- •Історія як наука.Особливості історичного пізнання.
- •Методи та принципи історичного пізнання.Поняття інтерпретації.
- •Поняття історичного джерела. Основні джерела з історії України.
- •Поняття історіографії. Основні етапи розвитку історіографії історії України.
- •Первісне суспільство. Спосіб життя, форми соціальної ті господарської організації первісних людей.
- •Трипільська культура.
- •Перші цивілізаційні утворення на території України. Кіммерійці, скіфи, сармати.
- •«Велике переселення народів» та його наслідки.
- •Походження та розселення слов’ян
- •Утворення держави східних слов’ян Київська Русь.
- •Соціально-економічниий та політичний устрій, соціальна структура Київської Русі.
- •Хрещення Русі та його історичне значення.
- •14. Роздробленість на Русі хі-хііі ст.
- •Га́лицько-Воли́нське князі́вство
- •Монголо-татарське нашестя та його наслідки. Золота Орда.
- •Встановлення влади литовських князів над землями Київської Русі.
- •Кре́вська у́нія 1385р. Та її наслідки.
- •Лю́блінська у́нія 1569 р., її основні положення та наслідки для України.
- •20. Політичний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.
- •Політичний устрій та господарське життя українських земель у 16 – першій половині 17 ст.
- •Релігійно-культурне життя у 14 – першій половині 17 ст.
- •Діяльність п. Могили
- •Виникнення козацтва та його роль в українській історії. Запорізька Січ.
- •Діяльність гетьмана п. Конашевича – Сагайдачного.
- •26. Хотинська війна 1620—1621 років
- •27. Козацько-селянські повстання кінця 16 - поч. 17 ст.
- •28. Визвольна війна під проводом Хмельницького.
- •29. Переяславська рада її наслідки та оцінки в історіографії
- •30. Місце і роль Кримського ханства в історії України.
- •31. «Руїна», її причини та наслідки.
- •Причини Руїни
- •32. Гетьманство і.Виговського. Гадяцький трактат
- •Гадяцька угода з Річчю Посполитою та війна з Московією
- •33.Гетьманство і. Мазепи
- •34. Скасування Катериною іі козацького устрою і ліквідацію і ліквідація Гетьмашщини. Зруйнування Запорозьцої Січі.
- •35. Політичне та соціально – економічне положення Правобережної України та західноукраїнських земель у другій половині 17 – 18 ст. Три поділи Речі Посполитої.
- •36. Соціально – економічний та політичний розвиток українських земель у складі Російської імперії в першій половині 19 ст.
- •37. Політики австрійського уряду щодо українців. Революційні події 1848-1849 рр. На західноукраїнських землях.
- •38. Реформи 60-70-рр. В Російській імперії, їх вплив на соціально – економічний розвиток та політичне становище в Україні.
- •39. Економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії в другій половині 19 ст.
- •40. Суспільно – політичне життя України у складі Російської імпері в другій половині 19 ст.
- •41.Виникнення та діяльність загальноросійських і українських політичних партій в кінці 19 – на початку 20 ст.
- •Національний рух
- •42. Революція 1905 – 1908 рр. В Росії та Україні.
- •43. Реформи п. А. Столипіна
- •44. Перша світова війна. Українські землі в роки першої світової війни.
- •45. Українська держава п. Скоропадського.
- •46. Діяльність директорії унр.
- •47. Діяльність уцр (1917 – 1918 рр.)
- •48. Західноукраїнська Народна Республіка. Українсько – польська війна 1918 - 1919 рр.
- •49. Селянський повстанський рух в Україні у 1918 – 1921 рр.
- •50. Денікінський режим на території України
- •51. Становлення радянської влади в Україні (1917-1920 рр.). Політика «воєнного комунізму».
- •52. Нова́ економі́чна політика 1920-х років. Процеси «українізації».
- •53. Колективізація кінця 1920 – х – початку 1930 рр. В урср.
- •54. Індустріалізація кінця 1920-х – 1930-х років в урср.
- •55. Україна в роки другої світової та Великої вітчизняної війни. Німецько-фашистський окупаційний режим на території України.
- •3. Збройна боротьба формувань оун—упа -в 1941—1944 pp.
- •56) Післявоєнна відбудова і розвиток урср в 1945-середені 50-х років.
- •57. Лібералізація політичного режиму після смерті Сталіна. Діяльність Хрущова.
- •58. Соціально – економічне становище урср в 1970-і – першій половині 1980 рр.
- •59. Політичний розвиток України в умовах незалежності.
- •60. Соціально – економічний розвиток незалежної України.
26. Хотинська війна 1620—1621 років
Хотинська війна 1620—1621 років — війна султанської Туреччини проти Польщі, яка завершилася 4-тижневою битвою об'єднаних сил українського козацького і польського шляхетського військ проти турецько-татарських загарбників під Хотином (звідси її назва) і поразкою турків. Україна і Польща в героїчній боротьбі не тільки зупинили агресію Турецької імперії та її союзника Кримського ханства, захистили свої землі, але врятували країни Східної і Центральної Європи. І визначну роль в цій події відіграли запорозькі козаки.
Початок війни був катастрофічним для Речі Посполитої: її військо було знищено, головнокомандуючий загинув. Це тільки спровокувало султанську Туреччину на подальшу війну, для якої були зібрані великі сили. В цих умовах, можливо, єдиний вихід для Польщі був закликати на війну Військо Запорозьке, з його досвідом і високим військовим мистецтвом.
На службу Речі Посполитій козацьке військо вступило як наймане військо, як тимчасовий військовий підрозділ. Цей найм на службу мав всі типові риси вербування «затяжного війська» в європейських арміях того часу. Хоч козаки брали участь в Хотинській війні разом з польським військом, вони виступали як окремий, автономний підрозділ з власним командуванням. Питання про оплату не було для козаків головним. Тому в порівнянні з іншими найманими підрозділами тогочасних європейських армій, і серед них армії Речі Посполитої, запорозькі козаки отримали мізерну платню. Для самих козаків цей найм мав скоріше політичний характер. Від польського коронного уряду за згоду воювати проти Туреччини козаки вимагали деякі права і привілеї, серед них головне - легалізація новоставленої православної ієрархії, що мало для козацтва більше значення, ніж грошова винагорода. Тим більше, що як завжди, козаки розраховували на воєнну здобич і трофеї. Для Речі Посполитої запрошення до участі в війні запорозького козацтва і найм того на королівську службу було порятунком і надією на переможне завершення війни.
З самого початку Хотинської битви, під страшенним тиском вдвічі більшої турецько-татарської армії союзники дотримувались різної тактики. Польська армія, недисциплінована, слабка, знайшла вихід в оборонній тактиці, втягуючи турків і татар в боротьбу на витривалість. Запорозькі козаки з самого початку виступали за активні дії. Вони не тільки завершували оборонні дії контрнаступами, рукопашними боями, але й здійснювали нічні напади і вилазки на турецький табір. Багато разів вони примушували турецьке військо тікати в паніці. Битва тривала близько місяця і якщо закінчилась вона очевидною поразкою Туреччини, то слід визнати, що головна роль в перемозі польської і козацької армії над могутнім ворогом належить запорозьким козакам, їх військовому мистецтву.
Перемога в Х. В. мала велике міжнародне значення. Вона примусила Туреччину відмовитися від планів завоювання Європи. Розгром під Хотином привів у султанській Туреччині до народного повстання, заколоту яничарів, ослаблення політичної влади (1622 р. Османа ІІ було вбито яничарами) та до посилення визвольної боротьби слов'янських та арабських народів проти турецьких поневолювачів.