформлені проводками документи, приймаються системою як запланований рух коштів на осо­бових рахунках, на підставі яких складаються планові (тіньові) обіги. Можливість реєстрації з гривневих операцій документів із певною да­тою проводки в майбутньому дозволяє резервувати частину коштів на рахунках клієнтів під майбутні платежі. Внаслідок цього, у кредитного управління банка з'являється, наприклад, можливість попередньої під­готовки документів на списання з розрахункового рахунку клієнта сум на погашення кредитів відповідно договорам або кредитним лініям.

Автоматизована система надає наочні екранні форми з меню, за­безпечуючи тим самим «дружній» режим роботи з користувачем. Сфор­мовані в процесі роботи системи документи за бажанням користувача можна відобразити на екрані, надрукувати, записати на жорсткий диск.