Том 2_Актуальні питання державотворення_КНУ_2016

Зміст
Роман Южека
Щодо конституційних засад земельних прав, свобод та обов'язків людини і
громадянина .....................................................................................................................	235
Елліна Юрченко
Правові аспекти реєстрації нотаріусами права оренди земель сільськогосподарського
призначення......................................................................................................................	237
Екологічне право.....................................................................................................	239
Катерина Блоха
Проблеми державного управління в сфері охорони навколишнього природного
середовища в контексті сталого розвитку......................................................................	239
Олена Бодак
Актуальні проблеми правового забезпечення здійснення моніторингу довкілля ......	241
Марта Дерезенко
Правові засади громадського екологічного управління ...............................................	243
Марта Дудар
Поняття дозвільної системи у сфері використання та охорони надр в Україні: еколого-
правовий аспект ...............................................................................................................	244
Алла Ербелідзе
Еколого-правові проблеми використання річкових колекторів в Україні ..................	246
Юлія Коваленко
Нормативно-правове регулювання екологічної безпеки ТЕС в Україні .....................	248
Правове регулювання здійснення виробничого екологічного моніторингу в Україні250
Людмила Плаксіна
Проблеми правового регулювання добровільних внесків як способу формування
фонду охорони навколишнього природного середовища в Україні ............................	252
Лидия Самусенко
Некоторые проблемы конституционно-правового закрепления права собственности
на компоненты природной среды и природные объекты .............................................	254
Наталия Шингель
Торфяники как объект природоресурсных правоотношений по законодательству
Республики Беларусь .......................................................................................................	255
Фінансове право......................................................................................................	258
Галина Андрущенко
Характеристика деяких актів, що регулюють бюджетні відносини у Європейському
Союзі .................................................................................................................................	258
Наталія Бадьора
Проблемні аспекти справляння податку на додану вартість........................................	259
Ростислав Грибик
Відплив капіталу з України. Актуальні проблеми та система заходів запобігання ...	261
Тамара Губанова
Приведення державного фінансового контролю в Україні у відповідність до
європейських стандартів .................................................................................................	263

10

	Зміст
Анастасія Дей
Проблеми бюджетної децентралізації ............................................................................	265
Емілія Дмитренко
Особливості реалізації регулятивної функції фінансового права на сучасному етапі
реформування фінансової системи України ..................................................................	267
Гліб Дьяков
Проблеми правового регулювання обігу електронних грошей в Україні ...................	269
Тетяна Іванова
Особливості тлумачення дефініції «банківська таємниця» в структурі банківської
інформації.........................................................................................................................	271
Анна Калабська
Проблеми правового регулювання біткоїн в Україні....................................................	273
Вероніка Калита
Практика Європейського Союзу та її вплив на регулювання питання уникнення
подвійного оподаткування в Україні..............................................................................	275
Юрій Крегул, Віктор Мушенок
Порівняльно-правовий аналіз використання критерію ризику в організації
податкового контролю.....................................................................................................	277
Роман Лещенко
До питання встановлення в Україні збору з операцій з нерезидентами, що мають
офшорний статус..............................................................................................................	279
Анастасія Літвінцева
Правова природа юридичної відповідальності..............................................................	280
Роман Макарчук
До питання про визначення суб‘єктного складу правопорушення при порушенні
правил вивезення пального з території акцизного складу............................................	282
Євген Маринчак
Особливості податкової правосуб'єктності фізичних осіб при оподаткуванні доходів
від здійснення операцій з майном ..................................................................................	284
Руслан Мельниченко
Впровадження податкового контролю трансфертного ціноутворення в Україні.......	286
Людмила Можаева, Наталья Радькова
Актуальные вопросы в сфере игорного бизнеса в Республике Беларусь и Украине . 288
Юрій Оніщик
Проблеми правової ідентифікації дефініції «фінансове правопорушення»................	290
Яна Паладієва
Військовий збір: вимушений тимчасовий захід чи життєво необхідний платіж для
обороноздатності держави?.............................................................................................	292
Єлизавета Паливода
Проблеми механізму акцизного оподаткування............................................................	294
Христина Петрина
Проблеми реалізації бюджетного процесу в Україні та можливі шляхи їх
вирішення .........................................................................................................................	295

