Тема 4. Література 70–90-х рр. Хіх ст.

Історичні умови розвитку української літератури в 70–90-ті рр. ХІХ ст. Переслідування царизмом українського слова (Емський указ 1876 р.). Зміцнення зв’язків Східної Галичини з Україною. Позитивна програма української інтелігенції. Роль у її виробленні М. Драгоманова. Літературний рух на Україні в 70–90-ті рр. Літературна дискусія 1873–1878 рр: причини і наслідки. Полеміка навколо питань про закономірності й перспективи розвитку української літератури в цей період (позиція М. Драгоманова, І.Нечуя Левицького, І.Білика та І.Франка). Пошук нових тем, образів, посилення уваги до соціальних проблем у літературі.

Діалектика розвитку малої прози 70–90-х рр. ХІХ ст. Зміни в проблематиці малої прози від 50–60-х рр. до 70–90-х рр. ХІХ ст.

Причини появи жанру роману в українській літературі другої половини ХІХ століття. Жанрові форми, проблематика таких творів: загальна характеристика.

Ідеологічна проза в українській літературі 70–90-х рр. ХІХ ст.: причини появи, основні проблеми.

Творчість Анатоля Свидницького (1834 – 1871). Нове слово в українській прозі – соціально-психологічний роман «Люборацькі». Жанр твору, особливості композиції, тематика, проблематика, образи. Місце твору в спадщині А. Свидницького і в українському літературному процесі. І. Франко про письменника.

Творчість Панаса Мирного (Панаса Яковича Рудченка), 1849 – 1920. Біографічні відомості. Літературна діяльність. Ранні твори («Лихий попутав», «П’яниця», 1874). Заглиблення в психологію героя, звернення до суспільних проблем.

Твори з життя інтелігенції («Лихі люди», 1875). Образи «нових людей».

Твори з селянського життя («Казка про Правду і Кривду», «Морозенко», «Серед степів», «Голодна воля»).

Соціально-психологічний роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: історія створення та видання, символіка назви, проблематика, образи, сюжетно-композиційна організація. Традиційне та нове в інтерпретації твору.

Роман «Повія». Історія написання та друку. Особливості психологізму. Композиція твору.

Драматичні твори Панаса Мирного. Драма «Лимерівна».

Критики про письменника.

Творчість І.Нечуя-Левицького (1838 – 1918). Життєвий і творчий шлях. Об'єктивно-ліричний характер повіствування в прозі. Жанр повісті в творчості І.Нечуя-Левицького: жанрові форми, теми, проблематика. Повість «Дві московки»: тема, основний конфлікт, поетика характеротворення. Повість «Старосвітські батюшки та матушки» – художнє втілення побуту і звичаїв українського духовенства: манера викладу, сюжетно-комнозиційні особливості, образи, особливості жанру. Засоби типізації образів у повісті «Афонський пройдисвіт». Особливості гумору, комізм ситуацій, індивідуальна своєрідність характерів у соціально-побутових повістях І.Нечуя-Левицького.

Повість-хроніка «Микола Джеря» (1876). І.Франко про повість. Повість «Бурлачка» (1880). Соціальна характеристика і психологічна глибина образів.

Соціально-побутова повість «Кайдашева сім'я» (1878). І. Франко про твір.

Оповідання «Баба Параска і баба Палажка», особливості гумору, використання діалогу, монологу.

Перші українські реалістичні романи (ідеологічна проза) з життя інтелігенції («Хмари», «Над Чорним морем», «Неоднаковими стежками»): проблематика, образи, сюжетно-композиційна побудова, літературний контекст.

Борис Грінченко (1863 – 1910). Життя і творчість. Жанрова різноманітність лірики: балади, поеми, байки, лірика.

Перекладацька діяльність.

Проза Б.Грінченка. Своєрідність реалізму, розширення його меж в освоєнні дійсності. Роман В. Грінченка «Сонячний промінь» (1890): символіка назви, проблемно-тематичні рівні, образи. Позитивні програми Павла Радюка, Марка Кравченка, Євгена Корецького, Орла, Телепня, Жука, Якова Уласовича: спільне та відмінне. Еволюція образу Катерини Городянської.

Оповідання з життя села («Без хліба», «Хата»), з життя міста («Сама, зовсім сама», «Серед чужих людей»).

Твори про дітей («Олеся», «Кавуни»).

Особливості індивідуального стилю Б. Грінченка.

Народницька проза О.Кониського. Роман О.Кониського «Юрій Горовенко: Хроніка з смутного часу»: смисл назви, проблематика, історичні реалії у тексті, образи, специфіка вирішення конфлікту. Роман у контексті інших творів спорідненої тематики.

Українська поезія 70–90-х рр. ХІХ ст.: загальна характеристика на матеріалі творчості Олени Пчілки («Пророк», «До Кобзаря», «Перед блакитним морем», «Пісні минулого», «Кохані речі»), І.Манжури («До Дніпра», «Не треба мені тієї слави», «Степова дума», «Після грози», «Коли твою душу нудьга наполяже», «Мати», «Євдокії», «Над Дніпром», «Спомин», «Старий музика», «До музи»), Я. Щоголіва («Листопад», «Хортиця», «Струни», «Зимовий ранок», «Ткач», «Чередничка», «Косарі», «Ікона», «Субота святого Дмитра» та ін.), М. Старицького («Поету», «До слов’ян», «Як урочисто тут», «Весна», «До України», «На озері», «Швачка», «Місто спить»), П. Грабовского («Я не співець…», «До парнасців», «До сіячів», «До українців», «Поетам-українцям», «До України», «Уперед»).

Семінарське заняття: роман А. Свидницького «Люборацькі» – перший український соціально-психологічний роман.

Самостійна робота: план-конспект статей М. Драгоманова, І.Нечуя Левицького, І.Білика та І.Франка.