- •І технології
- •1.1. Фінансово-кредитна інформація та її особливості
- •1.3. Класифікація та кодування економічної інформації
- •1.4. Фінансово-кредитна система
- •2.2. Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація
- •2.3. Автоматизоване робоче місце — засіб автоматизації роботи користувача
- •2.4. Поняття, мета і задачі технологічного забезпечення
- •2.5. Діалоговий режим автоматизованого опрацювання інформації
- •2.6. Мережевий режим автоматизованого опрацювання інформації
- •2.7. Технологія опрацювання текстової інформації
- •2.8. Технологія опрацювання табличної інформації
- •2.9. Інтегровані пакети для офісів
- •2.10. Системи управління базами даних
- •2.11. Інтегровані технології в розподілених системах опрацювання даних
- •2.12. Технологія використання експертних систем
- •2.13. Нейромережеві технології у фінансово-економічній діяльності
- •3.1. Технологія використання вбудованих функцій excel для фінансових розрахунків
- •2. Сталі ренти
- •3. Загальний потік платежів
- •4. Модель ціни акції
- •3.2. Підбір параметра
- •3.3. Оцінка інвестицій на основі Таблиці підстановки
- •3.4. Інформаційна технологія виконання бізнес-аналізу фінансових угод із цінними паперами
- •3.5. Диспетчер сценаріїв
- •4.1. Організаційно-концептуальні
- •4.2. Методологічні проблеми підтримки рішень з фінансового аналізу
- •4.3. Управління фінансовим ризиком у системі підтримки прийняття фінансових рішень
- •4.4. Моделі управління фінансовими ресурсами в системі підтримки прийняття фінансових рішень
- •4.5. Підтримка прийняття рішень
- •4.6. Проблеми оптимального управління запасами
- •5.1. Місцеві фінанси
- •5.2. Автоматизована система фінансових розрахунків
- •5.3. Структура та загальна характеристика підсистем автоматизованої системи фінансових розрахунків
- •5.4. Технологія розв'язування задач автоматизованої системи фінансових розрахунків у центральних та місцевих фінансових органах
- •6.1. Характеристика податкової системи України з погляду опрацювання інформації
- •6.2. Загальна характеристика автоматизованої системи «Податки»
- •6.3. Інформаційне забезпечення
- •6.4. Зовнішні інформаційні зв'язки
- •6.5. Автоматизовані інформаційні системи у страхуванні
- •6.6. Структура автоматизованої інформаційної системи «Страхування»
- •7.1. Особливості вітчизняних систем автоматизації банківських технологій
- •7.2. Теоретичні основи створення автоматизованих банківських систем
- •7.3. Стадії створення автоматизованих банківських систем
- •7.4. Інформаційне забезпечення автоматизованих інформаційних систем у банках
- •7.5. Програмне забезпечення автоматизованих банківських систем
- •8.1. Особливості документообігу у банку при використанні системи «Операційний день банку»
- •8.2. Склад задач, які розв'язуються за допомогою автоматизованої системи «Операційний день банку»
- •8.3. Технологія роботи з системою
- •9.1. Система обліку та контролю банківських валютних операцій
- •9.2. Система «Перекази! операції»
- •9.3. Автоматизована система ведення банківських договорів
- •9.4. Автоматизована система «Облік діяльності філій банку»
- •9.5. Система «Автоматизоване опрацювання даних в обмінному пункті»
- •9.6. Автоматизація фондових технологій в складі банківської діяльності
- •10.1. Основні вимоги до банківських комп'ютерних мереж
- •10.2. Корпоративна банківська мережа
- •10.3. Спеціалізовані системи «банк-клієнт»
- •10.4. Мережа Internet в банківській діяльності
- •10.5. Банкомати
- •10.6. Міжнародні банківські комп'ютерні мережі
- •10.7. Організація розрахунків в системі електронних платежів України
- •10.8. Технологія міжбанківських платежів у комерційному банку
- •10.9. Електронні системи обміну банківськими повідомленнями в Україні
- •11.1. Поняття безпеки банківських інформаційних систем
- •11.2. Загрози та безпека економічних інформаційних систем
10.4. Мережа Internet в банківській діяльності
Досить потужний поштовх до розвитку мережа Internet одержала з появою і поширенням Всесвітньої павутини (World Wide Web, WWW), яка перетворила Internet у єдиний кібернетичний простір. Мережа стала перетворюватися в загальнодоступну систему масового інформаційного обслуговування.
