Ринок Інтернет

Український сегмент мережі Інтернет почав розвиватися з кінця 1990 p., а домен.ua був зареєстрований у грудні 1992 р. За даними Державного комітету зв'язку та інформатизації, в Україні станом на 2004 р. налічувалося близько 260 тис. постійних і 140 тис. нерегулярних користувачів Інтернет. За іншими оцінками, ринок Інтернет в Україні за 2004 р. становив 48,7 млн. доларів. Сьогодні в Україні працюють 280 інтернет-провайдерів, які забезпечують доступ в Інтернет. їхній прибуток за 2005 р. — приблизно 28 млн. доларів, що на 76% більше, ніж у попередньому році.

За 2004 р. вартість підключення українських громадян до Інтернет знизилася приблизно на 72%. На сьогодні користувачами Інтернет в Україні є 450—500 тис. чоловік (приблизно 1% населення). Для порівняння: в Норвегії цей показник становить 38%; у США- 30%; Японії - 15,8%; Португалії - 5,7%; Росії - 1,4%; Китаї — 0,8%. За оцінками спеціалістів, український сегмент мережі Інтернет у 6—10 разів менший від російського і дуже відстає від польського, словацького, чеського. При цьому спостерігається стійке зростання користувальницької бази Інтернет (за даними Держкомзв'язку — приблизно 40% на рік).

До початку 1999 р. в нашій країні було менше 100 тис. користувачів Інтернет.

Розвиток інтернет-видань в Україні стимулювався наявністю цензури та "роботи на замовлення", що прямо чи опосередковано присутні в інших мас-медіа. За даними опитування "Телекритики", про наявність цензури повідомляють 76% опитаних, сюди ж можна додати і тих, хто відмовився відповідати на запитання (1%).

Рис. 4.8. Структура інформаційного наповнення українських ресурсів Інтернет у 2005р.

Двомірний розподіл щодо державних та недержавних ЗМІ свідчить про переважання політичної цензури в державних ЗМІ (96% проти 67% у недержавних). Інший двомірний розподіл показує, що найбільше цензури на радіо й телебаченні (загалом 91%), потім у газетах і журналах (63%) і потім в інтернет-виданнях та інформагенціях (60%). Ще за одним двомірним розподілом саме регіональні ЗМІ найбільше потерпають від цензури (81%, а центральні — 72%).

Сьогодні в інтернет-виданнях уже працюють професійні журналісти, але поки не відомі видання, які виплачують гонорари

Рис. 4.9. Розподіл інформаційних ресурсів Інтернет по регіонах у 2005 р.

зовнішнім кореспондентам, порівнянні з гонорарами друкованих видань або телеканалів. У цілому ж інтернет-видання можна розглядати лише як джерела додаткової, неосновної інформації. Тобто популярність інтернет-видань як безцензурної зони мас-медіа сьогодні є чинником скоріше політичним, ніж комерційним. Ці видання — не маркет-мейкери на медіа-ринку.

В перспективі інтернет-ресурси не будуть конкурувати зі ЗМІ, а сформують своє середовище комунікації. Згодом інтернет-видання займуть свою скромну нішу як інформаційні видання. Але при цьому вони будуть використовуватися як засоби інтерактивної комунікації й інтерактивного телебачення, як мультимедійне середовище, пошукові, архівні й довідкові ресурси. Таким чином, інтернет-видання, не конкуруючи прямо з мас-медіа, формують принципово іншу якість медійного середовища.