10.3. Спеціалізовані системи «банк-клієнт»

Банкомата були першою спробою банків обійти обмеження на здій­снення розрахунків у неробочі години і зниження витрат на утримання відділень. Потім з'явилися послуги телефоном. Близько півтора року тому виник новий підхід до взаємодії банку з клієнтом — багато банків розпочали надавати банківські послуги вдома за допомогою спеціалізо­ваних систем «банк-юпєнт». Спочатку такі послуги надаватися тільки закритими каналах. Зараз ситуація змінюється у зв'язку з використання Internet. Сьогодні найбільш популярні змішані рішення.

Є три моделі надання банківських послуг вдома, кожна з яких ви­магає різну відповідальність фінансового закладу, який пропонує дану послугу:

банк надає користувальний інтерфейс, мережу і наповнення. При цьому може використовуватися система «банк-клієнт», розробле­на банком чи спеціалізованою фірмою-виробником програмного забезпечення;

343

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

посередник або провайдер послуг бере на себе відповідальність за користувацький інтерфейс і за мережу, у той час, як банк від­повідає за наповнення;

надання послуг вдома за допомогою Internet. В даному випадку інтерфейс є програмою переглядання Web, мережею виступає Internet, а наповнення залежить від банку. Взагалі кажучи, за до­помогою вузла Web фінансові інститути можуть запропонувати широкий спектр послуг. Таких, наприклад, як надання оператив­ної інформації про фінансові новини, можливість управління ра­хунками, електронну пошту ї віддалений доступ до персональної фінансової інформації.

Схема використання системи «банк-клієнт» така: банк купує (або розробляє) систему і потім продає або безкоштовно надає доступ до неї своїм клієнтам.

З точки зору реалізації фінансових послуг для банків система «банк-клієнт» не є принципово новою, основні зміни стосуються організаційної сфери діяльності. Система «банк-клієнт» дозволяє лише виключити з тех­нологічного ланцюжка опрацювання фінансового документа процедуру передавання паперового оригіналу з рук клієнта в руки операціоніста і перекладання його в електронну форму. При цьому операції ідентифіка­ції та аутентифікації документу теж виконуються автоматично. Надалі документ в електронному вигляді проходить усі етапи опрацювання, пе­редбачені існуючою банківською технологією, як і паперовий документ. Для клієнта банку підключення до системи «банк-клієнт» найчасті­ше докорінно змінює весь стиль його взаємовідносин із цим фінансовим інститутом. Перерахуємо основні переваги системи «банк-клієнт» перед традиційними засобами обслуговування:

• у банку з'являється можливість працювати з клієнтом практично цілодобово і при цьому істотно скоротити витрати на утримання своїх відділень;

клієнт може здійснювати платежі не виходячи з офісу. З урахуван­ням транспортних проблем у сучасних містах це істотно спрощує процес платежу. Більше того, в широкому розумінні це приводить до того, що клієнт перестає бути територіально прив'язаним до

344

Розділ 10 БАНКІВСЬКІ КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ

обслуговуючого банку. В нього з'являється можливість вибрати банк, який влаштовує його за якістю наданих послуг, а не за те­риторіальною близькістю. В результаті посилюється конкуренція між банками, від якої в кінцевому рахунку виграють всі — і банк, і його клієнти; • для клієнта надзвичайно важливим наслідком використання сис­теми «банк-клієнт» є поява суворої і надійної системи реалізації та обліку його зовнішнього документообігу. Якісна система «банк-клієнт» дозволяє автоматизувати практично весь докумен­тообіг між банком і його клієнтами. Часто ця система для підпри­ємства є першим сучасним інструментом, а для деяких, і першим засобом внутрішньої автоматизації.

Виявляється, що майже весь спектр банківських послуг може бути автоматизованим і реалізованим у вигляді електронного документообігу банку зі своїми клієнтами. Обмеження обумовлені лише готовністю бан­ку довірити виконання фінансових операцій автоматизованій системі.

Взагалі кажучи, існує множина систем телекомунікації, придатних для використання в системі «банк-клієнт». Для взаємодії в режимі on­line можуть застосовуватися: BBS (Bulletin Board System) — електронні дошки оголошень, World Wide Web (WWW) — Всесвітня павутина і ряд систем електронної пошти. Проте в кожній із них є свої недоліки та об­меження, які утруднюють їх використання.

Питання вибору режиму роботи системи також далеко не просте. Системи, які працюють в режимі on-line, досить зручні при організації розподіленого доступу до інформації. Проте, при відсутності надійних і стійких каналів зв'язку (що, на жаль, характерно для нашої країни) на­кладні витрати на підтримку працездатності розподіленої системи зрос­тають настільки, що їхнє використання стає недоцільним. Крім того, не­важливо, що для експлуатації on-line системи потрібно в 5-10 разів біль­ше фізичних або віртуальних каналів, ніж у off-line системах. При цьому необхідно, аби їхня роздільна здатність була вищою, ніж у випадку ви­користання off-line систем.

