- •Передмова
- •Розділ 1. Інформаційна політика україни за доби глобалізації трансформація інформаційної політики україни у XXI ст.
- •Базові чинники формування інформаційної політики України
- •Участь України у міжнародній програмі wsis (2003-2005)
- •Європейський вектор україни
- •Співробітництво України і Ради Європи у сфері інформаційної політики
- •Єс та інформаційна політика України
- •Фактор цєі як перехідна структура до європейської інтеграції
- •Обсє і нато в контексті формування інформаційної політики України
- •Концептуальні засади національної інформаційної політики
- •Розділ 2. Інтеграція україни у європейський інформаційний простір зовнішньополітичні чинники впливу на інформаційну політику україни
- •Чинники зовнішніх впливів на демократизацію українського суспільства
- •Європейський вектор і нова якість інформаційної політики України
- •Модернізація інформаційної політики України
- •Одновимірний підхід до евроінтеграційної перспективи
- •Міжнародне співробітництво україни у форматі європейської політики сусідства
- •Інформаційна підтримка європейської інтеграції
- •Нова інформаційна перспектива
- •"Копенгагенський вимір"
- •Проблеми інформаційного забезпечення співробітництва
- •Інституціональні рамки співробітництва
- •Зовнішній вимір інформаційної стратегії України
- •Політична цензура в Україні: наслідки запровадження та засоби протидії
- •Журналісти про цензуру в Україні
- •Проблема оптимізації інформаційного прориву України
- •Розділ 3. Засоби масової інформації і комунікації україни у формуванні громадянського суспільства інформаційне забезпечення формування громадянського суспільства в україні
- •Суспільне телерадюмовлення україни — альтернативні підходи й моделі
- •Міжнародно-правове регулювання суспільного мовлення
- •Зарубіжний досвід розвитку та функціонування громадського мовлення
- •Телерадіокорпорація Бі-Бі-Сі
- •Системи телерадіомовлення в Німеччині
- •Громадське мовлення сша
- •Шведське телебачення
- •Громадське мовлення у Франції
- •Польське радіо й телебачення
- •Громадські радіо й телебачення Естонії
- •Перспективи, передумови та проблеми створення громадського мовлення в Україні
- •Передумови та можливі моделі суспільного мовлення
- •Концепції створення суспільного телерадіомовлення в Україні
- •Розділ 4. Правові, економічні та безпекові складові інформаційної політики україни правове регулювання діяльності засобів масової інформації і комунікації
- •Загальні проблеми інформаційної безпеки
- •Інформаційна політика формаційна безпека україни на сучасному етапі Концептуальні засади національної інформаційної політики
- •Інформаційна політика у сфері безпеки й безпека інформаційної діяльності в Україні
- •Позиціонування українських змі у просторі національної безпеки
- •Журналістика як фактор урегулювання конфліктів і джерело конфліктності
- •Журналістика як фактор урегулювання конфліктів і джерело конфліктності
- •Ринок медіа бізнесу в україні Ринок друкованих змі
- •Ринок медіа бізнесу в україні Ринок друкованих змі
- •Ринок телебачення
- •Ринок Інтернет
- •Ринок мобільного зв'язку
- •Фінансова схема медіа-бізнесу
- •Чому власник мас-медіа в Україні не робить свої змі прибутковими?
- •Чому професіоналізм українських журналістів не зростає?
- •Чому розвиток телебачення в Україні гальмується?
