Нова інформаційна перспектива

Лише після бурхливих подій, пов'язаних із виборчими кампаніями 2004 і 2006 рр., зміни в українському політичному дискурсі й, відповідно, їх подання в інформаційному полі України дають можливість сподіватися, що керівні органи ЄС змінять ставлення до концепту "Ширша Європа" через нове співробітництво з Україною. Голосування Європарламенту за новий формат відносин з Україною дало певні підстави для оптимізму.

Проте інформаційне подання цієї події в українських ЗМІ свідчить про все ще явно недостатнє розуміння журналістами нашої країни функцій і повноважень різних європейських владних структур. Скажімо, голосування в Європарламенті подекуди подавалося ними як остаточне рішення Брюсселя полегшити візовий режим для українських громадян і відкрити ринки ЄС для товарів і послуг з України. У цьому сенсі дуже важливими є контакти журналістів з урядовцями, які очолюють структури, що формують і реалізують європейську стратегію України.

Необхідний прорив вітчизняних експертів у західні ЗМІ для пояснення новітніх реалій, планів і намірів української влади стосовно запровадження європейських стандартів в українській інформаційній політиці. З іншого боку, доцільно загалом розширювати представлення України в іноземних ЗМІ.

Водночас новій владі необхідно сприяти поінформованості українських журналістів про реальну позицію конкретних європейських управлінських структур та плани української сторони стосовно реалізації курсу на членство в ЄС і НАТО.

Нинішня ситуація у сфері співробітництва України з ЄС дає підстави сподіватися, що Плани дій, які мають запроваджуватися Європейською Радою "на основі пропозицій Комісії, з попереднім обговоренням із країною застосування", стануть об'єктом не лише обговорень, а й практичної реалізації з урахуванням змін у внутрішньому житті нашої держави. З іншого боку, залишається актуальним адекватне відображення змін у ставленні "старої" Європи до України як українськими, так і європейськими ЗМІ.

У контексті перспектив розширення співробітництва України з ЄС було б доцільним висвітлення у ЗМІ того факту, що сама ідея Плану дій виписана в такий спосіб, шо уможливлює у процесі співробітництва з ЄС застосування щодо України механізмів і методів, які зазвичай застосовуються по відношенню до країн — кандидатів на членство в ЄС. Беручи до уваги той факт, що в новому уряді України збереглися організаційні чинники впливу на реалізацію членства в Євросоюзі, можемо стверджувати, що підстав для оптимізму стало не менше [36; 44; 45; 50).

На цьому тлі цілком можливим видається остаточне усунення з Плану дій "Україна — ЄС" положень, що надавали йому одностороннього характеру й не давали можливості нашій державі реально впливати на процес співробітництва. Ефективне висвітлення цього питання у ЗМІ було б корисним для обох сторін. Вагомим аргументом на користь такого підходу можна вважати те, що Україна вже стала єдиною державою, стосовно якої перша стадія розробки ПД була успішно завершена ще до того, як почалася підготовка тексту цього плану.