234. Правовий режим відпрацьованих хімічних джерел струму

Правовий режим відпрацьованих хімічних джерел струму регулюється Законом України «Про хімічні джерела струму» від 23 лютого 2006 року та іншими законодавчими актами.

Ст. 2 цього Закону визначає хімічні джерела струму як джерела елек­тричної енергії, яка виробляється шляхом перетворення хімічної енергії в електричну, що складаються з одного чи декількох неперезаряджувальних первинних елементів або перезаряджувальних вторинних елементів (акумуляторів), у тому числі інтегрованих у вироби промислового чи побутового призначення. Відпрацьованими хімічними джерелами струму є хімічні джерела струму, непридатні для експлуатації за рішен­ням споживача внаслідок фізичного, морального зносу, непоправного ґанджу або з інших причин.

Незважаючи нате, що відпрацьовані хімічні джерела струму є відхо­дами, ст. З Закону «Про хімічні джерела струму» передбачає, що Закони України «Про відходи» від 5 березня 1998 року і «Про металобрухт» від 5 травня 1999 року не поширюються на правовідносини щодо хімічних джерел струму. Отже, це відходи і металобрухт з особливим правовим режимом.

Державними органами управління у царині поводження з відпрацьо­ваними хімічними джерелами струму є:

а) Міністерство промислової політики - щодо екологічного ліцензу­вання діяльності у царині поводження з відпрацьованими хіміч­ними джерелами струму;

б) Мінприроди - щодо контролю з дотриманням екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму;

в) Держспоживстандарт - щодо екологічної стандартизації та сертифікації у царині поводження з хімічними джерелами струму.

Відповідно до п. 75 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року діяльність щодо виробництва хімічних джерел струму, довозу хімічних джерел струму, заготівлі та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму підлягає ліцензуванню.

Згідно зі ст. 17 Закону «Про хімічні джерела струму» юридичні та фі­зичні особи - підприємці зобов'язані:

— забезпечувати використання хімічних джерел струму з додержанням вимог супровідної технічної або експлуатаційної документації та інформації, розміщеної на корпусах хімічних джерел струму;

— здійснювати облік придбання та експлуатації хімічних джерел струму, обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію;

— забезпечувати зберігання відпрацьованих хімічних джерел струму в спеціально відведених місцях;

— здавати відпрацьовані небезпечні хімічні джерела струму ємністю 7А/год та більше для утилізації на спеціалізовані виробництва з утилізації, спеціалізованим підприємствам з утилізації чи на їх приймальні пункти протягом 3-х місяців з дня закінчення терміну експлуатації хімічних джерел струму або з дня оформлення документа про непридатність хімічних джерел струму для експлуатації внаслідок фізичного, мораль­ного зносу, непоправного ґанджу, пошкодження, з інших причин;

— надавати в установленому порядку інформацію щодо обсягів придбання та експлуатації нових хімічних джерел струму, обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію.

Для забезпечення виконання зазначених обов'язків ст. 19 Закону «Про хімічні джерела струму» передбачає внесення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями екологічного грошового закладу до Державного бюджету України у розмірі 5 % від вартості придбаних ними хімічних джерел струму. Відшкодування екологічного грошового закладу цим особам з Державного бюджету здійснюється після здачі зазначеними особами відпрацьованих хімічних джерел струму спеціалізованим вироб­ництвам з утилізації протягом 3-х місяців з дня подачі відповідної заяви.

Фізичні особи, які не зареєстровані як суб'єкти підприємництва та ви­користовують хімічні джерела струму для забезпечення власних потреб, зобов'язані здавати відпрацьовані небезпечні хімічні джерела струму ємністю 7 А/год та більше для утилізації на спеціалізовані виробництва з утилізації чи на їх приймальні пункти. Невиконання цього обов'язку фі­зичними особами тягне за собою адміністративну відповідальність згідно зі ст. 827 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді накладення штрафу у розмірі від 17 до 51 гривень.