Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Соц__олог__я м__ста М__хеєва .doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
03.11.2018
Размер:
4.21 Mб
Скачать

Глосарій:

Візуальна стратегія - стратегія дослідження, за умов реалізації якої збір і аналіз даних націлений на роботу з візуальними образами: малюнками, картами, схемами, фотографіями, фільмами, відеозаписа-ми, рекламними об'єктами тощо. Ці образи можуть існувати незалежно від дослідника (наприклад, карта району, родинний фотоальбом), а можуть і вироблятися безпосередньо в ході дослідження (наприклад, фотографування вуличного флеш-мобу, зображення маршруту від місця навчання до будинку). Основним завданням при виборі даної стратегії є розпізнавання прихованих значень в звичайних, повсякденних ситуаціях взаємодії, а також спроба зберегти швидкоплинні події або явища.

Вторинний аналіз - вирішення дослідницьких завдань на базі «старих» даних, зібраних кимось іншим раніше. Джерелами вторинних даних можуть бути результати соціологічних досліджень попередників, національна статистика, тексти. Основна мета вторинного аналізу принципово не відрізняється від цілей будь-якого іншого аналізу - це пошук закономірностей, зв'язків між змінними або, більш загально, зменшення розмірності даних, їх «ущільнення» відповідно до певних критеріїв. За допомогою вторинного аналізу можливе вирішення як методичних, так і змістовних завдань. Це, у першу чергу, порівняння результатів декількох досліджень, узагальнення й укрупнення даних, вивчення часової і територіальної динаміки соціальних процесів, зіставлення різних методик збору й аналізу даних. Можливості для вторинного аналізу безпосереднім чином пов'язані з конструюванням і використанням архівів дослідницьких даних.

Образ міста - індивідуальне й колективне сприйняття і змістовна інтерпретація фізичних (архітектура й інфраструктура), соціальних (люди, які мешкають у місті) і духовних (культура) об'єктів міського простору.

Проективні методи - це сукупність дослідницьких процедур, що дозволяють отримувати дані про ті настанови або мотиви, інформація про які при застосуванні прямих дослідницьких процедур піддається певним спотворенням або взагалі недоступна. Як правило, дослідником конструюються певні стимул-реакції, процедури, ситуації, які передбачають необмежену різноманітність можливих відповідей. Зазвичай проективні методи спрямовані на вивчення індивідуального життєвого досвіду респондентів, виявлення різних стереотипів, емоцій, ставлення людей до будь-якого об'єкту або явища. Таким чином, проективні методики вивчають мікрорівень соціальної реальності, не претендуючи на вивчення загальних соціальних закономірностей і соціальних інститутів. До найбільш поширених проективних інструментів у соціології належать проективні питання (питання на асоціації та інтерпретації подій і фактів; питання, що пропонують модель тієї або іншої ситуації), метод незавершених речень, методики з використанням малюнків.

Питання та завдання для самоперевірки:

  1. Які методи збору даних використовуються в соціології міста?

  2. Охарактеризуйте проективні методи та окресліть їх можливості у вивченні міського простору.

  3. Назвіть основні етапи застосування методу незакінчених речень (на прикладі вивчення образу міста).

  1. Чи можуть проективні методи надати дослідникові ту інформацію, яку він не очікував отримати? Відповідь поясніть.

  2. Опишіть переваги та недоліки методик з використанням малюнків при їх застосуванні щодо вивчення міського простору.

  3. Які питання дозволяють розкрити статус індивіда у міському просторі?

  4. Про що може свідчити той факт, що хтось з респондентів не пригадує ті міські орієнтири, про які говорять більшість опитаних? Відповідь поясність.

  5. Чи залежить сприйняття «свого» або «чужого» простору від віку респондента? Від часу проживання в місті? Від району проживання? Відповідь поясність.

  6. Чому візуальна стратегія набуває дедалі більшої ваги в середовищі соціологів?

10. Як можна використовувати вторинні дані в дослідженні місь- кої проблематики?

Список основної літератури:

  1. Аверьянов Л. Я. Социология: искусство задавать вопросы / Л. Я. Аверьянов. - [2-е изд., переработ. и доп.]. - М., 1998.

  2. Готлиб А. С. Введение в социологическое исследование: качественный и количественный подходы / А. С. Готлиб. - М. : Флинта, 2005.

  3. Девятко И. Ф. Методы социологического исследования / И. Ф. Девятко. - М. : КДУ, 2006.

  4. Запорожец О. Потеряться, чтобы увидеть: опыты фотографического восприятия города / О. Запорожец, Е. Лавринец // Визуальная антропология: новые взгляды на социальную реальность [под ред. Е. Р. Ярской-Смирновой, П. В. Романова, В. Л. Круткина]. - Саратов : Изд-во «Научная книга», 2007. - С. 61-78.

  5. Карпов А. Е. Различение. Пространство в городе / А. Е. Карпов // Социологическое обозрение. - 2001. - № 2. - С. 58-71.

  6. Ньюман Л. Полевое исследование / Л. Ньюман // Социологические исследования. - 1999. - № 4. - С. 110-121.