3. Збройна боротьба формувань оун—упа -в 1941—1944 pp.

Напередодні вторгнення німецьких військ у СРСР націоналістичний рух вже був суттєво розколотий: ОУН-Р, або ОУН-Б — революційна, або бандерівська, та ОУН-М — мельниківська.

30 червня 1941 р. у щойно захопленому німцями Львові, спираючись збройні групи бойовиків, бандерівці провели в будинку «Просвіти» Українські національні збори, які ухвалили Акт про відновлення Української Держави. Було обрано Українське державне правління на чолі із соратником Бандери — Я. Стецьком.. Невдовзі С. Бандеру, Я. Стецька та інших лідерів ОУН-Б було заарештовано і відправлено до Берліна. Концентруючи свої сили у великих містах, особливо в Києві, ОУН-М організовувала місцеве самоврядування, допоміжну поліцію, громадські організації. Становлення оунівського партизанського руху почалося в середині 1942 р. Активізація дій УПА у західних регіонах України викликала занепокоєння не лише в німецького, а й у радянського командування З наближенням лінії фронту до підконтрольних УПА районів її керівництво спочатку вирішило зайняти позицію невтручання в протистояння між вермахтом та Червоною армією. Після зайняття радянськими військами Лівобережжя і Донбасу основний удар УПА спрямовує проти радянських партизан і підрозділів Червоної армії. У роки Другої світової війни основною стратегічною метою формувань ОУН—УПА було відновленню української державності.

4. Визволення України

Успішний наступ Червоної армії на широкому фронті продовжувався аж до лютого 1943 р. За цей час було визволено значну частину Донбасу і Харківщини. Завдяки операції «Зірка» радянські війська оволоділи Харковом. 16 березня Харків знову було захоплено фашистами. Битва на Курській дузі, що почалася 5 липни 1943 p., тривала майже 2 місяці. Стратегічна ініціатива остаточно була вирвана з рук фашистів. Форсування Дніпра і взяття Києва зірвало план Гітлера стабілізувати лінію фронту, створити неприступний «Східний вал» і перейти до затяжної позиційної війни з метою вимотування сил Червоної армії. Саме тому перемога в битві за Дніпро і стала завершенням корінного перелому в Другій світовій війні.

У січні 1944 р. майже 2,3-мільйонна Червона армія розпочала визволення Правобережної України та Криму.. 25 березня 1944 р. на 1009-й день війни війська 2-го Українського фронту вийшли на державний кордон з Румунією.

На початку жовтня 1944 р. територія України була повністю визволена від окупантів, а наприкінці того ж місяця війська 4-го Українського фронту вибили ворога із Закарпаття. 29 червня 1945 р. між СРСР і Чехословаччиною підписано угоду про возз'єднання Закарпаття з Українською РСР. 8 травня 1945 р. капітулювала Німеччина, а 2 вересня — Японія. Це означало, що Друга світова війна фактично закінчилася.

56) Післявоєнна відбудова і розвиток урср в 1945-середені 50-х років.

Після завершення Другої світової війни Радянський Союз постав перед проблемою відбудови значною мірою зруйнованої економіки.

Відбудова народного господарства України розпочалась відразу ж післявигнання німецько-фашистських загарбників. В 1946 р. на основі ЗаконуСРСР про п'ятирічний план відбудови народного господарства було прийнятоЗакон про відбудову народного господарства України. У відповідності з цим законом відбудову народного господарствапланувалося завершити до 1950р.Нехтуючи фізичними можливостями людей, план передбачав менше ніж за 5 років відбудувати зруйновані райони країни, відновити довоєнний рівень промислового і сільськогосподарського розвитку і навіть його перевищити, підвищити продуктивність праці на 36%.У той же час експерти вважали, що Радянському Союзу для відбудови потрібно декілька десятиліть. Обсяг капіталовкладень на п'ятирічку становив 65 млн крб., що перевищувало рівень капіталовкладень за три передвоєнні п'ятирічки. Таким чином, виснажене війною населення змушене було працювати на межі фізичних можливостей.

Особливості відбудови в Україні:

• Для відбудови народного господарства використовувались репарації зНімеччини (сировина, устатку

• Сільське господарство отримувало 7 % вкладень і відбудовувалось зарахунок більш жорсткої дисципліни в колгоспах. Збільшивсясільськогосподарський податок. Колгоспникам, як правило, не сплачуваласьзаробітна платня.вання), примусова праця військовополонених,колгоспників, робітників, інтелігенції.

• На відміну від країн Західної Європи відбудова економіки Україниздійснювалась без впровадження нових технологій і матеріалів.

• Відкидались ринкові відносини, зміцнювався командно-адміністративний стиль керівництва економікою. Поступово виникали засади техніко-технологічного відставання як України, так і СРСР від розвинутихкраїн Заходу

• П'ятирічний план відбудови народного господарства України в ціломубуло виконано.

Легка і харчова промисловість, сфера охорони здоров'я, освіти, наукибули відбудовані не в неповному обсязі, тому що їм приділялося замало уваги.

• В першу чергу відбудовувалась важка промисловість, транспорт,енергетика. В ці галузі спрямовувалось 88 % капіталовкладень.

