Тема 12. Художній дискурс української поезії 20–30-х років хх століття

Неоромантична стильова течія в українській поезії 20–30-х рр. ХХ ст. і місце в ній В.Сосюри. Художній світ лірики поета, її жанрове багатство. Інтимна лірика поета. Аналіз поезій «Білі акації будуть цвісти», «Так ніхто не кохав», «Ластівки на сонці», «Коли потяг у даль загуркоче» та ін.

Жанрова своєрідність поеми «Червона зима». Ліричний герой поеми, її композиція, національний колорит, символіка.

Міфопоетика поем «Каїн», «Мойсей», «Христос», «Ваал».

Образ Мазепи в світовому та українському письменстві. Ідейно-художня концепція поеми «Мазепа» В.Сосюри.

Жанрово-стильові особливості збірок П.Тичини. Символізм, «сонячний кларнетизм», життєрадісність, натурфілософська концепція «Сонячних кларнетів». Ліричний герой, образи-символи збірки, їх поетика. Особливості пейзажної лірики. Громадянська поезія в збірці, відбиття трагізму часу.

Характер ліризму збірки «Плуг», її пафос, жанрове розмаїття. Змалювання революції й громадянської війни в Україні.

Новаторство модерністської збірки «Замість сонетів і октав», її символістська природа, відбиття «потворності нового дня», «центральних вузлів трагедії» епохи (Ю.Лавріненко).

Відбиття духовного піднесення українського народу, який несе революційні вітання Європі, у збірці «Вітер з України». Символіка збірки.

Експресіонізм лірики Є.Плужника. Відбиття масштабів соціальних потрясінь і людських трагедій, пристрасне утвердження гуманістичного ідеалу в збірці «Дні». Новаторство в жанрі медитації, порушення екзистенціальних проблем буття людської екзистенції. Поеми «Галілей», «Канів», їх жанрова своєрідність.

Естетика неокласицизму М.Рильського. Мотиви ранньої збірки «На білих островах», сліди символізму в ній, її оцінка критикою.

Характер ідейно-художній шукань у збірці «Під осінніми зорями». Мотиви самотності, передчуття загибелі духовності й краси. Образи-символи. Поетизація краси природи і людських почуттів, їх гармонія.

Збірки «Синя далечінь», «Крізь бурю й сніг», «Тринадцята весна» – високе досягнення Рильського-неокласика. Духовність, культура, мистецтво – провідні тематичні лінії лірики.

Ліричний наративний дискурс у збірках «Де сходяться дороги», «Гомін і відгомін», композиційна, семантична цілісність і виразність образів.

Самостійна робота: осмислити і дати загальну характеристику (письмово) запропонованих літературознавчих термінів: модернізм, неоавангардизм, неокласицизм, символізм, експресіонізм, імпресіонізм, екзистенціалізм, «сонячний кларнетизм».

Тема 13. Модерністський дискурс української новелістики 20–30-х рр. Хх ст.

Українська новелістика 20–30-х років ХХ століття: проблематика, багатство стильових течій, напрямів і художніх манер. Змалювання драматизму життя і долі людини в новелістиці.

Новелістика О.Слісаренка: стильова і проблемна специфіка оповідань митця, ідейно-художні пріоритети. Проблемно-стильові домінанти збірок новел «В болотах» (1924), «Сотні тисяч сил» (1925), «Плантації» (1925): неоромантична увага до зламних моментів життя людини й соціуму; сприйняття революції та пореволюційної доби як періоду хаосу в проекції на простір одного села, показ психології людини на війні тощо. Збірка О.Слісаренка «Камінний виноград» (1927): домінування образу митця, мотивів праці, творчості як чинників духовної свободи.

Новаторство Г.Косинки як новеліста, його мистецтво моделювання світу й людини, монтажність композиції й імпресіоністична поетика («За земельку», «Сходка», «Перед світом», «На золотих богів»). Продовження традицій В.Стефаника, перегук новели «Темна ніч» із новелою «Злодій» В.Стефаника. Неприйняття українськими селянами ідей радянської влади. Текстуальний аналіз новел митця «Десять», «В житах», «Постріл», «Мати», засудження кровопролиття, братовбивчої війни.

Новелістика А.Любченка: її проблематика, імпресіоністична поетика. Глибокий психологізм, «романтика вітаїзму». Новели «Зима», «Кров», «Via dolorosa» («Скорботний шлях»), «Два листи».

Новелістика А.Головка: її проблематика. Імпресіоністична поетика новел «Пилипко». Змалювання драматичного буття дітей у новелах «Дівчина з шляху», «Товариші», «Інженери».

Новела «Червона хустина»: її дві редакції, персонажна фокалізація, народно-поетична символіка, образ червоної хустини як традиційної пісенної китайки, мистецтво сюжетобудування, глибокий драматизм образу Оксани.

Неоромантична поетика новел Ю.Яновського, поєднання вигадки з репортажем, творчої фантазії із документальною вірогідністю. Своєрідність композиції новели «Історія попільниці». Типи бійців революції у новелах «Туз і перстень», «Роман Ма», «Кров землі».

Новелістична майстерність В.Підмогильного, її тематика, жанрово-композиційне різноманіття. Мистецтво психологічного аналізу внутрішнього світу героя, інстинктивних рушійних сил людського «Я». Доля інтелігенції у вирі революції, голодних років громадянської війни у висвітленні прозаїка. Драматична постать пані Ївги в новелі «Історія пані Ївги».

Голод 1920–1922 рр. як межова ситуація та руйнування людських цінностей у «новелах відчаю»: «Син», «Проблема хліба», «Собака».

Зображення стихії селянського анархістського руху в новелі «Третя революція». Багатозначність символічних вимірів твору.

Самостійна робота: обґрунтуйте (письмово) жанрову приналежність рекомендованих творів (на вибір студента) О.Слісаренка, Г.Косинки, А.Любченка, А.Головка, Я.Яновського та В.Підмогильного.