Інтерактивний характер спілкування з мережею, особливо в WWW, підштовхував до поширення кола джерел прибутку за межі традиційних надходжень від розміщення реклами. На Заході з'явилися дистанційні торгові служби, де можна ознайомитися з пропозицією на товари, переглянути їхні фотографії на екрані комп'ютера — і відразу замовити товар, заповнивши відповідну екранну форму. Пройшло не так багато часу і подібні служби доповнилися засобами дистанційної оплати товару — тією ж мережею, із використанням спочатку звичайних пластикових карток, а потім і спеціально розроблених для Internet механізмів розрахунку.
Сюди підключилися банки. Для створення безпечних засобів електронних розрахунків в мережі Internet полилися кошти. Це привело до залучення провідних комп'ютерних фірм. Деякі західні банки почали створювати служби розрахунків, цілком орієнтовані на Internet. З'явилося навіть декілька «віртуальних банків», обслуговування в яких, в основному, проводиться за допомогою Internet.
Зупинимося на основних можливостях, які дає банку застосування Internet. Слід зазначити, що мережа Internet в принципі може застосовуватися в найрізноманітніших областей роботи банку — від взаємодії з клієнтом до обміну інформацією з іншими банками.
348
Першим етапом роботи в Internet для будь-якої фінансової організації, як правило, є використання World Wide Web для публікування рекламної та іншої інформації. Сьогодні близько 300 фінансових організацій застосовують WWW як засіб реклами.
Другий етап — надання клієнтам базового доступу в банк. Клієнти одержують можливість переглянути фінансову інформацію, яка їх стосується, при цьому клієнти з цією інформацією нічого вдіяти не можуть.
Інтерактивна взаємодія з клієнтом — третій етап. Завдяки такій взаємодії, клієнт одержує не тільки доступ до фінансової інформації, а може також внести корективи в інформацію і провести різні розрахунки. При такій реалізації системи на базі Internet можуть прийти на зміну спеціалізованим системам «банк-клієнт» або, принаймні, взяти на себе частину їхніх функцій. На Заході вже є приклади так званих «віртуальних» банків, які взагалі не мають звичайних філій, і ведуть усі справи з клієнтами за допомогою Internet.
Ще один напрямок роботи — створення міжбанківських інформаційних систем.
І, нарешті, важливою для банку є можливість одержання фінансової інформації. До неї входить: реклама, новини, інформаційні архіви.
Internet як середовище поширення фінансової інформації в режимі реального часу надає користувачеві такі переваги:
відкритість і розробленість стандартів. Наявність надійного набору технічних засобів для конструювання сервісу;
відносно дешеві канали зв'язку;
доступність. Можливість доступу користувача до інформації з будь-якої точки без яких-небудь додаткових витрат.
Разом із цим існує ряд чинників, які обмежують широке використання Internet як середовища поширення фінансової інформації. Перерахуємо проблеми, які виникають при використанні Internet:
• непевність стандартів захисту даних від несанкціонованого до ступу і стандартів електронних платежів (правда, очікується за твердження необхідних стандартів у найближчому майбутньому); перевантаженість мережі, необхідність у підвищених вимогах до продуктивності серверів і роздільної здатності каналів зв'язку та
349
Зацеркляний М. М., Мельников О. ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ /ТЕХНОЛОГИУФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХУСТАНОВАХ
необхідності їхнього постійного поновлення (ця проблема іноді розв'язується шляхом використання виділеної смуги пропускання в межах каналів Internet загального призначення); • різноманітні обмеження можливостей опрацювання інформації стандартними засобами доступу (існує декілька шляхів розв'язування цієї проблеми. Один із них досить поширений і полягає у створенні спеціалізованого програмного забезпечення, яке використовує стандарти Internet, інший зв'язаний із використанням мови програмування Java, розробленої спеціально для середовища Internet).
Використання глобальних комунікацій і зокрема Internet як каналу поширення фінансової інформації — ризикова справа. При створенні проектів поширення такої інформації виникає ряд проблем, зокрема, проблеми забезпечення доступу до успадкованих систем і розв'язування проблем безпеки. Куди б не звернувся клієнт, йому потрібно надати можливість доступу до одних і тих же баз даних.
Серед основних можливостей, наданих WWW-сервером банка клієнту, варто згадати можливість одержання інформації про поточний рахунок, взаємодію з депозитарієм та іншими службами. Що ж стосується виконання грошових переказів, то в нашій державі для реалізації цієї задачі потрібний час. Питання безпеки при реалізації таких задач далеко не просте, хоча підходи закордонних банків до розв'язування цієї проблеми викликають значний інтерес.