11

Зміст
Дмитро Роговенко
Проблемні питання здійснення Рахунковою палатою контролю у сфері публічних
закупівель .........................................................................................................................	297
Владислава Савенкова
Загальні принципи права та відображення їх у джерелах банківського права
Європейського Союзу......................................................................................................	299
Вікторія Сергієнко
Роль податкової ставки в удосконаленні механізму правового регулювання
податку..............................................................................................................................	301
Дмитро Стадник
Вдосконалення механізму захисту прав платників податків в Україні на основі
досвіду Японії та Китаю..................................................................................................	303
Оксана Стадник
Особливості проведення податкових перевірок в Польщі та Франції, як державах –
учасницях СОТ.................................................................................................................	305
Тетяна Стеблак
Тоннажний податок як невідворотний крок солідаризації з цивілізованим світом ...	307
Ярослав Тарасенко
До питання про фінансово-правове регулювання ендавменту.....................................	308
Світлана Филь
Щодо визначення поняття митної діяльності України .................................................	310
Віта Форсюк
До питання про правомірність справляння земельного податку з власників
нежитлових приміщень в багатоквартирних будинках ................................................	312
Володимир Штихно
Проблемні питання подвійного оподаткування ............................................................	314
Інтелектуальна власність ...................................................................................	317
Яна Білошицька
Торгівельна марка (знак для послуг) зареєстрована як доменне ім‘я в Україні та
Сполучених Штатах Америки: порівняльний аспект ...................................................	317
Анастасія Вербицька
Плагіат в архітектурі........................................................................................................	318
Інна Волинець
Примусова ліцензія як механізм розширення доступу до лікарських засобів ............	320
Ганна Голубнича
Проблеми застосування Creative Commons у практичному аспекті ............................	322
Вікторія Дмитренко
Аналіз судової практики України щодо вирішення спорів, пов‘язаних з порушенням
прав на ноу-хау.................................................................................................................	324
Катерина Зайчук
Проблеми застосування публічних ліцензій в Україні .................................................	326

12

	Зміст
Костянтин Зеров
Шрифт як специфічний об‘єкт авторського права ........................................................	328
Анастасія Кириченко
Підвідомчість розгляду спорів щодо прав на об‘єкти інтелектуальної власності:
господарська чи адміністративна юрисдикція?.............................................................	329
Леонід Комзюк
Деякі аспекти новітньої реформи авторського права Польщі: досвід для України	... 331
Станіслав Компанієць
Захист прав інтелектуальної власності на об‘єкти, що розміщені в мережі Інтернет 333
Ольга Кулініч
Можливість репосту зображень як підстава їх вільного використання без комерційної
мети ...................................................................................................................................	335
Андрій Матат
Концепція свободи панорами в авторському праві.......................................................	337
Олексій Нагірний
До питання про вільне використання твору ..................................................................	339
Юлія Олефір
Деякі аспекти доктринальних підходів у США щодо об'єктів авторського права .....	341
Анна Романенко
Международный акт по охране авторского права в сети Интернет: вопросы защиты
прав, подлежащие урегулированию ...............................................................................	342
Анастасія Сас
Реєстрація авторського права за законодавством України ...........................................	344
Вікторія Скрипкіна
Форма комп‘ютерної програми як критерій охороноздатності ...................................	346
Дмитро Супрун
Право слідування в республіці Польща .........................................................................	348
Маргарита Татарова
До питання виокремлення ліцензії як виду договору щодо розпоряджання майновими
правами інтелектуальної власності ................................................................................	350
Наталія Чередник
Система суб‘єктів реалізації прав інтелектуальної власності у дослідницькому
університеті ......................................................................................................................	352
Марія Шиманович
Правова охорона торгівельної марки в Україні та ЄС: порівняльна
характеристика .................................................................................................................	354

