1.2 Приклади проективних питань

У сучасному місті важливими аспектами життя стають середовище та оточення. Саме середовище може надавати ті можливості, які людина набуває завдяки проживанню у тому чи іншому місті або районі. Очевидним є те, що відчутно вирізняється середовище великого та малого міста, периферії та центра міста. Так, мешкання у центрі великого міста можна розцінювати як соціокультурний набуток (що дається людям від народження або набувається завдяки наявності відповідних обставин), який вони можуть передавати своїм дітям як символічний капітал. Відповідно набуває значення вивчення уявлень мешканців міста про міський простір з позицій приналежності до відповідного класу, які, у свою чергу, відрізняються певними поведінковими стратегіями, способом життя, уподобаннями тощо. Подібні завдання можна ефективно вирішувати завдяки проективним методикам.

До найбільш розповсюджених проективних інструментів у соціології належать проективні питання (питання, націлені на асоціації та інтерпретації подій та фактів; питання, що передбачають моделювання тієї чи іншої ситуації), метод незакінчених речень, рисункові методики. До позитивних рис проективних методик належать відсутність оцінок з боку дослідника та респондента у категоріях «правильно-неправильно», відсутність жорстких рамок для респондента й великі можливості для рефлексії, інтерес респондентів до нестандартних питань. До мінусів можемо віднести те, що якість та зміст інтерпретації методики прямо залежать від концепції, на якій ґрунтується інтерпретація, від суб'єктивізму дослідника.

Приклади проективних питань, які використовувалися в наших дослідженнях:

• Чи є у того району, в якому Ви мешкаєте, якась особлива назва? Як Ви гадаєте, звідки взялася ця назва?

• Якби Ви мали можливість змінити місце проживання, чи хотіли б Ви переїхати в інший район / інше місто? Чому?

• Уявіть, будь ласка, своє звичайне, повсякденне повернення додому. Скажіть, де і коли ви відчуваєте, що ви вже вдома, що це - те саме місце, де ви мешкаєте? Як би Ви описали свій стан «Я вже вдома»?

• Який зміст для Вас мають такі поняття, як: «моє» / «чуже» місто, «мій» / «чужий» район, «мій» / «чужий» простір?

• Назвіть, будь ласка, звіра, з яким у вас асоціюється Ваше місто / ваш район.

⁴⁸ Климова С. Г. Опыт использования методики неоконченных предложений в социологическом исследовании / С. Г. Климова // Социология. - 1995. - № 5-6.

- С. 49-64.

Більш детально зупинимося на методі незакінчених речень - проективному методі, що передбачає завершення респондентом речень, запропонованих йому дослідником. Цей метод є особливо ефективним у тих випадках, коли дослідження прямо пов'язане з проблемами виявлення особистісних значень, суб'єктивного сприйняття людей. Приміром, ми скористалися цим методом, коли вивчали образ міста (на прикладі Москви), що використовується його мешканцями для впорядкування свого життєвого досвіду. Зрозуміло, що чітко сформульованих уявлень щодо цього питання у людей, вірогідно, немає: у свідомості людей цей образ має розмитті обриси, являє собою переважно ірраціональне відображення уявлень, відчуттів, оцінок, асоціацій з містом. Однак усі ці уявлення та характеристики можна спробувати виявити, задаючи респондентові структуру розмірковувань неза-кінченими реченнями. Іншими словами, кожне речення задає навколо себе певний смисловий простір, обмежуючи тим самим сферу пошуків підстав для відповіді. Важливо враховувати те, що через можливість появи практично необмеженої кількості варіантів відповідей, узагальнені показники будуть представлені неповно. Тож і кількісні характеристики (наприклад різноманітні абсолютні чи відносні частоти будь-яких феноменів), можуть виявитися вельми нестабільними та не-репрезентативними⁴⁸, що обмежує сферу застосування методу. З урахуванням цих моментів, застосування такого методу є виправданим щодо вивчення або однорідних, або діаметрально протилежних груп.

