Тема 9. Драматургія хvіі – хvііі століть

Розвиток драматургії. Шкільний театр як джерело розвитку драматургії. Поділ на два тематичні цикли: різдвяний та великодній. Розробка теорії драми в курсах поетики професорів Києво-Могилянської академії.

Розвиток жанрів діалогів, декламацій. Містерія – провідний жанр цього періоду.

«Комедія на день Різдва Христового» (1702) Дмитра Туптала – драма різдвяного циклу. Композиція та сюжет твору. Вплив літературної традиції на трактування євангельського сюжету. Апокрифічні мотиви п’єси. Алегоричні образи персоніфікованих жінок-мироносиць Віри, Надії, Любові.

«Слово про збурення пекла» - драма великоднього циклу. Вплив народної культури на засвоєння та трансформацію біблійного сюжету. Характерні принципи типізації персонажів Аду, Люцифера, Христа, Соломона. Втілення справедливості в образі Ісуса Христа. Апокрифічні елементи сюжету твору. Гумористичні мотиви.

Розвиток жанру драми-міраклі. «Комедія на Успіня Богородиці» Дмитра Туптала.

П’єса «Олексій, чоловік божий» (1673-1674), Особливості композиції та сюжету твору. Залежність тексту драми від житійної традиції, міфологічної та народної естетики. Система образів п’єси. Культивування християнських ідеалів через образ Олексія. Алегоричні та міфологічні персонажі драми. Поетика весільного обряду в інтермедійній сцені «Іграніє свадьби». Барокові засади твору.

Історична драма «Володимир» (1705) Феофана Прокоповича. Літописні засади сюжету. Оригінальна авторська інтерпретація історії хрещення України в творі. Барокові елементи в драмі. Спрямованість проблематики твору в свою епоху. Актуальність просвітницької проблематики, розробленої в драмі. Образи князя Володимира, Філософа. Сатиричні образи жерців як антитеза Володимирові та його оточенню.

«Воскресіння мертвих» (1747) – мораліте Георгія Кониського. Композиція твору. Забарвлення сюжету конкретним соціальним змістом і його зв’язок із особливостями суспільного життя України в цю епоху. Алегоричні образи зерна, Терпіння, Відради, диявола. Використання прийому контракту при створенні образів Діоктита і Гіпомена. Мова твору.

Драма «Милість Божа…» (1728) Інокентія Неруновича. Осмислення історично-суспільного життя в Україні в першу третину ХVІІІ ст. Композиція твору. Двоплановість сюжету. Монологічна структура викладу. Образи Богдана Хмельницького, козаків, українських дітей, писаря. Алегоричні образи України, Вісти, Смотріння Божого.

Інтермедії до драм Митрофана Довгалевського та Георгія Кониського. Відтворення в них комічних ситуацій. Побутовий характер конфліктів і наповнення їх соціально-політичними проблемами епохи. Антитетичні засади образних пар, засоби типізації Образи козака, селян, пиворіза, литвина, ляха, москаля, Яриги, циганів. Мова творів. Барокові засади інтермедій. Місце жанру в історії національного театру, зв’язко із водевілями та реалістичними комедіями.

Розвиток жанру вертепної драми. Поєднання традицій шкільного театру та інтермедій. Композиція творів і вертепу. Динаміка дії, посилення соціальних мотивів, насичення гумористичними елементами. Різдвяний сюжет у вертепі. Образи Ісуса Христа, Марії, Йосипа, Ірода, Рахілі, ангелів, чорта.

Образи другої частини: запорожця, селян, москаля, циганів, шляхтичів, євреїв-шинкарів, уніатського попа шинкарки, дяка, чорта. Розкриття особливостей соціальних проблем в Україні через стосунки різних народів, які проживали на нашій землі. Роль і значення вертепу в культурному життя нації ХVІІ – ХХ століть. І.Франко про вертепну драму.

Семінарське заняття: Українська шкільна драма

Самостійна робота: Художня своєрідність історичної драми Феофана Прокоповича «Володимир».