13

Цивільне та міжнародне приватне право

ЦИВІЛЬНЕ ТА МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

Анна Амеліна

Університет державної фіскальної служби України, Навчально-науковий інститут права канд. юрид. наук, доцент кафедри цивільного права та процесу

Принципи європейського договірного права як спосіб уніфікації європейського договірного права

Європейська інтеграція є головним та неповоротним пріоритетом зовнішньої політики України. Українська держава задекларувала європейський вектор розвитку. Європейський вибір України сьогодні не викликає сумнівів. Серед українських політиків та юристів. Ми прагнемо не лише рівнятися на європейців через високі економічні, політичні та культурні стандарти, а й намагаємось інтегруватися у європейський правовий простір через адаптацію національного законодавства до норм, правил та стандартів Європейського Союзу (далі - ЄС). У цьому питанні дедалі актуальнішим стає процес ефективного наближення законодавства України до законодавства ЄС.

Розробка принципів європейського договірного права багатьма розглядалася лише певним етапом на шляху створення Європейського цивільного кодексу. Вже у 1989 р. резолюцією Європейського парламенту на порядок денний ставиться підготовча робота щодо цього епохального документу. Ідея гармонізації приватного права ЄС надзвичайно захопила академічні та інші правові кола в Європі та спричинила появу численних ініціативних груп, що стали працювати над різними проблемами у цій сфері.

У 2003 році подальше зближення матеріального права ЄС запропоновано просувати через такий специфічний інструмент як Загальна система координат (Common Frame of Reference) [Довгерт А. С. Міжнародне приватне право. Особлива частина: підручник / А. С. Довгерт, І. І. Кисіль. – К. : Алерта. – 2013. – С 160] .

У ст. 1 Принципів зазначається, що вони призначені для застосування в якості загальних правил договірного права ЄС, і що вони застосовані в разі, якщо сторони погодилися врегулювати договір «загальними принципами права», lex mercatoria або подібними нормами, або не обрали яку-небудь систему або правила законодавства для врегулювання їхнього договору.

Основне призначення Принципів - стати першим проектом частини майбутнього Європейського Цивільного кодексу. Однак до тих пір, поки вони не будуть офіційно прийняті законодавчими органами Європейського Союзу, Принципи можуть бути також застосовні як частина lex mercatoria у відношенні угод між сторонами як в межах, так і за межами Європейського Союзу [Lando O., Beale H. (eds). Principles of European Contract Law. Part I: Performance,Non-Performance and Remedies. Dordrecht, 1995. — P. 40].

Принципи є зводом правил, загальних для договірного права країн ЄС , і з гідно зі ст. 1:101 можуть застосовуватися в трьох випадках, а саме:1) сторони погодилися включати їх у договір або вони погодилися, що їхній договір буде регулюватися цими принципами; 2) сторони погодилися, що їхній договір буде регулюватися «загальними принципами права», lex mercatoria чи іншими аналогічними положеннями; 3) сторони не вибрали жодної правової системи для врегулювання їх договору [Гайдулін О.О. Європейське контрактне право (загальна частина) / О.О. Гайдулін. – К.: КНЕУ. – 2008. –

С. 108].

14

Цивільне та міжнародне приватне право

Група дослідників з Європейського цивільного кодексу, яка стала наступником «Комісії Ландо», та Група з існуючого приватного права ЄС Acquis Group) створили його проект (Draft Common Frame of Reference): спочатку у 2008 році в електронній мережі з‘явився для ознайомлення та коментарів проміжний Проект Загальної системи координат під назвою «Принципи, визначення та модельні правила Європейського приватного права; повний варіант документу опубліковано наступного року. У Проект частково інкорпоровано підправлені положення «Принципів Ландо». Проте Проект іде далі і пропонує ще загальні правила щодо окремих договорів, не договірних зобов‘язань та речового права загалом 10 Книг). На думку А.С. Довгерта, в разі успіху у справі створення єдиного європейського приватного права відкривається шлях до формування світового позитивного приватного права, включно з його складовою світовим договірним правом [А. С. Довгерт. Очерки международного частого права // Довгерт А.С. – Харьков : ООО «Одиссей», 2007. – С. 149-161].