У сучасному світі банківські послуги вдома через Internet спираються на так звані віртуальні приватні мережі. За допомогою цих мереж організації використовують Internet як мережу, а програму переглядання як інтерфейс. Сьогодні віртуальні приватні мережі мають високу міру захищеності, але, оскільки вони базуються на закритих рішеннях, в рамках мережі обмежені можливості їхньої взаємодії. Технологія Web не досить добре пристосована для захисту інформації. В той же час перехід до захищеного середовища ще більше ускладнює проблему.
Необхідною умовою розвитку іншого способу оплати послуг є надання безпеки електронним транзакціям у відкритих мережах, а також захист серверів від несанкціонованого доступу. Нещодавно розроблені
350
стандарти, зокрема SKIP (Simple Key management for Internet Protocol) для захисту корпоративної мережі, SET (Secure Electronic Transactions) для шифрування платіжних операцій у Internet, готується технічна база для надійного і безпечного здійснення платежів мережею Internet.
Нещодавно запропонований стандарт на засоби надання безпеки в Internet IPSec (Internet Protocol Security).
Фірма Edify, постачальник програмного забезпечення автоматизації доступу клієнтів до інформації, розробляє свої застосування спеціально для ведення електронних банківських операцій. Зараз Edify пропонує продукт Electronic Workforce Platform. Він покликаний допомогти фінансовим організаціям у переході на інтерактивний режим роботи. Основною проблемою при такому переході є та обставина, що організації розглядають Web тільки як засіб розміщення статичної інформації.
Internet є багатющим джерелом різноманітної фінансової інформації, яка необхідна банкам. Фінансові ресурси Internet можна поділити на такі групи:
інформація про різні компанії;
останні новини, які впливають на поведінку ринків, і тому цікаві для фінансових інститутів;
архіви фінансової, юридичної та іншої інформації, які можуть використовуватися для фінансового аналізу. Наприклад: котування, курси валют, інформація про діяльність компаній, законодавство тощо;
оперативна фінансова інформація для переглядання в режимі реального часу (котування біржового та позабіржового ринку з різних фінансових інструментів).
Розглянемо кожну з цих груп окремо.
Інформація про компанії. За допомогою мережі Internet можна одержати інформацію про компанії, біржі, брокерські контори і т. д. Іншим важливим джерелом інформації про компанії є урядові та комерційні структури, що спеціалізуються на подібних послугах. Проте, якщо, наприклад, послуги компанії Pathfinder, що збирає і аналізує інформацію про найзначніші компанії США в традиційній формі практично не доступні в Києві, то використання мережі Internet робить це можливим.
351
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
У розділі Money & Business серверу зазначеної компанії часопис Fortune надає доступ до своєї бази даних, що включає 500 найпотужніших компаній США.
Досить корисним джерелом інформації про компанії є проект EDGAR (Electronic Data Gathering and Retrieval). Це база даних Комісії з цінних паперів США, що містить електронні файли значних і середніх американських корпорацій. Відповідний сервер не тільки надає вихідні файли компаній, а й опрацьовує їх, добуваючи найбільш цінну для користувача інформацію.
Новини. Практично всі найбільші компанії, які працюють в індустрії світових новин, мають інформаційні сервери в мережі Internet. Інформаційне агентство «Рейтер» (Reuters), відоме у фінансовому світі завдяки потужним засобам доступу до тематичної інформації, має активну позицію в Internet. Технології Internet активно використовуються у внутрішній корпоративній мережі Reuters.
Взагалі кажучи, своєчасне одержання важливих новин є для банку настільки важливим, що часто з цією метою використовуються спеціалізовані системи. З поширених на ринкові систем такого типу згадаємо системи Reuters, Dow Jones Telerate, Tenfore.
Інформаційні архіви. Значний обсяг інформації, яка об'єднує аналітичні огляди, статті і довідкові бази даних, накопичується на серверах різноманітних організацій.
Оперативна фінансова інформація. В усьому світі, особливо в США, активно розвивається спеціалізований сервіс, що пропонує будь-якому бажаючому підключитися до потоку фахової фінансової інформації за незначну плату. В цілому, набір послуг фінансових серверів можна поділити на такі групи:
дані зі світових бірж і ринків, котування національних валют і ставки банківських відсотків. Дані надходять із затримкою від декількох секунд до 15 хвилин;
результати опрацювання первинної інформації фаховими експертами. Аналітичні огляди MarketScope і аналіз ефективності інвестицій від компанії Zacks, довідкова інформація про компанії від S&P StockGuide, торгові доповіді Vickers та багато іншого.
352
Створення віртуального портфеля, що містить акції, які цікавлять користувача. Оперуючи портфелем, можна прискорити та автоматизувати процес одержання інформації. Віртуальний портфель спроможний відображувати як реальний набір акцій інвестора, так і передбачуваний.