Таблиця 3.3

Приклади незакінчених речень (з проекту «Образ Москви»)

1.	Москва для мене це ... Б1
2.	З-поміж інших міст Росії та світу Москва вирізняється тим, що ... Б3
3.	Москва для мене асоціюється з ... Б1
4.	У Москві мені подобається те, що ... Б2
5.	Я не люблю Москву через ... Б2
6.	Перебуваючи в Москві, я уникаю таких місць, як ... Б5
7.	Живучи в Москві, я постійно турбуюся про ... Б5
8.	Переваги проживання в Москві - це ... Б3
9.	Недоліки проживання в Москві - це ... Б3
10.	Найбезпечніші місця в Москві для мене - це ... Б5
11.	Найнебезпечніші місця в Москві для мене це ... Б5
12.	У мене виникає бажання переїхати з цього міста, коли ... Б2
13.	Я вважаю Москву містом, яке ... Б1
14.	Я не вважаю Москву містом, яке ... Б1
15.	Символи Москви це ... Б1
16.	У центрі Москви розташовані ... Б1
17.	Ідучи з Москви, я найбільше нудьгую за ...Б2
18.	Москву можна описати одним словом «...» Б1
19.	Малюючи Москву, я б зобразив(ла) її ... Б1
20.	Тільки в Москві я можу ... Б4
21.	Тільки в Москві я не можу ... Б4
22.	Москва змінює ... Б4
23.	Живучи в Москві, ніколи не можна бути впевненим у тому, що ... Б5
24.	Живучи в Москві, я завжди впевнений (а) у тому, що ... Б5

Незакінчені речення наведені в тій послідовності, у якій вони були надані респондентам. Ці речення структурно розпадаються на п'ять значеннєвих блоків, приналежність до кожного з яких позначена праворуч. Речення, які належать до головного стимулу, що міститься у слові «Москва», позначені як Б1. Завдання цього блоку полягали у тому, щоб зібрати реакції, спричинені безпосередньо головним стимулом, і які мусять розкрити структуру досліджуваного образу. Речення, через закінчення яких респондент висловлював своє особисте емоційне ставлення до міста, об'єднані в блок Б2. Це, своєрідне, «я-у-місті». За логікою, ці речення групуються як позитивні і негативні. До блоку Б3 були віднесені речення, які, на нашу думку, повинні визначати позиціонування об'єкта, що вивчається, щодо інших соціальних об'єктів. Це «місто-у-порівнянні». Речення, які спрямовують респондента у відповідні русла, що характеризують його властивості як цілого й показують деякі особливості його функціонування позначені

Б4 («місто-у-дії»). І, нарешті, блок Б5 об'єднує речення, присвячені детальній характеристиці проблеми безпеки. Респонденти розповідають, наскільки, за їх відчуттями, сильно вираженою є дана проблема, та у яких місцях вони відчувають її особливо гостро. Завдяки такому структуруванню незакінчених речень, вимальовується логіка аналізу емпіричного матеріалу.

Таблиця 3.4

Розподіл незакінчених речень у значеннєві блоки

Блок	Речення Ключове поняття
Б1	1. Москва для мене - це ... 3. Москва для мене асоціюється з ... 13. Я вважаю Москву містом, що ... 14. Я не вважаю Москву містом, що ... 15. Символи Москви - це ... 16. У центрі Москви розташовані ... 18. Москву можна описати одним словом «...» 19. Малюючи Москву, я б зобразив(ла) її ...	«Образ міста»: структура соціального стереотипу, виділення елементів конструкта
Б2	4. У Москві мені подобається те, що ... 5. Я не люблю Москву через . 12. У мене виникає бажання переїхати з цього міста, коли . 17. Їдучи з Москви, я найбільше нудьгую за ...	«Я в місті»: особисте емоційне ставлення
Б3	2. З-поміж інших міст Росії та світу Москва вирізняється тим, що ... 8. Переваги проживання в Москві - це ... 9. Недоліки проживання в Москві - це ...	«Місто у порівнянні»: розміщення досліджуваного феномена стосовно інших соціальних об'єктів
Б4	20. Тільки в Москві я можу ... 21. Тільки в Москві я не можу ... 22. Москва змінює ...	«Місто у дії»: місто як фактор, що визначає поведінку індивідів
Б5	6. Перебуваючи в Москві, я уникаю таких місць, як ... 7. Живучи в Москві, я постійно турбуюся про ... 10. Найбезпечніші місця в Москві для мене - це . 11. Найнебезпечніші місця в Москві для мене це ... 23. Живучи в Москві, ніколи не можна бути впевненим у тому, що . 24. Живучи в Москві, я завжди впевнений(а) у тому, що ...	«Безпека»: позначення контурів цієї проблеми й виділення найбільш гострих її аспектів

