Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Соц__олог__я м__ста М__хеєва .doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
03.11.2018
Размер:
4.21 Mб
Скачать

4. Етнорелігійна сегрегація міста

Як спосіб попередження конфесійних конфліктів у ці ж століття ізоляція застосовувалася і до общин, які суттєво відрізнялися за своєю культурою і віросповіданням від основної маси населення. Етно-релігійна сегрегація міста у своєму крайньому вияві втілюється у формі гетто. Причинами такого радикального витіснення певної національної меншини із комунального середовища міста через поселенське відокремлення, зведення просторових, а також мовних і професійних бар'єрів, що призводить до суттєвого обмеження контактів з рештою громади, стає збільшення чи традиційно велика «соціальна дистанція» (термін, уведений Е. Богардусом) даної етно-релігійної групи у відносинах з іншими. Точніше, якраз ця сегрегована група і постає в уявленні більшості городян в образі Іншого, Чужого, з усіма відповідними негативними конотаціями, підсилюється міфотворенням та розвиває нетерпимість. Найвідомішими в історії міст Європи були єврейські гетто, які доходили до Правобережної України (саме тут проходила «межа осідлості» євреїв).

Російський дослідник соціології міста В. Вагін (Владимир Вагин) виділяє позитивні та негативні аспекти сегрегації. Позитивним він вважає утворення гомогенних груп населення, яке об'єдналося на добровільних засадах для задоволення власних цілей та безпеки. Негативні аспекти сегрегації більш відомі: це недобровільність, вимушеність створення гомогенних груп, чим суттєво зменшуються шанси членів спільноти на реалізацію власних потреб. Негативним наслідком сегрегації стає формування особливої самосвідомості, ґрунтованої на переживанні приниженої гідності, неповноцінності.

Процес відокремлення певної групи супроводжується формуванням ставлення до неї, як виразно інакшої, чужої, небажаної у щоденних міських контактах чи сусідстві. Як показують соціологічні дослідження, наше ставлення до сусідів помітно варіює в залежності від їх соціокультурної приналежності. Так, аналізуючи дані «Всесвітнього дослідження цінностей» (World values survey) А. Стрельникова виявила три групи небажаних сусідів з точки зору російських громадян: «етнокультурні чужі» (євреї, індуси, представники іншої раси, мусульмани, іноземці); «девіантні чужі» (наркозалежні, гомосексуа-ли, носії ВІЧ/СНІД), алкоголіки, люди з кримінальним минулим), а також так звані «активні чужі» (ультраправі, ультраліві, люди з психічними відхиленнями) 102.

Зворотний процес, здатний зруйнувати усталену сегрегаційну структуру міста, - це асиміляція, в ході якої нівелюються відмінності, котрі досі були значущими для городян. Це може бути поведінкова асиміляція - засвоєння поведінки, цінностей, мови, яка притаманна більшості городян, як це сталося із євреями, греками та українцями у великих містах країни. А також структурна асиміляція, коли включення певної групи відбувається через закріплення за нею певних прав, квот чи статусних позицій, як це, наприклад, відбувається із афроамериканцями чи жінками.