- •Змістовий модуль VIII: Право екологічної безпеки
- •Тема 44: механізм правового забезпечення екологічної безпеки
- •217. Поняття та види екологічної безпеки
- •218. Правовий захист екологічних прав споживачів
- •Тема 46: правове регулювання забезпечення екологічної безпеки в інноваційній діяльності
- •219. Правове регулювання забезпечення екологічної безпеки у науковій діяльності
- •Тема 47: правове забезпечення ядерної та радіаційної безпеки
- •220. Правовий режим ядерних установок
- •221. Правове регулювання захисту населення від впливу іонізуючого випромінювання
- •222. Правовий режим радіоактивних відходів
- •223. Правове регулювання видобутку уранових руд
- •224. Дозвільна система у царині використання ядерної енергії
- •225. Фізичний захист ядерних установок
- •226. Цивільна відповідальність за ядерну шкоду
- •Тема 48: правове регулювання поводження
- •227, Поняття відходів
- •228. Види відходів
- •229. Правовий режим небезпечних відходів
- •230. Правовий режим побутових відходів
- •231. Правовий режим безгосподарчих відходів
- •232. Правовий режим металобрухту
- •233. Правове регулювання використання відходів як вторинної сировини
- •234. Правовий режим відпрацьованих хімічних джерел струму
- •235. Правове регулювання транскордонного перевезення відходів
- •Тема 49: правове регулювання поводження з небезпечними речовинами
- •236. Поняття та види небезпечних речовин
- •237. Правовий режим пестицидів і агрохімікатів
- •238. Правове регулювання поводження з вибуховими речовинами
- •239. Правовий режим об'єктів підвищеної небезпеки
- •Тема 50: правове регулювання перевезення небезпечних вантажів
- •240. Правове регулювання перевезення небезпечних вантажів
- •Тема 51: правове регулювання забезпечення біологічної безпеки
- •241. Правове забезпечення біологічної безпеки
- •242. Правове регулювання застосування біотехнологій
- •243. Правові проблеми клонування
- •Тема 52: правове регулювання захисту від шкідливих фізичних чинників
- •244. Правовий захист від негативного впливу фізичних чинників
225. Фізичний захист ядерних установок
Фізичний захист ядерних установок і запобігання їх використання у військових цілях регулюються Законом України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» від 19 жовтня 2000 року. Органом управління фізичним захистом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 861 є Держатомрегулювання.
Відповідно до ст. 60 Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 року фізичний захист полягає у створенні умов, які унеможливлювали б акти ядерного тероризму, незаконне вилучення ядерного матеріалу з ядерних установок. Для цього для кожної ядерної установки визначається категорія і рівень фізичного захисту, залежно від чого на неї поширюється відповідний режим фізичного захисту згідно з Порядком визначення рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання відповідно до їх категорії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року № 625.
Правила фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів затверджені наказом Держатомрегулювання від 4 серпня 2006 року № 116. Фізичний захист передбачає наявність персональної відповідальності за функціонування систем фізичного захисту. Окрім технічних заходів передбачається охорона ядерних установок працівниками МВС. Правила забезпечення збереження ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання затверджені наказом Мінекоресурсів України від 14 грудня 2000 року № 241. Для запобігання можливим нападам на ядерні установки органи МВС визначають характеристики можливого нападу і надсилають свої вимоги експлуатуючим організаціям для забезпечення відповідного рівня фізичного захисту відповідно до Положення про визначення характеристик можливого нападу на ядерні установки і ядерні матеріали та використання цих відомостей у фізичному захисті, затвердженого наказом Держатомрегулювання від ЗО вересня 1999 року № 38. Перевірка систем фізичного захисту здійснюється Держатомрегулювання відповідно до Порядку проведення державної перевірки систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та планів взаємодії у разі вчинення актів ядерного тероризму затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року № 327.
Згідно зі ст. 64 Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» допуск на територію ядерної установки надається її керівником після проведення спеціальної перевірки відомостей, наданих особою, яка бажає такий допуск отримати. Законом визначено критерії допуску: відсутність судимості, участі у нелегальних формуваннях тощо. Порядок проведення спеціальної перевірки для надання допуску фізичним особам до роботи на ядерних установках та з ядерними матеріалами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1997 року № 1471. Інформація про фізичний захист є конфіденційною, тому її використання регулюється Правилами поводження з інформацією щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, інших джерел іонізуючого випромінювання, доступ до якої обмежується затвердженим наказом Мінекобезпеки України від 28 грудня 1998 року № 191.