Draft Common Frame of Reference не є ні зводом норм, ні їх компіляцією. Скоріш за все, цю працю можна кваліфікувати як кодифікацію цивільного законодавства. Ускладнює специфічну природу Draft Common Frame of Reference напівофіційний статус, що зумовлений підтримкою Європейської комісії. Якби Draft Common Frame of Reference вважали суто науковою працею, їх можна було б обґрунтовано критикувати, однак, зважаючи на те, що ці Модельні правила зберігають свою «владу» з огляду на схвалення їх європейською спільнотою, вони є вихідним текстом, практично обов‘язковим для виконання [Tomas Gema. Harmonization of European Contract Law: Slowly but Surely? [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://cks.univnt.ro/ uploads/cks_2013_articles/index.php?dir=1_Juridical_Sciences%2F&download=cks_2013_law _art_048.pdf].

Цілком слушною є думка А.С. Довгерта щодо того, що Проект Загальної системи координат містить найбільшу за всю історію світової систематизації кількість уніформованих норм договірного права. Договірне право ЄС має всі шанси стати першим у світі правовим уніформованим регіональним правом, яке буде значно впливати на формування світового договірного права [Довгерт А. С. Міжнародне приватне право. Особлива частина: підручник / А. С. Довгерт, І. І. Кисіль. – К. : Алерта. – 2013. – С. 160].

Виходячи з вищевикладеного слід зробити висновок про те, що принципи європейського договірного права - це важливий крок на шляху до створення Європейського цивільного кодексу. Уніфікація європейського приватного права, є необхідною та надзвичайно актуальною.

Эдита Анциферова

Академия управления при Президенте Республики Беларусь студентка 2 курса

Анализ закрепления принципов добросовесности, разумности и справедливости в гражданском праве Республики Беларусь и Украины

Принципы разумности, справедливости и добросовестности, координирующие содержание и направленность правовых норм, исходили из особого понимания нормы, лежащей в основе общественной идеологии и права, основой которой было «служить общей пользе». Римское право стало основой для развития принципов разумности, добросовестности и справедливости. Так, под добросовестностью понимают наличие у

15

Цивільне та міжнародне приватне право

участников гражданских правоотношений стремления максимально исключить возможность нарушения своими действиями или бездействиями субъективные права и законные интересы других лиц. В том числе под разумностью понимают необходимость для субъектов находиться в границах, исключающих возможность злоупотребления субъективными гражданскими правами, и соотносить свои действия с целями гражданско-правовых моделей поведения участников, правами, свободами и законными интересами других лиц, а также общества и государства. Полагаем, что принцип справедливости – это логическая оценка действия в соответствии с критериями, зафиксированными в общепринятой и обязательной нормативной системе – законе.

По мнению Ю. Н. Беспалого, «принципы, выполняя регулирующую и системообразующую функции, должны реально применяться на практике» [Беспалый Ю. Н. Взаимодействие принципов добросовестности, разумности, справедливости и института ответственности : автореф. дис. на соискание уч. степ. канд. юрид. Наук : 12.00.03 / Ю. Н. Беспалый. – Минск, 2014. – 13 с.]. Это связано с закреплением принципов в ст. 5 и 7 Гражданского Кодекса Республики Беларусь (далее – ГК РБ). Действующий ГК РБ отличается широким использованием понятий «добросовестность»

и«разумность». Однако, несмотря на частое использование в гражданском праве названных понятий, их определения в законодательстве отсутствуют. Добросовестность

иразумность поведения участников гражданского оборота предполагается во всех случаях. Правило, содержащееся в п. 4 ст. 9 ГК РБ, представляет собой лишь частный случай, связанный с отказом в защите права, которое осуществлялось с нарушением принципа добросовестности и разумности.

