- •Тематичний план спецкурсу
- •Розділ 1. Кримінальна відповідальність як засіб протидії злочинності
- •1.1 Протидія злочинності та місце кримінальної відповідальності у її здійсненні
- •1.1.1 Загально-соціальна та спеціальна протидія злочинності
- •1.1.2 Механізм спеціальної протидії злочинності: а) кримінально-правове реагування на вчинення злочину (кримінально-правовий вплив на суб’єктів злочину); б) запобігання злочинів
- •1.2 Проблемні аспекти соціально-правової характеристики кримінальної відповідальності
- •1.2.1 Проблемні питання доктринального та законодавчого визначення кримінальної відповідальності
- •1.2.2 Позитивна та ретроспективна кримінальна відповідальність
- •1. 2.3 Зміст кримінальної відповідальності та її співвідношення з іншими засобами кримінально-правового реагування на злочинне діяння
- •1.2.4 Проблема визначення початку й закінчення (темпоральні межі ) кримінальної відповідальності
- •1.3 Механізм застосування кримінальної відповідальності та роль прокуратури в його реалізації
- •1.3.1 Притягнення особи до кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні.
- •1.3.2 Покладання кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні.
- •1.3.3 Реалізація кримінальної відповідальності та роль прокуратури у її здійсненні.
- •1.4 Підстава й умови настання кримінальної відповідальності та форми її існування
- •Філософське та кримінально-правове обґрунтування підстави настання кримінальної відповідальності
- •Склад злочину та його кримінально-правове значення
- •1.5 Умови настання кримінальної відповідальності.
- •1.6 Форми кримінальної відповідальності.
- •1.6.1 Дискусійні аспекти поняття форми кримінальної відповідальності.
- •1.6.2 Перспективи вдосконалення форм кримінальної відповідальності в контексті реформування кримінальної юстиції в Україні
- •Розділ 2. Покарання та його призначення
- •2.1 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики покарання.
- •2.1.1 Правова природа покарання та проблема визначення його сутності і змісту.
- •2.1.2 Проблема визначення мети покарання.
- •2.2 Система покарань за кк України
- •Проблемні аспекти визначення основних і додаткових покарань та перспективи їх законодавчої оптимізації.
- •2.3.1 Теоретико-прикладні проблеми загальних засад призначення покарання
- •2.3.2 Принципи призначення покарання
- •2.3.3 Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання
- •2.4 Призначення покарання за незакінчений злочин
- •2.4.1 Значення стадій вчинення злочину для визначення кримінальної відповідальності та покарання
- •2. 4. 2 Підстава та межі кримінальної відповідальності за готування до злочину та замах на його вчинення
- •Призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті
- •2.5 Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
- •2.6 Призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання
- •2.7 Призначення покарання при множинності злочинів
- •2.7.1 Проблемні аспекти кримінальної відповідальності при множинності злочинів
- •2.7.2 Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •2.7. 3 Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Розділ 3. Звільнення від покарання та від його відбування.
- •3.1 Проблемні аспекти загальної характеристики звільнення від покарання та схожих із ним проявів кримінальної відповідальності, передбачених розділом хіі Загальної частини кк України
- •3.1.1 Поняття і кримінально-правова природа звільнення від покарання та юридичний склад його здійснення;
- •3.1.2 Правова природа заміни покарання більш м’яким та зниження межі покарання ( пом’якшення покарання).
- •3.2 Звільнення від покарання, здійснюване без актів амністії чи помилування
- •3. 2.1 Звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74 кк)
- •3.2.2 Звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності – (ч. 5 ст. 74 кк, ст. 49 кк )
- •3.2.3 Звільнення від покарання за хворобою (ч. 2 ст. 84 кк України)
- •3.3 Корегування (зміна) призначеного покарання, здійснюване без актів амністії чи помилування
- •3.3.1 Заміна призначеного покарання більш м’яким, здійснювана без актів амністії чи помилування
- •3.3.2 Зниження межі призначеного покарання, здійснюване без актів амністії чи помилування (ч. 3 ст. 74 кк).
- •3.4 Звільнення від покарання та корегування (зміна) покарання на підставі актів амністії та помилування
- •3.4.1 Звільнення від покарання на підставі акту амністії.
- •3.4.2 Корегування (зміна) покарання на підставі актів амністії чи помилування.