• Значні масштаби відбудовчих робіт.. Масштаби відбудовних робіт були більшими, ніж у будь-якій іншій країні Європи.

• Відбудова народного господарства проходила в напруженій міжнароднійобстановці—розпочалась «холодна війна» В цих умовах розраховувати можнабуло лише на власні сили. Країни Заходу згортали торгові відносини зСРСР, не здійснювали передбачені угодами поставки

• Відбудова здійснювалась за чітким державним планом.

• Економіка України відбудовувалась як частина загальносоюзної економічної системи.

• Ускладнення відбудовчого процесу голодом 1946-1947рр.

• Надзвичайно велика роль відводилася ідеологічному заохоченню праці, що знаходило свій вияв у широкомасштабних мобілізаційно-пропагандистських заходах – соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів.

• Нестача кваліфікованої робочої сили, устаткування.

• Оплата за трудоднями (1/5 частина колгоспів платили коштами)

• Скасування карткової системи, проведення грошової реформи 1947р.

Грошова реформа в грудні 1947 року була проведена з метою вилучення з обігу надлишкової кількості грошей і заміни новими повноцінними грошима старих, які зазнали знецінення в період Великої Вітчизняної війни.

Культурне життя в Україні у другій половині 40-х - на початку 50-х pp.

Освіта

• В 1950 р. мережа шкіл і вузів досягла довоєнного рівня,1953 Введено обов'язкове семирічне навчання дітей, вечірня і заочна формаосвіти.

• Створено фонд загальної освіти, що надавав допомогу дітям знезабезпечених сімей,посилилася русифікація,відбудова системи освіти

• В 1946 р. було здійснено запуск першого в СРСР атомного реактора.

•Створено лабораторію моделювання і обчислювальної техніки приІнституті електроніки. В 1948-51 pp. тут було створено першу малупершу малу електронно-обчислювальну машину (ЕОМ).

• Численних вчених звинуватили у прихильності до «буржуазної лженауки (наприклад, С. Лебедева — творця обчислювальної техніки — переслідували,звільняли з роботи).

• Матеріальні і політичні умови не дали можливості науковим закладамУкраїни (як і СРСР в цілому) працювати на рівні світової науки, щовикликало в подальшому зростаюче відставання від розвинутих держав.

• В окремих галузях (ракетно-космічна техніка, технічна кібернетика,фізика кристалів, танкобудування, літакобудування та ін.) Україна (як іСРСР в цілому) досягла значних успіхів.

Література і мистецтво розвиваються в складних умовах

• 3 1946 р. посилюється контроль партійного апарату над культурою.

• Діячам культури висувається вимога беззастережного додержаннякласового підходу і принципу партійності в творчому процесі.

• ЦК КП(б)У у відповідності з рішеннями ЦК ВКП(б) приймає критичніпостанови з питань літератури, діяльності театрів, часописів, щодоокремих письменників, художників, поетів.

Починається переслідування численних талановитих діячів культури(ждановщина— політика контролю і репресій у сфері культури (запрізвищем секретаря ЦК ВКП(б) А.Жданова, головного ідеолога країни).

Результати відбудови були неоднозначними.) З одного боку, було відновлено промисловість України. її обсяг у 1946-1950 рр. збільшився в 4,4 рази і перевищив рівень 1940 р. на 15% (проте обсяг виробництва легкої промисловості у 1950 р. зменшився порівняно і довоєнним на 20%).З іншого боку, ціна відбудови, внаслідок жорстких методів її проведення, була дуже високою.Скасування карткової системи розподілу продуктів і проведення грошової реформи у 1947 р. лягли важким тягарем на плечі трудящих.Особливо важким було становище селян. Вони отримували мізерні заробітки, на них не поширювались соціальні гарантії, вони були позбавлені права мати паспорт, а відповідно й вільно пересуватися, їм доводилось сплачувати великі податки на присадибні ділянки.Для інтенсифікації праці колгоспників сталінське керівництво запроваджувало примусові та репресивні методи. Однак, незважаючи на ці заходи і на надзвичайні зусилля селян, у сільському господарстві на кінець п'ятирічки так і не вдалось досягти показників довоєнного розвитку.

Поряд із цим у повоєнному розвитку України існувало чимало проблем. Зокрема, дедалі очевиднішою ставала однобічність, незбалансованість економіки, яка головним чином спрямовувалася на потреби військово-промислового комплексу. Серйозною проблемою для влади стала колективізація в селах Західної України, котра викликала масовий спротив місцевого населення. Тут вона була завершена лише на початку 50-х років. Основними засобами слугували примус, «розкуркулення», депортації. Зокрема, у східні райони СРСР було депортовано більше 203 тис; так званих співучасників і посібників угруповань ОУН — УПА.Трагічною подією в житті західних українців стала так звана операція «Вісла».

19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР за згодою з Президіями Верховних Рад Росії та України прийняла рішення про передання Криму зі складу РРФСР до складу УРСР. Після 1954 р. на території Криму було збудовано нові промислові підприємства, прокладено велику кількість комунікацій, повністю забезпечено півострів водою, газом, електроенергією. Саме після цього Крим став головною всесоюзною здравницею. Внаслідок цього населення Криму швидко зростало, особливо російськомовна частина.