Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчальний пос_ибн теор_я.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
21.11.2018
Размер:
1.59 Mб
Скачать

1.2.2 Позитивна та ретроспективна кримінальна відповідальність

Визначену вище кримінальну відповідальність іменують ретроспективною, у тому сенсі, що вона настає у зв’язку з подіями, які мали місце задовго до її застосування, тобто за минуле. Така відповідальність для суб’єкта, стосовно котрого вона була застосована, є негативною, тому що він переживає негативні наслідки свого злочинного діяння, якими є осуд його вчинку, обмеження або навіть позбавлення певних прав і свобод.

Поряд з цим, у кримінально-правовій доктрині є немало прихильників виокремлення так званої позитивної кримінальної відповідальності.

Вона визначається як:

- усвідомлення особою необхідності (обов'язку) додержання кримінально-правової заборони. (3. А. Астеміров, В. Г. Смірнов);

- єдність об'єктивної та суб'єктивної сторін, при якій має місце правомірна поведінка правосуб'єктної особи. (В. А. Єлеонський);

- обов'язок виконувати дії, передбачені і заохочувані кримінальним законом. ( П.С. Дагель, В. А. Номоконов);

- суспільно необхідна, бажана чи допустима, з боку бачення інтересів суспільства, поведінка громадян і колективів, яка полягає в додержанні (виконанні, здійсненні) норм права, гарантована і охоронювана державою. (В. М. Кудрявцев);

- виконання особою нормативних вимог, що диктують належну, таку, що відповідає інтересам суспільства, поведінку (В. С. Прохоров, М. М. Кропачев, О. М. Тарбагаєв);

- правомірна поведінка особи відповідно до вимог кримінального закону. (В. І. Осадчий, Е.І. Звєчаровський, Б. С. Волков);

- усвідомлення правових властивостей своїх дій (бездіяльності), співвідношення їх із чинними законами і підзаконними актами, готовність відповідати за них перед державою і суспільством.

( Л. В. Багрій-Шахматов);

  • вид кримінальної відповідальності, який реалізується в рамках регулятивних кримінальних правовідносин і становить собою форму реалізації приписів кримінального закону, що проявляється в усвідомленому дотриманні суб'єктом вимог кримінально-правової заборони або виконанні суб'єктом свого кримінально-правового обов'язку, чи у використанні ним свого суб'єктивного права, передбаченого нормою чинного закону України про кримінальну відповідальність (КК України). (В.К. Грищук)

Є підстави вважати, що так звана позитивна відповідальність має залишатися лише у сфері філософського відображення та пояснення об’єктивної дійсності. Кримінальна відповідальність, як головний засіб державно-правового реагування на злочинні прояви – це різновид публічно-правової (юридичної) відповідальності як реакції держави на вчинене в минулому кримінальне правопорушення.

Крім зазначеного вище поділу кримінальної відповідальності на позитивну та негативну останнім часом виокремлюють ще й потенційну та реальну кримінальну відповідальність. Потенційною визнають відповідальність, яку визначено санкцією відповідної кримінально-правової норми і яку ще не застосовано у конкретній кримінальній справі. Реальна відповідальність – це засудження конкретної особи за вчинений злочин з позбавленням чи обмеженням її певних прав та можливостей чи без такого. Зазначений поділ кримінальної відповідальності на потенційну та реальну видається обґрунтованим і таким що має не лише пізнавальне, але й певне практичне значення на відміну від поділу такої відповідальності на позитивну та негативну, який не демонструє своєї раціональності. Потенційна відповідальність переважно знаходиться у сфері уваги законодавця. З нею тісно пов’язане явище диференціації кримінальної відповідальності. Реальна ж відповідальність – це сфера правозастосовної діяльності, яка переважно оперує поняттям „індивідуалізація кримінальної відповідальності.