Одним из наиболее явных примеров закрепления данных принципов является ст. 372 ГК РБ, в соответствии с которой, «лицо признается невиновным, если при той степени заботливости и осмотрительности, какая от него требовалась по характеру обязательства

иусловиям гражданского оборота, оно приняло все меры для надлежащего исполнения обязательства». Это условия для признания субъекта невиновным, что говорит о действии принципов добросовестности и разумности, к которым примыкают заботливость и осмотрительность. Каждый разумно действующий участник гражданского оборота (в соответствии со ст. 9 ГК РБ добросовестность и разумность участников гражданского оборота предполагается) свободен в принятии на себя предусмотренной законом или договором ответственности в отношении своего контрагента и в определении ее объема. ГК РБ закреплено, что заботливость и осмотрительность являются действиями, направленными в пользу субъекта. Следовательно, принцип справедливости представлен в широком масштабе, хотя указание на само слово «справедливость» содержится только в контексте двух статей ГК РБ (п. 3 ст. 421 ГК РБ, п. 2 ст. 970 ГК РБ).

Вст. 3 Гражданского Кодекса Украины указано, что к общим принципам гражданского законодательства относятся справедливость, добросовестность и разумность, но также не существует закрепленных дефиниций данных принципов [Гражданский кодекс Украины: Научно-практический комментарий (объяснение, толкование, рекомендации с использованием позиций высших судебных инстанций, Министерства юстиции, ученых, специалистов) [Текст]. Т. С : Юридическое лицо / за ред. И. В. Спасибо-Фатеевой. – X. : Страйд, 2009]. Введение в ГК Украины принципов справедливости, добросовестности и разумности не является случайностью, ведь оно обусловлено историческим развитием мировой правовой системы, общественным прогрессом в развитии цивилизации человечества. Согласно ч. Ст. 509 ГК Украины

16

Цивільне та міжнародне приватне право

обязательство должно основываться на принципах добросовестности, разумности и справедливости. Поскольку самым распространенным основанием возникновения обязательств является договор, то приведенная норма в полной мере должна распространяться на договоры, причем на всех их стадиях. Как отмечает Т. В. Боднар, в одних случаях ГК Украины употребляет все три термина одновременно (ст. 3, 509), в других - два (ст. 92, 627), в третьих - только один, как правило, разумность (ст. 749, 564, 619) [Боднар Т. В. Выполнение договорных обязательств в гражданском праве: монография / Т. В. Боднар. – К., 2005. – 272 с.].

Неукоснительное и последовательное соблюдение принципов гражданского права в правотворчестве создаст в обществе и в гражданском обороте атмосферу уверенности, а также позволит решить задачу достижения стабильности гражданского законодательства при его относительной динамичности. Следовательно, необходимо закрепить дефиниции данных принципов в Гражданском кодексе Республики Беларусь и Украины. Так, например, можно сформулировать норму следующим образом: «Под принципом добросовестности в гражданском праве следует понимать осуществление прав и исполнение обязанностей участниками гражданских правоотношений, которые не должны ущемлять права и защищаемые законом интересы других лиц. Принцип разумности заключается в познавательной способности участников гражданских правоотношений, предполагающий нормальную деятельность их сознания, направленный на установление, упорядочение, систематизацию и выявление смыслового содержания, внутренних и внешних связей вещей и явлений. Принцип справедливости выражается в равном юридическом масштабе поведения и в строгой соразмерности юридической ответственности допущенному правонарушению».

Научный руководитель – магистр юредических наук Бакун А.С.

