Тема 10. Художньо-мистецькі засади в. Винниченка

Життєтворчість письменника, політична діяльність. Мала проза В.Винниченка: збірка ранніх оповідань «Краса і сила», повість «Голота» (проблематика, образи, сюжетно-композиційна організація творів, динамізм розповіді, психологізм, своєрідність мови і стилю).

Драматургічна спадщина В. Винниченка: синтез традицій і новаторства. Морально-етична проблематика в драмах «Memento», «Закон»: образи, оригінальність розв’язання конфліктів. Проблема митця й мистецтва в драмі «Чорна пантера і Білий ведмідь»: основний конфлікт, образи. Спільне та відмінне у вирішенні теми з новелою М. Коцюбинського «Цвіт яблуні». Образи революціонерів у драматургії В. Винниченка: філософія буття та ідеологія моменту, діалектика вічного й минущого (п’єси «Дисгармонія», «Гріх», «Великий молох», «Базар», «Між двох сил»).

Принцип «чесності з собою» у творчості В. Винниченка.

Роман «Записки кирпатого Мефістофеля»: проблематика, образи, внутрішня мотивація дій та вчинків, спорідненість із драмами письменника морально-етичної проблематики. Проекція на трагедію Гете «Фауст».

Роман В. Винниченка «Чесність із собою»: смисл назви, проблематика, образи, специфіка вирішення конфліктів.

Роман-утопія «Сонячна машина»: світ образів та ідей.

Художньо-мистецькі засади В.Винниченка.

Самостійна робота: Написати рецензію на монографію Мороз Л.З. «Сто рівноцінних правд» (Парадокси драматургії В.Винниченка) (Київ, 1994).

Заліковий модуль 2. Змістовий модуль 4. Українська література першої половини хх століття

Тема 11. Літературний процес 20–30-х рр. Хх ст.

20–30-ті роки ХХ століття – найяскравіший і водночас найтрагічніший період в історії української літератури. Революційні події та їх вплив на український літературний контекст. Руйнація одвічних цінностей, розгубленість, страх як характерні прикмети перших пожовтневих років.

Основні літературні організації 20-х років: «Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ, ВУСП, «Марс». Літературна дискусія 1925 – 1928 рр.: причини і наслідки.

Літературні течії 20-х років. Імпресіонізм у творчості В. Чумака, Г.Косинки. Символізм у творчості П.Тичини, О.Слісаренка. Неоромантизм 20-х років, його відмінність від новоромантизму кінця ХІХ – початку ХХ століть. «Розколотість душі» у творчості неоромантиків: М.Хвильового, В.Сосюри. Ю.Яновського, Є.Плужника. «П’ятірне гроно» неокласиків (М.Зеров, М.Рильський, М.Драй-Хмара, П.Филипович, О.Бургард (Ю.Клен)). Естетична програма неокласиків. Поетична творчість М.Рильського періоду неокласицизму. Футуризм як літературна течія авангардизму. Три етапи розвитку українського футуризму. Творчість М.Семенка та Г.Шкурупія.

Репресії 1933 – 1937 років. Література і тоталітаризм. Лист Сталіна до Кагановича (26 квітня 1926 р.) – початок репресій проти українських письменників.

«Розстріляне Відродження» – переслідування і фізичне знищення української національної еліти.

Самостійна робота: План-конспект роботи З. Голубєвої «Двадцяті роки ХХ століття. Зошит перший: Літературне життя доби як об’єкт наукових досліджень».