- •Фінансово-промислові групи в інформаційному бізнесі України
- •Європейський ринок інформаційних продуктів та послуг
- •Інформаційна присутність україни у світі
- •Розділ 5. Характеристика сфери мас-медіа україни друковані засоби масової інформації і комунікації
- •Електронні мас-медіа
- •Радіо і телебачення
- •Видавнича справа та поліграфія
- •Розділ 6. Інформаційно-комунікаційний потенціал україни інфраструктура масово-комунікаційної сфери
- •Мережі радіомовлення і телебачення
- •Ефірне телебачення і радіомовлення
- •Багатоканальне (кабельне та ефірно-кабельне) телебачення
- •Проводове мовлення
- •Фінансово-економічна робота
- •Супутникове мовлення
- •Національний сегмент мережі інтернет
- •Телекомунікаційні мережі та системи
- •Перспективи мультимедійних технологій
- •Розділ 7. Науково-освітній вимір інформаційної політики україни інститути державної влади
- •Науковий потенціал
- •Інституції освіти у сфері засобів масової інформації і комунікації
- •Громадські й неурядові організації з інформації та комунікації
- •Міжнародні нуо з інформації та комунікації
- •Нуо України з інформації і комунікації
- •Післямова
- •Література
Проводове мовлення
Цей вид розповсюдження програм з кожним роком різко скорочується, хоч і зараз залишається найдоступнішим джерелом інформації і надійним засобом оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях, особливо в сільській місцевості та в окремих регіонах, зокрема в Криму, Карпатах. За останнє десятиріччя кількість абонентів проводового радіомовлення в Україні скоротилася майже втричі. Низька абонентна плата й видатки, що не покриваються нею, зробили проводову мережу нерентабельною. Особливо збитковою ця система стала в сільській місцевості.
Таблиця 6.9. Стан ліцензування проводового мовлення по регіонах України
Область, регіони |
Кількість районних центрів |
Кількість чинних ліцензій, у тому числі ОДТРК |
Проліцензовано ТРО у 2004р. |
Проліцензовано ТРО у 2005 р. |
|
||||
Крим |
14 |
11 |
3 |
2 |
|
||||
|
27 |
23 |
0 |
1 |
|
||||
|
16 |
13 |
4 |
0 |
|
||||
Дніпропетровська |
22 |
9 |
2 |
2 |
|
||||
|
17 |
15 |
4 |
4 |
|
||||
|
23 |
16 |
2 |
1 |
|
||||
Закарпатська |
13 |
2 |
1 |
0 |
|||||
Запорізька |
20 |
13 |
2 |
1 |
|||||
Івано-Франківська |
14 |
12 |
4 |
2 |
|||||
Київська |
25 |
29 |
8 |
2 |
|||||
Кіровоградська |
21 |
22 |
1 |
2 |
|||||
Луганська |
17 |
21 |
5 |
3 |
|||||
Львівська |
20 |
28 |
3 |
2 |
|||||
Миколаївська |
19 |
6 |
3 |
0 |
|||||
Одеська |
26 |
4 |
0 |
2 |
|||||
Полтавська |
25 |
32 |
6 |
4 |
|||||
Рівненська |
16 |
19 |
0 |
1 |
|||||
Сумська |
18 |
18 |
7 |
0 |
|||||
Тернопільська |
17 |
19 |
1 |
0 |
|||||
Харківська |
27 |
28 |
3 |
0 |
|||||
Херсонська |
18 |
16 |
4 |
1 |
|||||
Хмельницька |
20 |
21 |
3 |
0 |
|||||
Черкаська |
20 |
22 |
8 |
0 |
|||||
Чернівецька |
11 |
14 |
4 |
0 |
|||||
Чернігівська |
22 |
25 |
3 |
0 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 6.17. Стан ліцензування проводового мовлення у 2004—2005 рр.
Основною причиною зменшення кількості радіоточок з 19,5 млн у 1990 р. до 8,5 млн у 2005 р. є відсутність коштів на ремонт і відновлення ліній зв'язку безпосередньо до сільських населених пунктів. Паралельно з погіршенням ситуації з проводовим мовленням проблемою стало поширення програм Національної радіокомпанії України у зв'язку зі зменшенням обсягів роботи потужних передавачів короткохвильових та середньохвильових діапазонів.
Незважаючи на введення режиму сприяння цьому виду мовлення, проліцензовано лише 30 редакцій районного радіомовлення. Національною радою у невідкладному порядку розглядаються питання оформлення дозвільних документів редакціям районного проводового радіо за фактично символічною оплатою.
В кількох регіонах (Вінницька, Одеська, Хмельницька області) руйнування проводових мереж стало повальним. 22 студії міськрайонного проводового мовлення отримали право мовлення з використанням ефірних передавачів, але в цілому цю проблему має бути вирішено в рамках Державної програми сприяння мовленню у віддалених та важкодоступних регіонах.