Тема 7. Історична проза другої половини хх століття

Український історичний роман другої половини ХХ століття як феноменальне явище в українській культурі, його націєтворення й духовний потенціал. Тематичне багатство й жанрове розмаїття українського історичного роману.

Історизм художнього мислення О.Пахучого. Моделювання історичних подій і осіб у дилогії «Тиміш Хмельницький, син Богдана» (1992) та «Юрась Хмельниченко» (1992). Художня цінність історичних романів. Особливість композиції. Осмислення образів Богдана Хмельницького і його синів – Тимоша та Юрася; психологічне сприйняття історичних постатей Івана Виготського, Петра Дорошенка, Івана Брюховецького, Павла Тетері, Івана Самойловича, Дем’яна Многогрішного, Івана Сірка та ін.

Історико-літературний дискурс романістики В.Чередниченко. Особливість інтерпретації історичних подій ХVІІ ст. Правобережної України й моделювання реальних постатей у романі «Фастів» (1945 – 1947). Стильові та сюжетно-композиційні ознаки роману. Створення художньої моделі історичної постаті Семена Палія, якого інтерпретовано як мудрого політика і високоосвічену людину. Дослідження величного архетипу української жінки. Творення жіночих портретних характеристик, зокрема образу Феодосії, дружини Палія.

Історичний континуум художнього світу І.Білика. Художнє осмислення історичних реалій у романах «Меч Арея» (1990) та «Похорон богів» (1986). Новаторство і сміливість авторського задуму І.Білика у висвітленні історії виховання і виведення на широкий обшир історичних державотворчих масштабів першого історичного героя Київської Русі князя Володимира. Художня версія такої історичної подія, як прийняття християнства. Специфіка характеротворення історичних постатей: Богдана (київського князя, званого ще й як Аттіла) та Доброчина (рідного дядька князя Володимира, званого ще й як Добриня).

Історична романістика Р.Іваничука. Осмислення проблеми історичної пам’яті, «яничарства» в романі «Мальви» (першоназва «Яничари») (1968), причини його заборони. Образний світ твору, його поетика, роль образів-символів, жанрова своєрідність. Проблема інтертекстуальної взаємодії твору з Біблією та Кораном, принципи й засоби, за допомогою яких письменник утілює інтертекстеми у своєму романі в контексті з духовністю. Дослідження біблійних мотивів та образів.

Роман-псалом «Орда» та романний триптих «Вогненні стовпи» Р.Іваничука. Звернення до християнських мотивів, використання великої галереї образів-символів, фундаментом яких виступають архетипні образи власне національної та загальнолюдської свідомості. Художнє моделювання біблійного образу Святого Ґрааля – одного з «вічних» образів у європейських літературах.

Творчість Ю.Мушкетика. Роман «Яса» (1987): проблематика твору, акцентування на темі патріотизму; особливості характеротворення у творі; багатозначність семантики назви твору, образна система, образ кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка і вплив головного героя на жанрову природу роману як відцентрового. Художня правда в моделюванні «білих плям» в історії України в романах «Гетьманський скарб» (1993), «На брата брат» (1994), «Погоня» (1997). Особливості аналітико-психологічної стильової манери письма прозаїка, глибокий психологізм, аналітичне дослідження людських характерів, філософічність, драматизм конфліктів, багатство мовної палітри.

Історична романістика П.Загребельного. Органічна єдність минулого й сучасного як домінантна ознака циклу романів про Київську Русь («Первоміст», «Смерть у Києві», «Євпраксія»). Проблема простору й часу в романі «Диво», система героїв, засоби їх творення. Порушення складних питань відродження української державності в романі «Я, Богдан…». Змалювання широкої картини буття в романі «Роксолана», причини його популярності серед читачів.

Самостійна робота: Висловити свої міркування (письмово) про співзвучність ідей в історичних романах сучасних українських митців і публіцистичною працею Є.Гуцала «Ментальність орди» (1996).