Артур Бакала

Національний університет «Одеська юридична академія» аспірант кафедри права Європейського Союзу та порівняльного правознавства

Тенденції легалізації одностатевих громадянських партнерств як специфічної форми шлюбу

Актуальність обраної теми важко переоцінити. Цивілізаційний вибір України після Революції гідності довів, що європейський вектор розвитку є пріоритетним для нашої країни. Однак інтеграція не завжди «безболісно» проходить. Однією з найбільш дискусійних гендерних проблем, що останнім часом дедалі більше привертає увагу, є проблема узаконення одностатевих шлюбів, так званих громадянських партнерств. Між тим останнім часом деякі верстви суспільства під впливом «сексуальної революції» поступово змінюють свої погляди щодо статевої свободи. Особливо західне суспільство, всупереч християнській моралі, «просунулося на багато кроків вперед» у напрямі легалізації одностатевих відносин. Цим кроком фактично було зроблено виклик усьому світовому суспільству. Виправдування цього рішення було таким: із встановленням заборони на одностатеві відносини порушуються права людини на свободу сексуальної орієнтації [Аніщук Н. В. Основи гендерного права України / Н. В. Аніщук. – О. : Фенікс,

2013. – 207 с.].

17

Цивільне та міжнародне приватне право

Останнім часом у західному суспільстві відбувається трансформація гендерної правосвідомості. Поступово зростає коло країн, у яких відбувається легалізація одностатевих відносин. На сьогодні законодавство деяких країн, переважно ЄС та Північної Америки, передбачає так звані одностатеві партнерства, чи громадянські союзи

Громадянське партнерство – спеціальний вид узаконення відносин, перш за все передбачених для одностатевих пар. Статус партнерів надає їм практично такі самі права, що є в подружжя в класичному шлюбі. Вони отримують усі необхідні юридичні передумови для того, щоб вважатися сім‘єю й одержувати відповідні державні пільги з безробіття, догляду за дітьми та пенсійного забезпечення [Аніщук Н. В. Гендерне квотування як засіб реалізації політичних прав жінок / Н. В. Аніщук // Наук. пр. Одес. нац. юрид. акад. – О. : Юрид. літ., 2004. – Т. 3. – С. 220–228].

Існують дві головні різниці громадянського партнерства й шлюбу. Так, у класичному шлюбі під подружжям розуміється союз чоловіка та жінки, а в громадянському партнерстві – союз партнерів, (союз чоловіка та чоловіка чи союз жінки та жінки). Шлюб може бути укладено в церкві та цивільній установі, а громадянське партнерство може бути зареєстровано лише в цивільній установі (головним чином у мерії чи міській раді).

Легалізацію громадянських партнерств як специфічну форму шлюбу вперше було започатковано в Європі. 1989 року Данія стала першою країною у світі, що дозволила одностатевим парам легалізувати свої відносини. Першою постсоціалістичною країною, яка дозволила визнавати одностатеві сім‘ї, стала Угорщина 1996 року. 2005 року у Великій Британії набрав чинності закон про громадянські партнерства, що дозволив офіційну реєстрацію одностатевих союзів (Civil Partnerschip Act 2004). Особливість законодавства Великої Британії в тому, що громадянське партнерство можуть укладати особи, які досягли 16 років, тоді як у більшості країн із подібним законодавством вік встановлено на рівні 18 років [Мельник Т. М. Міжнародний досвід гендерних перетворень / Т. М. Мельник. – К. : Логос, 2004. – 320 с.].

В Україні до 2-го кварталу 2017 року планується розробити законопроект про легалізацію зареєстрованого цивільного партнерства для різностатевих і одностатевих пар. Розпорядження Кабміну №1393-р від 23 листопада 2015 року регламентує план дій щодо реалізації Національної стратегії в сфері прав людини на період до 2020 року. Як очікується, документ буде враховувати майнові і немайнові права, зокрема, володіння і отримання майна в спадщину, утримання одного партнера іншим в разі непрацездатності, а також конституційне право не свідчити проти свого партнера [Кабмін хоче легалізувати одностатеве партнерство. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.pravda.com.ua/news/2016/03/11/7101729/].