, Додаткові послуги містять тематичні новини від найбільших інформаційних агентств, таких, як Reuters, BusinessWire, PR Newswire та ін. Можна переглянути заголовки останніх повідомлень або запросити всі новини з певної теми чи компанії. Досить зручним є об'єднання новин із віртуальним портфелем. У такому випадку інвестор одержує всі новини, у яких згадуються занесені у віртуальний портфель акції.
Прикладами компаній, що надають спеціалізовані фінансові інформаційні послуги, є InterQuote, QuoteCom, PC Quote тощо.
Іноді стандартні засоби Internet і, зокрема, WWW не задовольняють постачальників послуг інформаційних систем. У такому випадку розробляється спеціалізоване серверне і клієнтське програмне забезпечення, яке використовує протокол TCP/IP і стандартні канали передавання даних, але такі, що надають власний користувальний інтерфейс і набір аналітичних інструментів (Reuters).
Здебільшого безкоштовна інформація не придатна для комерційного використання, тим більше у фінансовій сфері, оскільки надається без гарантій достовірності і точності. Найбільш поширеним платним засобом надання доступу до інформаційних ресурсів є підписка. Користувач сплачує абонентську плату і одержує доступ до певних інформаційних ресурсів на фіксований термін. Іноді більш ефективними є фіксовані дій користувача з наступною їх оплатою. Таким чином, сьогодні можна говорити про поступову інтеграцію потужних професійних засобів одержання фінансової інформації з технологіями Internet. Можна з упевненістю стверджувати, що потенціал Internet як середовища поширення фінансових даних достатньо великий, і через певний час слід чекати повсюдного використання цієї мережі у професійній фінансовій діяльності.
Переваги нової для банківської сфери технології наочно демонструються на прикладі першого мережевого банку Security First Network Bank (SFNB). Цей банк нараховує понад 1000 клієнтів з усіх штатів США. При цьому він має лише одну звичайну філію, та й то лише тому,
353
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. птбЗтІг
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ I ТЕХНОЛОГИ'У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ШЩк
що Комітет з нагляду за операціями (організація, що контролює діяльність банків у США) поки що не надає ніяких постанов для регулювання діяльності банків, які існують тільки в кіберпросторі. У своїй діяльності банк орієнтується насамперед на користувачів Internet.
Інший приклад — компанія Charles Schwab, що має 3,5 мільйона клієнтів і активи на 2 мільярда доларів, — одна з найбільших інвестиційних фірм, яка взяла на озброєння Internet. Schwab відкрила доступ клієнтам до вузла World Wide Web (http://www. Schwab, com). Сьогодні обсяг операцій, проведених із використанням персонального комп'ютера, складає 15 % від загальної кількості угод компанії. При цьому послуги Internet надаються тільки тим клієнтам, чий рахунок у Schwab складає не менше 5000 доларів. Оплата послуг, що здійснюються через Internet, значно менша, ніж звичайні комісійні.
Internet і взагалі банківські послуги вдома вшивають на відділення банків, банкомата і банківські центри звертань. Проте, сьогодні системи такого типу ще не досить поширені. Розвиток таких систем стримується відсутністю чітких правових основ комерційних розрахунків у кіберпросторі. Крім того, залишаються актуальними проблеми безпеки таких розрахунків.
Потрібно відзначити, що якість ліній в Україні поки-що обмежує надійність роботи в режимі on-line. Обмежені також швидкості передавання, що веде до істотного збільшення часу при роботі з великими обсягами даних.
Ці проблеми уповільнюють впровадження технологій на базі Internet в українські банки. Клієнти в основному не мають доступу до відділень банку електронною поштою або вузлом Web. Найпоширенішим застосуванням Internet українськими банками залишається поширення рекламної інформації в WWW.
Проте не варто забувати, що зараз мережа Internet є єдиною глобальною системою, яка об'єднує всі існуючі у світі комп'ютерні мережі — від національних до приватних. До неї залучені, за останніми оцінками, біля 50 млн комп'ютерів. Ця всесвітня «мережа мереж» є найбільшою комп'ютерною структурою, яка розвивається швидко, а загальна
354
кількість її користувачів збільшується щомісяця на 12 %. Відносна простота використання і невисока вартість сприяють швидкому зростанню кількості користувачів послугами Internet. Це значно розширює аудиторію, на яку спрямовані комерційні компанії.
Прогрес в області використання мережі Internet банками (в тому числі й українськими) неминучий і незабаром не можливо буде уявити діяльність банку без використання Internet.