⁴⁹ Дослідження «Образ Москви очима першокурсника (метод незакінчених речень)», проект О. Куриленко. Час проведення 2009 р. Респонденти: 30 осіб віком 17-20 років, з них 15 корінних жителів і 15 приїжджих.

Фрагмент інтерпретації результатів (з проекту «Образ міста Москви очима першокурсників (метод незакінчених речень)») ⁴⁹. Добираючи закінчення до окремого речення, респондент використовує певне обґрунтування, що дозволяє на етапі первинного аналізу виокремити ці елементарні обґрунтування та скласти їх у категорію (цілісний образ).

Стрельникова А. Методичні підходи до вивчення міського простору

У таблиці 3.5 представлені співвідношення питань, елементарних обґрунтувань та категорій.

Продовження таблиці 3.5

Питання

18. Москву можна описати одним словом ...

19. Малюючи Москву, я б зобра-зив(ла) її ...

Блок

Б1

Типові елементарні обґрунтування	Категорії
«...Золотоглава»; «...Першопрестольна»	Історія
«...Будинок»; «...Батьківщина»	Вітчизна
«...Центр»; «...Столиця»	Столиця
«...Гіперактивність»; «...Швидкість»	Швидкий темп життя
«...Гумова»; «...Поліетнічна»	Місто для приїжджих
«...У вигляді кульки, яку хтось надуває»; «...Як мурашник»	Велика щільність населення
«...Просто карту метро»; «...Кремль»; «...Куполи»	Історичні пам'ятки
«...У вигляді подарункового пакунку з величезним бантом і сюрпризом усередині. А що за сюрприз, залежить від самої людини»	Місто для само-реалізації
«...Зло. Ненависть. Пробки. Лихі люди, готові на дорозі вбити один одного»	Транспортна проблема
«...Як гарну дівчину, що добре вбрана, у погляді читається твердість, із книгою в руці, що поспішає на чергову виставку або в театр»	Культура й мистецтво

Далі можна укрупнювати категорії, поєднуючи їх у схожі за змістом. Наприклад, «гроші», «місто гламуру», «дороге місто» можна об'єднати в категорію «місце концентрації матеріальних ресурсів».

Як випливає з отриманих даних, сучасні першокурсники уявляють Москву досить емоційно (причому емоції варіюються від позитивних до негативних). У першу чергу, у ході аналізу результатів постав образ багатонаціонального й полікультурного міста-«мурашника». Так чи інакше, питання перенаселеності заторкували у своїх анкетах усі респонденти. Також Москву описували як місто контрастів і протиріч: частина респондентів говорила про бруд, вокзали й ринки; інша частина опитаних згадувала дорогі клуби й вітрини бутіків. Москва уявляється і як «світ гламуру», «царство розкоші», і як «темні провулки на окраїнах», «моторошні бомжі на вокзалах». Столиця надає людині безліч можливостей для побудови блискучої кар'єри й одержання якісної освіти (для студентів ця тема особливо актуальна).

Підбиваючи підсумок, можна виділити основні структурні складові образи Москви очима студента:

1. Широкий спектр можливостей для самореалізації й особистісно-го росту;

2. Активна трудова діяльність та відсутність повноцінного відпочинку;

3. Центр політичного життя;

4. Місце концентрації матеріальних ресурсів;

5. Перенаселеність;

3. Контрасти: історичні традиції співіснують з найновішими досягненнями цивілізації;

4. Швидкий темп життя;

5. Трансформація людських цінностей під впливом столичного життя;

6. Перевантаженість транспортних потоків;

10. Культурний центр;

11. Екологічна проблема;

12. Соціальна відчуженість мешканців великого міста;

13. Кримінальний центр.