Нині в України, як і в більшості країн світу відбувається переоцінка цінностей і здійснюється орієнтація політичного курсу держав на встановлення єдиних загальнолюдських принципів і стандартів, на їх природні засади, що є значущими для усього світового співтовариства [Львова О. Л. Гендерна рівність як цінність права / О. Л. Львова // Гендерні паритети в умовах трансформації суспільства: Монографія / Кол. авт.; За заг. ред. Н. М. Оніщенко, Н. М. Пархоменко. – К. : Юридична думка, 2007. – С. 8]. Дуже важливо в даній ситуації зрозуміти гендерний менталітет населення, бо перш ніж приймати законодавчий акт, необхідно виробити комплекс підготовчих заходів. Перш за все, варто замислитися над референдумом з цього питання, використавши демократичний досвід Швейцарії, де навіть розмір податків вирішується на референдумі. По-друге, необхідно провести соціологічні опитування, про те як населення ставиться до

18

Цивільне та міжнародне приватне право

легалізації одностатевих партнерств. По-третє, безумовно поява такого законопроекту буде кроком вперед, бо явище одностатевих партнерств в Україні на щастя чи на жаль − це не поодинокі випадки.

Висновки. Отже, проблема легалізації одностатевих громадянських партнерств в Україні є сьогодні вкрай актуальною. З одного боку – це крок вперед у гендерній рівності та прояв толерантності, з іншого – це порушення традиційних цінностей. Відповідь на доцільність легалізації цього явища в Україні дасть широка дискусія за участю політиків, громадянського суспільства, населення та звісно представників сексуальних меншин. Очевидно, що покоління прав людини змінюється, світ вступає в інформаційну еру, а цінність права полягає в тому, щоб дати людині можливість реалізувати свої права та обов‘язки законним шляхом. Найголовніше те, щоб це був усвідомлений вибір саме України, а не вибір, що може бути нав‘язаний ззовні.

Науковий керівник – д.ю.н., проф. Аніщук Н. В.

Олексій Бохан

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет студент 2 курсу

Проблематика інституту емфітевзису в судовій практиці України

Історія емфітевзису, як відомо, бере свій початок ще з часів Стародавніх Месопотамії та Греції, остаточного ж закріплення в якості правової спадщині він набув у Римській імперії – Кодексі Юстиніана та Дігестах. Сучасні правові системи, що прямо чи опосередковано реципіювали з римського приватного права, зокрема, й даний інститут, мають значний досвід його застосування в цивільно-правовому обороті, а як наслідок, і судову практику з цього питання. Як приклад можна навести законодавства Італії, Квебека, Нідерландів, Франції, Японії, в яких, як правило, зміст поняття емфітевзису є ширшим.

Щодо України, в законодавстві якої поняття права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з‘явилося порівняно нещодавно – з прийняттям Цивільного кодексу України в 2003 році, то тут як практика укладання емфітевтичних договорів, так і відповідна судова практика знаходяться лише в процесі становлення. Але актуальність їх формування на тлі продовженого мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2017 року є очевидною, адже даний інститут певною мірою відкриває ринок (квазіринок) такої землі. Це можна стверджувати з огляду на характерні особливості такого права користування: довгостроковість, відчужуваність та успадковуваність.

Однак із приводу правової природи емфітевзису в Україні й досі ведуться дискусії. На нашу думку, не можна ототожнювати речове право на чуже майно з орендою, про що зазначається, зокрема, й у «Аналізі деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ» Верховного Суду України. Не зважаючи на це, ряд судових рішень останніх років стосується питання співвідношення договорів емфітевзису та оренди землі, зокрема, про визнання правочину під впливом помилки щодо його природи недійсним, коли одна зі сторін вважає, що уклала протилежну угоду (прикладом може слугувати рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області у справі №722/660/15-ц від 3 лютого 2016 року).

19