- •Змістовий модуль VIII: Право екологічної безпеки
- •Тема 44: механізм правового забезпечення екологічної безпеки
- •217. Поняття та види екологічної безпеки
- •218. Правовий захист екологічних прав споживачів
- •Тема 46: правове регулювання забезпечення екологічної безпеки в інноваційній діяльності
- •219. Правове регулювання забезпечення екологічної безпеки у науковій діяльності
- •Тема 47: правове забезпечення ядерної та радіаційної безпеки
- •220. Правовий режим ядерних установок
- •221. Правове регулювання захисту населення від впливу іонізуючого випромінювання
- •222. Правовий режим радіоактивних відходів
- •223. Правове регулювання видобутку уранових руд
- •224. Дозвільна система у царині використання ядерної енергії
- •225. Фізичний захист ядерних установок
- •226. Цивільна відповідальність за ядерну шкоду
- •Тема 48: правове регулювання поводження
- •227, Поняття відходів
- •228. Види відходів
- •229. Правовий режим небезпечних відходів
- •230. Правовий режим побутових відходів
- •231. Правовий режим безгосподарчих відходів
- •232. Правовий режим металобрухту
- •233. Правове регулювання використання відходів як вторинної сировини
- •234. Правовий режим відпрацьованих хімічних джерел струму
- •235. Правове регулювання транскордонного перевезення відходів
- •Тема 49: правове регулювання поводження з небезпечними речовинами
- •236. Поняття та види небезпечних речовин
- •237. Правовий режим пестицидів і агрохімікатів
- •238. Правове регулювання поводження з вибуховими речовинами
- •239. Правовий режим об'єктів підвищеної небезпеки
- •Тема 50: правове регулювання перевезення небезпечних вантажів
- •240. Правове регулювання перевезення небезпечних вантажів
- •Тема 51: правове регулювання забезпечення біологічної безпеки
- •241. Правове забезпечення біологічної безпеки
- •242. Правове регулювання застосування біотехнологій
- •243. Правові проблеми клонування
- •Тема 52: правове регулювання захисту від шкідливих фізичних чинників
- •244. Правовий захист від негативного впливу фізичних чинників
230. Правовий режим побутових відходів
Правовий режим побутових відходів регулюється Законом України «Про відходи» від 5 березня 1998 року, Програмою поводження з твердими побутовими відходами, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 265, Правилами надання послуг зі збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів, затвердженими наказом Держбуду України від 21 березня 2000 року № 54, Правилами з технічної експлуатації полігонів твердих побутових відходів, затвердженими наказом Мінбуду України від 5 квітня 2007 року №121.
Побутові відходи - це всі відходи, які відповідно до закону можна викидати у громадські контейнери для сміття і скидати до громадської каналізації. Вони поділяються на тверді і рідкі побутові відходи. Правила надання послуг зі збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів визначають поняття твердих і рідких побутових відходів.
Тверді побутові відходи - відходи, які утворюються в процесі життя і діяльності людини і накопичуються у житлових будинках, закладах соц. культ побуту, громадських, навчальних, лікувальних, торговельних та інших закладах (це харчові відходи, предмети домашнього вжитку, сміття, опале листя, відходи від прибирання і поточного ремонту квартир, макулатура, скло, метал, полімерні матеріали тощо) і не мають подальшого використання за місцем їх утворення.
Рідкі побутові відходи - господарчо-побутові (від миття, прання тощо) та каналізаційні стоки (за винятком промислових).
На побутові відходи не поширюються всі положення Закону «Про відходи», зокрема, відповідно до п. 8 Порядку розробки, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1218, власники побутових відходів, що уклали договори на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства, звільняються від обов'язку одержання лімітів на утворення та розміщення відходів. Особливості збирання побутових відходів, укладення договорів з відповідними комунальними підприємствами регулюються Правилами надання послуг із збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів.
231. Правовий режим безгосподарчих відходів
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про відходи» від 5 березня 1998 року відходи є об'єктом права власності. Будь-які особи можуть бути суб'єктами права власності на відходи. Відповідно до ст. 12 зазначеного Закону, безгосподарні відходи - це відходи, які не мають власника або власник яких невідомий.
Згідно зі ст. 9 Закону власником безгосподарчих відходів, розміщених на території відповідних територіальних громад є такі територіальні громади. Держава є власником безгосподарчих відходів, які не розміщені на території жодноїтериторіальної громади. Порядок виявлення та обліку безгосподарчих відходів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1217. Облік безгосподарчих відходів здійснюється місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які несуть відповідальність за комплексне використання таких відходів, додержання умов поводження з ними та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.
Підставами для започаткування визначення відходів можуть бути повідомлення громадян, результати перевірок Державної екологічної інспекції, Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ тощо. Заяви про такі факти розглядаються постійно діючими комісіями з питань поводження з безхазяйними відходами. Комісія вивчає ситуацію і складає акт, який подає до відповідної місцевої державно адміністрації чи місцевої ради для визначення подальшої долі відходів.
Власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено відходи, що не належать їм, зобов'язані повідомити про них відповідний місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, які зобов'язані вжити заходів щодо виявлення власника цих відходів, обліку та прийняти рішення щодо поводження з ними.