222. Правовий режим радіоактивних відходів

Поводження з радіоактивними відходами (надалі - «РАВ») регулю­ється в Україні Законом «Про поводження з радіоактивними відходами» від ЗО червня 1995 року та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 1 цього Закону РАВ становлять матеріальні об'єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені діючими нормами, за умови, що ви­користання цих об'єктів та субстанцій не передбачається.

Стаття 3 Закону «Про поводження з радіоактивними відходами» про­голошує засаду заборони захоронения РАВ виробниками РАВ: управління РАВ розділено між виробниками і спеціалізованими організаціями з за­хоронения РАВ. Крім того, ст. 10 зазначеного Закону проголошує засаду розмежування управління у царині використання ядерної енергії і РАВ: спеціально уповноваженим органом з управління РАВ є не Держатомрегулювання, а МНС. Це робиться для виключення зацікавленості виробників РАВ у найдешевшому захороненні РАВ.

В Україні діє Комплексна програма поводження з радіоактивними від­ходами у редакції постанови КМУ від 25 грудня 2002 року № 2015. Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2007 року № 587-р схвалено Концепцію Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами.

Ст. 51 Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпе­ку» визначає, що до передачі РАВ у власність держави відповідальність за радіаційний захист та безпеку несе ліцензіат (виробник РАВ). Щоправда, це положення суперечить ст. 9 Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 року, яка визначає, що ядерні ма­теріали є виключно загальнодержавною власністю. Отже, положення щодо передачі права власності на РАВ (а разом з ним - і ризику відповідальності) від їх виробника, державі позбавлені будь-якого сенсу і не підлягають за­стосуванню.

Відповідно до ст. 14 Закону «Про поводження з РАВ» державний облік РАВ передбачає ведення МНС Державного реєстру РАВ згідно з Положен­ням про державний реєстр радіоактивних відходів, затверджений постано­вою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1996 року №480 і Державного кадастру сховищ РАВ та переліку місць тимчасового зберігання РАВ згідно з Положенням про державний кадастр сховищ та місць тимчасового збері­гання радіоактивних відходів, затвердженим цією ж постановою. Для потреб державного обліку один раз на 3 роки проводяться державні інвентаризації РАВ відповідно до НП 306.5.04/2,059-2002 «Порядок проведення державної інвентаризації радіоактивних відходів», затвердженого наказом Держатом-регулювання від 11 лютого 2003 року № 27. Організацію державної інвента­ризації РАВ на підприємствах, не підпорядкованих МНС і Мінпаливенерго, здійснюють обласні інвентаризаційні комісії, які утворюються за рішенням голів відповідних місцевих державних адміністрацій.

Згідно зі ст. 17 Закону «Про поводження з РАВ», зберігання та захоронен­ия РАВ дозволяється тільки у спеціально призначених для цього сховищах із відповідною надійною ізоляцією. Загальні положення забезпечення безпеки захоронення радіоактивних відходів у геологічних сховищах затверджені на­казом Держатомрегулювання України від 29травня 2007 року № 81. Протягом усього часу зберігання РАВ здійснюється моніторинг радіаційної обстановки у сховищі та довкіллі. Рішення про будівництво об'єкта, призначеного для по­водження з РАВ, приймається Верховною Радою України (для довгоіснуючих РАВ - рівень звільнення яких від регуляційного контролю досягається через 300 років і більше) або урядом (для короткоіснуючих РАВ, рівень звільнення яких від регуляційного контролю досягається менш як за 300 років). На території сховища та навколо нього встановлюється особливий режим і санітар­но-захисна зона для ядерних установок. Закриття (консервація) сховищ РАВ здійснюється за рішенням МНС за погодженням з Держатомрегулювання.

У разі досягнення РАВ низької активності, внаслідок чого вони при­пиняють бути небезпечними, вони можуть бути остаточно чи обмежено звільнені від регуляційного контролю за висновками державних екологічної та санітарно-епідеміологічної експертиз. Порядок звільнення радіоактив­них відходів і побічних радіоактивних матеріалів від регуляційного контролю затверджений наказом Мінекобезпеки та МОЗ України від 17 листопада 997 року № 183/331.

Ввезення на територію України РАВ з інших держав забороняється ст. 53 Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», але заборона не поширюється на випадки ввезення в Україну РАВ, що утворилися внаслідок надання Україні послуг іншою державою. Відпо­відно до ст. 59 зазначеного Закону вивезення РАВ з України до тих країн, які не мають достатнього технічного рівня для забезпечення радіаційної безпеки, забороняється.