- •3.5 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.5.1 Поняття та кримінально-правова природа звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.5.2 Загальний юридичний склад та порядок здійснення звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.6 Види звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.6.1 Критерії поділу звільнення від відбування призначеного покарання на види
- •3.6.2 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики окремих видів звільнення від відбування призначеного покарання.
- •3.6.2.1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •3.6.2.3 Звільнення від відбування призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •3.6.2.4 Умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.6.2.5 Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •3.6.2.6 Звільнення від відбування покарання за хворобою
- •3.6.2.7 Звільнення від відбування призначеного покарання у зв'язку з амністією
- •3.6.2.8 Дискусійні аспекти щодо можливості інших видів звільнення від відбування призначеного покарання
- •Розділ 4. Звільнення від кримінальної відповідальності (відмова від її застосування)
- •4.1 Проблемні аспекти загальної кримінально-правової характеристики звільнення від кримінальної відповідальності
- •4.1.2 Класифікація проявів звільнення від кримінальної відповідальності.
- •4.2 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики окремих видів звільнення від кримінальної відповідальності
- •4.2.1 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •4.2.2 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням учасників кримінально-правового конфлікту
- •4.2.3 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки
- •4.2.5 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
- •4. 3 Звільнення від кримінальної відповідальності в контексті ідеї відновного правосуддя
- •3.2 Проблемні аспекти прокурорської діяльності у сфері звільнення від кримінальної відповідальності та впровадження відновного правосуддя
- •Розділ 5. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх та їх звільнення від неї
- •5.1 Особливості покарання неповнолітніх та його призначення
- •5.2 Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
- •5.3 Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
2.4 Призначення покарання за незакінчений злочин
2.4.1 Значення стадій вчинення злочину для визначення кримінальної відповідальності та покарання
Стаття 68 КК доповнює загальні засади призначення покарання (статті 65—67 КК), встановлюючи додаткові особливі вимоги (спеціальні правила), якими має керуватися суд, призначаючи покарання за незакінчений злочин (готування до злочину або замах на злочин: статті 13-16 КК).
Стадії злочину – це певні етапи розвитку злочинного вчинку в часі. Першою з них є готування до вчинення злочину. Інколи стадією злочину, яка не тягне за собою кримінальної відповідальності, називають і виявлення умислу. Навряд чи є підстави вважати виявлення умислу стадією злочину. Виявлення умислу саме по собі ще не є створенням умов для вчинення злочину. Це лише озвучування думок стосовно можливого злочинного діяння. Саме через це його не визнають злочинним за принципом „За думки не судять, а судять за діяння”.
Першою стадією вчинення злочину є готування до злочину. На відміну від виявлення умислу, готування – це вчинення певних діянь, які за своїм змістом є реальним створенням умов для вчинення у майбутньому злочинного діяння. В чинному кримінальному законодавстві виявлення умислу не визначається, оскільки воно не має кримінально-правового значення. Щодо законодавчого визначення готування до злочину в(ст. 14 КК України) слід зазначити, що воно адекватно відображає сутність та зміст цього кримінально-правового явища.
Наступна стадія злочину – замах на його вчинення. Існує проблема законодавчого визначення цієї стадії. На думку декого із фахівців, законодавче визначення замаху на вчинення злочину в ст. 15 КК є невдалим. У ній йдеться про вчинення діяння, яке спрямоване на вчинення злочину. Тобто вчинення іншого діяння у майбутньому. Але ж це – продовження думки, викладеної у попередній ст. 14 КК стосовно готування до злочину як створення певних умов для реалізації злочинного наміру. Тобто законодавець у ст. 15 КК фактично продовжує характеризувати стадію готування до злочину замість того, щоб чітко визначити ознаки замаху.
Головна з них полягає в тому, що замах – це початок виконання об’єктивної сторони злочину, не доведеного до кінця з причин, незалежних від суб’єкта його вчинення. Саме цю ознаку й необхідно передбачити в законодавчому визначенні зазначеної стадії злочину.
Завершальна стадія злочину – його закінчення. Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України. Визначення закінченого злочину залежить від законодавчої конструкції складу злочину (матеріальний, формальний, усічений). У злочині з матеріальним складом його закінчення співпадає з моментом настання шкідливих наслідків злочинного діяння. Якщо склад злочину визначено в законі як формальний, злочин вважається закінченим в момент закінчення самого злочинного діяння безвідносно того, настали його шкідливі наслідки чи ні. Злочин з усіченим формальним складом вважається закінченим на стадії готування або замаху на його вчинення (бандитизм є закінченим злочином з початку організації банди, а не з моменту вчинення нею нападів).