Серед систем електронної пошти слід зазначити дві, для яких іс­нують чіткі міжнародні стандарти: SMTP (пошта мережі Internet) і

345

Зацерютний М, М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ «и!!!!?

Х.400. Мережа Internet призначена в першу чергу для передавання не-комерційної інформації, тому тільки Х.400 повною мірою відповідає вимогам систем розподіленого документообігу. Проте, не варто забу­вати про існування приватних поштових систем. Стандарти описують види сервісу, які надаються клієнтам, і протоколи взаємодії різнома­нітних підсистем. А приватна реалізація може використовувати лише деякі необхідні види сервісу і при цьому цілком задовольняти потреби конкретної прикладної системи.

Для досягнення необхідної надійності доставки повідомлень у групі стандартів Х.400 є спеціальний документ, який описує правила обміну інформацією між абонентами поштової системи. Він назива­ється «Електронним обміном даними» і має позначення Х.435. Його функція — забезпечення надійного транспортування електронних до­кументів від однієї прикладної системи до іншої, із дотриманням їхньої цілісності і конфіденційності.

Не можна не відзначити також можливості використання Internet як середовища передавання даних для систем «банк-клієнт».

Може здаватися, що банку, який має велику кількість користувачів системи «банк-клієнт», вигідно експлуатувати власну телекомунікацій­ну систему. Насправді це не так. Краще скористатися послугами спе­ціалізованої фірми — провайдера. Причини цього такі:

• зростання кількості клієнтів потребує постійного збільшення кількості та якості ліній зв'язку. Вважається, що для забезпечення задовільного часу з'єднання навантаження на одну- телефонну лі­ нію не повинна перевищувати ЗО абонентів. Провайдер може за­ безпечити рівно стільки ліній зв'язку, скільки необхідно в даний момент;

обслуговування віддалених клієнтів потребує підключення до мереж X. 25;

• система пред'являє жорсткі вимоги до надійності всіх її компо­ нент. У випадку побудови власної телекомунікаційної системи, як правило, потрібно резервувати всі елементи системи: телефонні лінії, комп'ютери, і телекомунікаційне устаткування, що природ­ но підвищує її вартість.

346

Розділ 10 БАНКІВСЬКІ КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ

Отже, для функціонування системи «банк-клієнт» бажано мати провайдера, тобто незалежну фірму, яка надає сервіс електронного до­кументообігу. В результаті банк уникає потреби у створенні власного телекомунікаційного підрозділу. Крім того, обидві сторони одержують незалежного суддю для розв'язування спірних питань, що стосуються транспортування документів телекомунікаційною системою. При цьому провайдер забезпечує достатню кількість якісних каналів зв'язку, надає персонал для установки устаткування і програмного забезпечення в клі­єнтів і забезпечує технічну підтримку в процесі експлуатації.

Ідеальною є ситуація, коли провайдер тісно взаємодіє із розроблю-вачем використовуваної системи «банк-клієнт», або сам ним є.

Ось типовий набір послуг, які надаються провайдером:

• організація доступу до систем телекомунікацій різноманітними каналами зв'язку і протоколами — телефонні лінії, мережі ко­мутації пакетів Х.25, ІР-мережі;

• наявність послуг електронної пошти, підтримка систем «банк-клієнт»;

• технічна підтримка і супроводження (допомога при встановленні програмного забезпечення, консультацій- тощо).

Зараз відбувається впровадження систем електронного документо­обігу в різні підприємства всіх рівнів. Відповідно до цього очікується, що система «банк-клієнт» у найближчому майбутньому передасть час­тину своїх сьогоднішніх функцій внутрішнім засобам автоматизації під­приємства. Як наслідок істотно спроститься екранний інтерфейс. Одно­часно різко зросте кількість типів документів, які опрацьовується систе­мою, і кількість різноманітних зовнішніх систем, із якими вона повинна взаємодіяти. Фактично система перетвориться в універсальну станцію зовнішнього документообігу. її основними функціями стануть:

• взаємодія з різноманітними внутрішніми і зовнішніми автомати­зованими системами;

• опрацювання документів різного типу;

маршрутизація документів між користувачами і застосуваннями, використання відповідних засобів аутентифікації і криптозахисту; взаємодія з різноманітними транспортними системами телекому­нікацій.

347

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ІТЕХНОЛОПІУ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

Система «банк-клієнт» зараз перетворюється в необхідний вид сер­вісу, який кожний солідний банк повинен надати своїм клієнтам. В умо­вах переходу від паперового до електронного документообігу, наявність такої системи найчастіше визначає вибір клієнтом того чи іншого банку. Крім того, при вдалій реалізації система «банк-клієнт» може викорис­товуватися банком для організації документообігу з усіма своїми парт­нерами — будь-якими фізичними і юридичними особами.